Книга «Барва пурпурова» — це роман у листах, який отримав Пулітцерівську премію 1983 року, а також низку інших нагород та номінацій: National Book Award for Fiction (Hardcover) (1983), National Book Critics Circle Award Nominee for Fiction (1982), Townsend Prize for Fiction (1984).

1985 року книгу екранізував відомий режисер Стівен Спілберг — цей фільм має 11 номінацій «Оскара». Також є нова екранізація 2023 року, режисером якої став Бліц Базавуле.

Події роману відбуваються в Джорджії в 1930-ті, де процвітає дискримінація, особливо стосовно темношкірих жінок.

У центрі оповіді — життя сестер Сілі та Нетті. Їхня мати помирає, а вітчим, якого 14-річна Сілі вважає рідним батьком, вчиняє над нею насилля та віддає заміж. У шлюбі Сілі нещасна, у ньому немає любові, лише чужі діти, а її чоловік кохає іншу. Нетті обіцяє писати сестрі щодня, але листи не надходять. Мине час і Сіллі прочитає ці листи, які від неї приховував чоловік-тиран. У них відкриється страшна правда про батьків та долю її єдиної доньки Олівії, яку в неї силоміць колись відібрали.

Цей сповнений болю та пристрасті роман у листах, за який Еліс Вокер отримала Пулітцерівську премію, розповідає про незламну любов до життя, відвагу бути інакшим, людську вірність та відданість, яка долає відстань і час.

Українською текст переклала Анастасія Божук. Авторка обкладинки — Вікторія Котяш.

Еліс Вокер — афроамериканська письменниця-феміністка та соціальна активістка, викладачка університету. Найвідоміший роман — «Барва пурпурова» (The Color Purple, 1982), нагороджений Пулітцерівською премією (1983), National Book Award for Fiction (Hardcover) (1983), National Book Critics Circle Award Nominee for Fiction (1982), Townsend Prize for Fiction (1984).

Також авторка романів The Third Life of Grange Copeland (1970), Meridian (1976), The Temple of My Familiar (1989), Possessing the Secret of Joy (1992), By the Light of My Father´s Smile (1998), Now Is the Time to Open Ypur Hear (2004), кількох збірок короткої прози та поетичних книг.