А згодом поезії Сергія і Тетяни Дзюби переклали Богдан Бойчук, Ігор Павлюк, Димитр Христов, Ріта Кіндлерова, Іван Яцканин, Юрко Позаяк, Хіроші Катаока, Шауль Рєзнік та інші відомі письменники, перекладачі і науковці - фахівці з англійської, російської, болгарської, чеської, словацької, сербської, хорватської, японської, івриту, французької, іспанської, італійської, китайської корейської, перської, польської, македонської, білоруської, есперанто.

У роботі - переклади арабською, турецькою, шведською, грецькою, румунською, естонською, азербайджанською, грузинською, вірменською, таджицькою, ромською (циганською), кримськотатарською мовами... Унікальний проект продовжується!

Ось, наприклад, як вірші Сергія і Тетяни Дзюби звучать чеською.

Чеською переклала Ріта Кіндлерова

Serhij Dzjuba 

* * *

Na stříbrné dlani věčnosti
češe si vlasy

malá holčička            
měsíčním hřebínkem
a ve vrtošivém zrcadle
nevidí svou tvář:

Vidí pohled
a vrásky
neznámé
Ženy.

* * *

Na ostrově,
dalekém jak Eviny slzy,
sevřeném v objetí
oslnivě bílých útesů
tak, že lze chytit
horizont, pokud nemizí v moři,

hudba našla

útočiště -

aby zrodila
Muže
a Ženu.

* * *

Žijte dlouho,
pište málo

a neobviňujte Nebe
za hříchy.

* * *

Uplakaná kráska:
řasy
korálky slz

si naklonily
duhu.

* * *

Lidé
ticho, prosím -
není slyšet moře.

* * *

Kytara v rohu,

stará, přestará,
jako dítě,
stojí těžce.

          Teťana Dzjuba        

* * *

Den odešel skrz nepořádek stanice -

A stíny se dlouží jako koleje,

Co vedou do slepé uličky noci.
Přecházejí je ženy,

Zdrobnělé anny kareniny,
Chráněné před problémy
Pouze do rána.

* * *

A bude ticho barvy naděje,
A bude poklid barvy štěstí,
A jabko spadne, rozpůlí se,
Jeho půlky snědí šťastní milenci,
A nevšimnou si za keřem uplakané Evy

Co proklela svou starou avitaminózu.

* * *

Čas se napouští solí,
Jak písek nejstarších hodin

Peče, pálí, štípe.
A pak odeznívá, rozpouští se -
Mění se v moře,
Které pěkně houpe

Na vlnách vzpomínek.

Škoda, že jen krátce,
Neboť lidé žijí na souši,

Kde je moře, tam je sůl...

* * *

Princeznu vždycky dostal hlupák
přesvědčuje lidová
moudrost.

 * * *

Volám na čísla,
Která znám zpaměti,
V době, kdy nikdo nezvedne sluchátko.
Jen tehdy v nich můžete zaslechnout,

Co jste chtěli už dávno slyšet.

Translation©Rita Kindlerová

Про перекладача чеською: 

Ріта Кіндлерова народилася 5 вересня 1974 року в Празі. Закінчила гімназію (Прага, 1989-1994), філософський факультет університету імені Масарика в Брно (1994-2000, новогрецька та українська філології, дипломна робота «Нова образність у творчості Б.-І. Антонича»). 11 місяців перебувала в США (1992-1993), також стажувалася в Київському педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова (1996), школі новогрецької мови «THYESPA», філософському факультеті Афінського державного університету (1997, 1999), філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1998), філологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка (1999, 2005).

Працювала у видавництві, викладачем, науковцем. Нині -  співробітник Національної бібліотеки Чеської Республіки (Слов´янська бібліотека, відділ першодруків та рукописів) і редакторка місячника «VESMIR». Учасник багатьох міжнародних конференцій. Член унії перекладачів та усних перекладачів Чеської республіки, Спілки перекладачів ЧР, Чеської асоціації україністів, відповідальна редакторка української секції інтернет-видання www.iLiteratura.cz (літературного журналу, який інформує чеське суспільство про українську літературу).

Переклала чеською книги Оксани Забужко («Польові дослідження з українського сексу», «Сестро, сестро», «Музей покинутих секретів»), Юрія Винничука («Легенди Львова», «Ги-ги-и»), Наталії Сняданко («Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки»), Андрія Портнова («Есеї для збірника про формування Польсько-литовської держави») та ін. Також перекладає з новогрецької. Публікує переклади, студії, інтерв´ю практично в усіх чеських літературних і культурних журналах, альманахах. Співпрацює з українськими виданнями («Критика», «Кур´єр Кривбасу», «ЛітАкцент», «Сучасність», «Всесвіт» та ін.).

Готує переклади з української для чеських радіопрограм. Постійно займається пропагандою української культури в чеських ЗМІ. Її переклади чеської та української поезії новогрецькою друкуються в афінському культурно-літературному часописі «Мандраґорас». Особливо пишається дружніми стосунками з Оксаною Забужко, яку вважає найбільшим письменником сучасної України, а її «Музей покинутих секретів» - найкращим романом української літератури останнього двадцятиліття.

На фото: Сергій та Тетяна Дзюби