Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Події
Автор славного роману «Дата Туташхіа». Чотири роки тому відійшов Чабуа Аміреджибі
Коли я ще був школярем, майже старшокласником, у 1977 році вийшов на телеекрани серіал «Береги», головним героєм якого був Дата Туташхіа. Він одразу захопив увагу багатьох мільйонів глядачів. Мою, чесно кажучи, також.
Вибір фільмів для перегляду тоді в «совку» був не надто широким, тож хапалися за все, що тільки вискакувало. А Дата Туташхіа певний час навіть конкурував із Чінчгачгуком Великим Змієм та Віннету вождем апачів на предмет популярності. Сім сімдесятихвилинних серій фільму «Береги» зняли режисери Гізо Габескірія та Гіга Лордкіпанідзе. Головну роль виконував Отар Мегвінетухуцесі. В основу сценарію було покладено роман грузинського письменника Чабуа Аміреджибі «Дата Туташхіа».
Визнаний класик грузинської літератури ХХ ст. Чабуа Аміреджибі ширшу популярність здобув якраз завдяки цій екранізації роману про народного месника Дату Туташхіа, дія якого відбувалася на початку століття на його батьківщині. Роман «Дата Туташхіа» сам автор переклав на російську; тоді ж, чи трохи згодом я його і прочитав. Пригадую курйоз із титулом того російського видання чи перевидання. Зверху ім’я-прізвище автора (Чабуа Амирэджиби), нижче – назва роману («Дата Туташхиа»), а під нею напис: «Перевод с грузинского автора». Я думаю собі: що за нонсенс? (а був ще зовсім юнаком, тож не все одразу «вкурював», та й тепер до мене не все одразу доходить, так чи інак треба задумуватися й аналізувати, а осіняє не вмить, деколи тільки, щоправда). Автор же ж і так грузинський (грузинський письменник Чабуа Аміреджибі), то чому не вказано перекладача? Мало б бути, на мою гадку тодішню миттєву, так: Перевод с грузинского (для прикладу) Калистрата Раздолбуева. Аж трохи згодом я допер, що то сам автор (Чабуа Аміреджибі) і переклав свій роман російською мовою. Через деякий час роман було перекладено українською мовою, здійснила його Оксана Василенко. Вийшов друком переклад у Києві 1984 року. Роман був ще перекладений багатьма мовами. І недаремно. Бо то таки добрий роман.
Автор роману «Дата Туташхіа» Чабуа Аміреджибі помер рівно чотири роки тому, 12 грудня 2013 року. Згадаємо про нього головне.
Чабуа Аміреджибі (ჭაბუა ამირეჯიბი) народився 18 грудня 1921 року у столиці Грузії Тбілісі, в рідному місті і помер. Його повне ім’я – Мзечабук, а Чабуа – літературне. Прийшов на світ він у родині юриста, що походив із давнього князівського роду. У 1938 році батько був репресований і загинув під час слідства, мати отримала 10 років таборів. У 1944 році за участь у студентській політичні групі «Білий Георгій» Мзечабук був засуджений на 25 років ув’язнення. Тричі здійснював втечу, третього разу за підробленими документами потрапив до Білорусії, де навіть працював директором заводу, після чого знову потрапив в ув’язнення. Аміреджибі брав активну участь у повстанні в’язнів у Норильську, з етапом штрафників був відправлений на Колиму. Звільнений 1959 року. У 1960–1963 роках навчався в Тбіліському педагогічному інституті. Із 1960 року займався літературною діяльністю. Перша книжка (збірка оповідань «Дорога») вийшла в 1962 році.
Роман «Дата Туташхіа» («დათა თუთაშხია», 1973–1975) є найвизначнішим твором Чабуа Аміреджибі. Це епічний твір у чотирьох частинах, дія якого відбувається в дореволюційній Грузії. Герой роману, Дата Туташхіа, «благородний розбійник» і борець із несправедливістю, названий так за ім’ям героя грузинської поганської міфології Туташхи, задається метою покращити світ. У кожній із чотирьох частин роману він проходить одну зі стадій: ентузіазм у боротьбі з насильством, розчарування, боротьбу з допомогою самопожертви. Роман написаний у формі пов’язаних загальним сюжетом вставних новел. У дечому стиль Чабуа Аміреджибі нагадує магічний реалізм. За цей роман автор був удостоєний Державної премії Грузії ім. Шота Руставелі (1982).
Дія другого роману Чабуа Аміреджибі «Гора Мборгалі» («გორა მბორგალი», 1995) відбувається вже в радянський період. Герой роману Іагор Каргоретелі, на прізвисько гора Мборгалі, мандрує по країні, здійснюючи шість втеч із табору, без видимої мети, лише заради руху як абсолютної цінності.
Третій роман Чабуа Аміреджибі «Григорій Незрівнянний» («გიორგი ბრწყინვალე», 2005) написаний на сюжет із грузинської історії XIV ст.
Видав Чабуа Аміреджибі також книжки малої прози «Мій дядечко – швець» («მოთხრობები ჩემი მეჯღანე ბიძა», 1963), «Сповідь бика» («ხარის აღსარება», 1964), «Георгій Бурдулі» («გიორგი ბურდული», 1965).
Чабуа Аміреджибі працював у кіно й журналістиці. Написав сценарій «Береги» (1977) за власним романом «Дата Туташхіа», за що отримав Державну премію СРСР (1981). Працював головним редактором заснованої ним же газети «Оновлена Іверія».
У 1992–1995 роках Чабуа Аміреджибі був депутатом грузинського парламенту. Нагороджений орденом святого Георгія Грузинської Православної Церкви (2009), орденом Честі (1995), орденом Вахтанга Горгасала першого та другого ступенів.
У жовтні 2010 року Чабуа Аміреджибі постригся в ченці, отримавши чернече ім’я Давид (на честь святого царя Давида Агмашенебелі). Благословення на постриг Аміреджибі отримав від глави Грузинської Православної Церкви Ілії Другого. Також він отримав благословення Птріарха на продовження творчої діяльності (хоча творити вже й не міг). Священний синод Грузинської Православної Церкви як виняток дозволив похилому письменникові перебувати не в монастирі (він вже до того втратив дар мови і важко хворів), а у власному будинку, де він і помер. А про Дату Туташхіа люди таки пам’ятають. Бо він таки багатьом врізався в пам’ять, якщо й не літературно, то бодай екранно.
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»