Re: цензії

16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку
04.09.2026|Віктор Вербич
Волинський контекст української художньої літератури для дітей
04.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Йдімо до свого виднокола, мріймо!
01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики

Літературний дайджест

Книгарень має бути так багато, як і банків

Про їх наповнення подбає «Коронація слова», яка днями оголосила переможців літературного конкурсу.

У Центральному будинку офіцерів 14-й міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» назвав імена лауреатів і дав путівку в життя новим авторам. Золоті, срібні та бронзові статуетки традиційно роздали у номінаціях: «Романи», «Кіносценарії», «П’єси», «Пісенна лірика» і «Твори для дітей». «УМ» поспілкувалася зі свіжоспеченими письменниками й експертами про те, які новинки з логотипом «Коронація слова» очікуватимуть читачів зовсім скоро у книгарнях України.Романи навчилися писати, а от детективи — у процесі

Гран-прі за найкращий поданий на конкурс роман отримала київська філолог Тетяна Белімова. Її роман «Вільний світ» розповідає про події Другої світової війни та життя двох чоловіків — киянина і вихідця з села, які потрапляють до Німеччини. «Основна тема — тоталітаризм, який був і в СРСР, і в Німеччині, та пошук виходу з нього», — визначає Тетяна Белімова.

Усі історії роману правдиві, а герої мають своїх прототипів — членів родини авторки. Письменниця запевняє, що свою родинну сагу вона писала не під впливом Оксани Забужко — бо навіть не читала «Музей покинутих секретів», хоча й багато про нього чула.

Порівняно з іншими авторами, Тетяна вже добре знайома з «кухнею» «Коронації слова». Минулого року вона здобула в цій самій номінації третю премію. Її книжку видав «Клуб сімейного дозвілля». Міняти видавця переможниця не хоче. Роман «Вільний світ» авторка написала за два місяці.

Другу і третю премію в номінації «Романи» здобули «Привид безрукого ката» Андрія Процайла (Львів) та Владислав Івченко (Суми) з твором «Паничі».

«Цього року серед романів було багато робіт на історичну тематику: і жіноче чтиво, і фантастика, і містика, і детектив — усе містило або історичну лінію, або яскраву фольклорну деталь, — розповіла Олена Герасим’юк, член журі в номінації «Романи». — У порівнянні з минулим роком підвищилась якість текстів. Я говорю як про елементарну грамотність авторів та структуру викладу — читабельність і зрозумілість, так і про побудову сюжету. Щось стимулювало авторів працювати над текстами — і це дуже добре».

Із її думкою погоджується й її колега по суддівству Дмитро Кириченко, директор видавництва «Брайт Стар Паблішин»: «Багато соціальних драм, зламаних доль, були також твори про 1920—30-ті роки — розкуркулювання, Голодомор. Щодо історичних романів, то історики довго сперечалися й не могли з’ясувати їх достовірність, а проте вони досить якісні — навіть думаємо дещо з того видати».

Багаторазовий лауреат «Коронації слова», автор понад 30 книг, Андрій Кокотюха у 2013-му в традиційну програму конкурсу ввів — спецвідзнаку «Золотий пістоль». Найплодючіший письменник відзначає нею гостросюжетні твори і таким чином заохочує розвивати жанр «детективи». Цього разу нагороду від пана Кокотюхи отримав Костянтин Когтянц із Дніпропетровська за «Винаходи дантиста Мейнарда».

Андрій Кокотюха вважає, що у творах слід показувати чоловіка переможцем, а жінку — амазонкою, досить писати про те, як нас знищували, доводити читача до сліз. «Люди, що стояли на Майдані, це були на 100% читачі книжок. Ті, хто загинув, вони мабуть у дитинстві читали про пригоди Джеймса Бонда чи «Вершника без голови». Маємо нарешті зрозуміти, що Джеймс Бонд — носій демократії, він бореться за демократичні цінності. Тому я вишукую твори, де буде український герой, який перемагає», — Кокотюха підкреслив завдання «Золотого пістоля».

Кіна не буде? А театр?

«Коронація слова» за 14 років існування видала понад 100 романів. Та, попри це, останнім часом особлива увага прикута до номінації «Кіносценарії». Причиною такого зацікавлення стало те, що у 2013-му екранізували коронованого «Івана Силу» Олександра Гавроша (режисер Віктор Андрієнко), а сьогодні режисер Тарас Ткаченко знімає фільм «Гніздо горлиці» за сценарієм дипломанта конкурсу Василя Мельника.

Тож, першу премію здобув сценарій «Легенда про Сковороду» Віри Мельник із Києва. За нею — «Егоїст повинен бути мертвим» Олени Рубашевської з Донецька та Іван-В’ячеслав Сергієнко з Києва за «Спасену Марію». Окрім того, вручено і першу премію за кіносценарій для дітей. Її володарем став Юрій Васюк iз Чернігова за «Комарика».

За словами сценариста і члена журі в номінації «Кіносценарії» Дениса Замрія, подані роботи розумні й складні. «Настільки філософські, що їх практично неможливо зняти», — додає його колега по цеху Яніна Соколова. Серед журі точилися дискусії, чи взагалі давати першу премію. Тарас Ткаченко розповів «УМ», iз чим мав справу під час читання надісланих сценаріїв: «На конкурс подано дуже багато непрофесійних, я б навіть сказав, антипрофесійних сценаріїв — неграмотних навіть у питанні мови. Але вирішили все залишити, як є, адже ми оцінюємо більше рівень ідеї, аніж рівень виконання».

У номінації «П’єси» нагороду розділили «Батяри, брати батяри!» Олександра Дроздовського (Київ), «Будинок милосердя» Оксани Смоли (Баштанка) і «Гільйотина» Олеся Гриба (Київ). Член журі, художній керівник та режисер студентського аматорського театру «Вавилон» Ірина Савченко здивована шириною стильового діапазону поданих п’єс: «Від п’єс а-ля українські корифеї до досить сучасних європейських п’єс». Пані Ірина разом зi студентами поставила виставу за коронованою у 2007-му п’єсою «Ромео і Жасмин» Олександра Гавроша. Цього року, судячи з її відгуку, режисерка навряд чи вибере щось із надісланого на розгляд журі для роботи в театрі: «Часом вражали мене як філолога абсолютна безграмотність і незнання найелементарніших законів жанру».

Коли досвід не має значення...

У номінації «Пісенна лірика» перемогли поети, про яких мало хто знає — Оксана Шеренгова (Корсунь-Шевченківський), Вікторія Амеліна (Львів), Валентин Пащенко (Запоріжжя). Поет і письменник Сергій Пантюк вдало відмітив: «Не секрет, що на «Коронацію слова» рукописи подають і початківці, і вже відомі автори. Особливо прикольно, коли молодий, нікому до того не відомий автор обходить першорядних українських письменників — як при цьому почуваються вже знані автори?». Це питання Пантюк, напевне, адресував відомим поетам — 61-річному Богдану Мельнику з Тернополя і 41-річному Володимиру Вакуленку зi Львівщини, які на «Коронації слова» призовими місцями поступилися новачкам, а самі отримали спеціальні відзнаки.

ВРАЖЕННЯ

«Коронація» змінила дислокацію

Цього року церемонію несподівано перенесли з насидженого місця — центру «Акко Інтернешнл», що у парку Пушкіна, у столичний Будинок офіцерів. Тільки від переїзду організатори більше програли, ніж виграли. У попередні роки гості сиділи за окремими столиками. Тепер у густих рядах без свіжого повітря і води мало у кого вистачало терпцю досидіти до кінця. Зал помітно порожнів. Зрозумівши, що довго маринувати глядачів не можна, на сцені намагалися говорити якомога менше, навіть Тетяна Логуш підганяла у промові свого чоловіка, співзасновника конкурсу Юрія Логуша. Скидалося трохи на конвеєр: викликали переможця, вручали премію — наступний... До мікрофона лауреатів майже не запрошували, натомість деякі гості, вручаючи премії, забували, що сьогодні не їхній зірковий час і безсоромно крали час, славлячи чомусь власну творчість.

Щодо концертної складової — це було дивне поєднання тих, кого хотілося слухати ще (Сестри Тельнюк, учасниця «Голосу країни» Брія Блессінг), з тими, кого краще було не випускати на сцену. Вишенькою на торті стала несподівана поява епатажного політика Олега Ляшка, який вручив премії за найкращі твори для дітей і побажав авторам мати такі ж 16-мільйонні гонорари, як наш найдорожчий письменник — Віктор Янукович. Олег Ляшко вважає, що потреби рятувати український книжковий ринок немає: «Треба писати такі твори, які читатимуть. А ще — не брати хабарі за контрабанду російської літератури. І відкривати книгарні, бо у нас їх майже немає, зате багато банків і борделів».

Любов БАГАЦЬКА  



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
11.09.2026|19:41
«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
11.09.2026|09:28
Дебютний роман французького актора Жана Рено вийшов українською
09.09.2026|20:36
«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
09.09.2026|20:25
Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
09.09.2026|08:54
9 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса
08.09.2026|20:30
Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України


Партнери