Провідні українські бібліотеки отримають попіл, що залишився від книги «Я, Анна Чиллаґ» Євгена Мінка та Валерія Мілосердова, наклад якої було спалено у листопаді 2016-го року.

30 листопада у просторі IZONE (проект арт-фонду «Ізоляція») пройшла презентація видання, придбати яке можна було лише в цей день. У фіналі акції всі непродані примірники мали бути спалені. Протягом грудня в IZONE проходила виставка, на якій демонструвалися фотографії та відео з акції, а також зібраний у колби попіл з місця багаття.

По завершенні виставки автори книги надіслали листи із зразками попелу Національний бібліотеці ім. В. Вернадського, Парламентській бібліотеці та Національному музею літератури. Як зазначили автори «Я, Анна Чиллаґ», таким чином вони передають єдине існуюче фізичне втілення їхньої книги для архівації.

У супроводжувальному листі Мінко та Мілосердов зазначають, що сучасний світ не передбачає існування книг як матеріальних об’єктів:

«Їхня змістовна цінність в час електронних форматів є нульовою. З точки зору економічних перспектив книгорозповсюдження сподіватись можна лише на фізіологічні (близькі до наркотичної залежності) звички окремих читачів, які отримують насолоду від дотику до поліграфії чи вдихання її хімічних ароматів. А утримування власної бібліотеки стає все менш можливим через умови ринку нерухомості ― який примушує до постійної зміни своєї дислокації та проживання у суттєво обмеженому просторі».

Автори пропонують застосувати до означення статусу книги психоаналітичний термін «дивний об’єкт».

«Дивний об’єкт не є свідомим чи несвідомим, сплячим або притомним, живим чи мертвим. Він провокує відчуття страху, тривоги, глибинної трагедії реальності. І тому сьогодні спалення книг видається єдиним соціально прийнятним методом їхнього споживання», ― сказано у листі.

Євген Мінко ― член Міжнародного товариства психологічних і соціальних підходів до психозів. У минулому журналіст, головний редактор журналу «Телекритика», а також куратор і учасник мистецьких проектів. Автор книг, серед яких ― «Діалоги тварин» (спільно з Наталією Влащенко) і «Хуаянь», яку в ЗМІ називали найскандальнішою українською книгою 2015-го року.

Валерій Мілосердов ― український фотограф і фоторедактор, працював у засобах масової інформації СРСР і України. Його серія документальних фотографій «Покинуті люди» (про проблеми шахтарів Донбасу) отримала спеціальну премію журі фестивалю візуальних мистецтв @Images (1995, Веве, Швейцарія). Автор персональних і учасник колективних виставок в Україні, Швейцарії, Словаччини, Росії, ОАЕ, Грузії.