17 грудня у Вінниці представив свої хрестоматії "Шидеври світової літератури" і "Шидеври вкраїнської літератури". У них розбирає твори класиків. На зустрічі запитуємо про актуальні для українців сучасні книжки.

— Cьогодні у нас залишаються популярними сентиментальні романи, які випускають 100-тисячними тиражами. Немає попиту на детективи. Ще гірше із трилерами. Якщо читають трилери, це ознака, що суспільство починає жирувати. Чим воно вгодованіше, тим більше шукає нервові подразники. Як тільки українці почнуть масово читати жахи, зомбі-романи чи всяку подібну лободу, це означатиме, що ми стали заможною країною. А у людей з´явилося бажання не тільки співпереживати чужому горю, а й здобувати страх, бо в реальному житті їм замало клопотів. Це наче терапія.

Михайло Бриних радить кожному прочитати книжку "Тема для медитації" київського письменника Леоніда Кононовича.

— Це найкращий за всю історію роман на тему Голодомору. Твір маленький, але нічого кращого, проникливішого і точнішого не зустрічав. Без жодного пафосу, дуже чесна, чутлива й емоційно тонка книжка. Кононович пробує відповісти на питання, чому стався Голодомор і хто в тому винен. Пише, що ми ніколи не станемо великою нацією, поки не відплатимо за все, що зробили комуністи. Книжка важлива тим, що нагадує про спланований злочин комуністів. І на них лежить відповідальність.

Роман "Чорний Ворон" Василя Шкляра письменник називає історичним бойовиком.

— Головний герой — отаман партизанів, який до останнього бореться за свою батьківщину. При цьому жертвує любов´ю, роботою. Він помічає зраду соратників. Залишається один і продовжує боротися. На одному диханні книжку можна прочитати за день. Роман невеличкий, зо 300 сторінок. Його читають і школярі, і пенсіонери. Ця книжка для підняття духу в час революційних подій у країні. Наші люди здатні воювати за свободу, навіть у тому випадку, коли війна програна.

Тетяна САРАХАН