Літературний дайджест

20.12.2013|13:25|Gazeta.ua.

Найкраще про Голодомор написав Леонід Кононович

— Миші їдять книжки нечерез те, щовони паршиво написані, атомущоне продаються. Припадатимуть пилом, доки небуде просування наринку,— каже київський критик іписьменник 39-річний Михайло Бриних.

17 грудня у Вінниці представив свої хрестоматії "Шидеври світової літератури" і "Шидеври вкраїнської літератури". У них розбирає твори класиків. На зустрічі запитуємо про актуальні для українців сучасні книжки.

— Cьогодні у нас залишаються популярними сентиментальні романи, які випускають 100-тисячними тиражами. Немає попиту на детективи. Ще гірше із трилерами. Якщо читають трилери, це ознака, що суспільство починає жирувати. Чим воно вгодованіше, тим більше шукає нервові подразники. Як тільки українці почнуть масово читати жахи, зомбі-романи чи всяку подібну лободу, це означатиме, що ми стали заможною країною. А у людей з´явилося бажання не тільки співпереживати чужому горю, а й здобувати страх, бо в реальному житті їм замало клопотів. Це наче терапія.

Михайло Бриних радить кожному прочитати книжку "Тема для медитації" київського письменника Леоніда Кононовича.

— Це найкращий за всю історію роман на тему Голодомору. Твір маленький, але нічого кращого, проникливішого і точнішого не зустрічав. Без жодного пафосу, дуже чесна, чутлива й емоційно тонка книжка. Кононович пробує відповісти на питання, чому стався Голодомор і хто в тому винен. Пише, що ми ніколи не станемо великою нацією, поки не відплатимо за все, що зробили комуністи. Книжка важлива тим, що нагадує про спланований злочин комуністів. І на них лежить відповідальність.

Роман "Чорний Ворон" Василя Шкляра письменник називає історичним бойовиком.

— Головний герой — отаман партизанів, який до останнього бореться за свою батьківщину. При цьому жертвує любов´ю, роботою. Він помічає зраду соратників. Залишається один і продовжує боротися. На одному диханні книжку можна прочитати за день. Роман невеличкий, зо 300 сторінок. Його читають і школярі, і пенсіонери. Ця книжка для підняття духу в час революційних подій у країні. Наші люди здатні воювати за свободу, навіть у тому випадку, коли війна програна.


Тетяна САРАХАН



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

31.05.2026|06:35
Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
31.05.2026|06:21
Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
30.05.2026|15:00
Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
29.05.2026|07:54
Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
29.05.2026|07:50
«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
25.05.2026|17:00
Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
23.05.2026|04:17
Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
23.05.2026|04:11
Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
21.05.2026|13:07
В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
21.05.2026|13:04
«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему


Партнери