Надані цифри підсумують літературний рік між серпнем вереснем 2012 і 2013 років.

Цього року "Українська правда. Життя" до традиційних учасників – книгарень "Є" та "Читайка" - вперше долучила електронну книгарню "Bookland".

Справді, носії для читання змінюються, електронні книжки стають усе більш звичним явищем. Чому б не роздивитися, за які книжки читачі голосують своїм гаманцем… і чи різняться смаки "електронних" і "паперових" читачів?

Як і раніше, книгарні не надають цифр продажів, а лише "топ", а відтак робити висновки про реальну ситуацію доволі складно.   Але вперше всі подані рейтинги показують спільні для всіх трьох книгарень-учасниць тенденції.

З них можна зробити висновки про тектонічні процеси всередині українського книгочитання та книгокупування.

Топ-10 року від електронної книгарні "Bookland"

Як бачите, до загальної "десятки" електронної книгарні потрапили дуже різні книжки.

Але перше моє здивування було не про книжки. Виявляється, українці вміють купувати легально сучасну українську літературу. Замість того, щоб шукати аналоги на піратських ресурсах.

Щоправда, невідомо, який там порядок цифр. І невідомо, чи найпопулярнішу за версією Bookland книжку скачали сотню чи пару десятків разів протягом року. Але подібні неясності маємо і в усіх інших рейтингах книгарень. Цифр не кажуть, бережуть комерційну таємницю.

Повернімося до якісного складу цієї електронної "десятки". Мені здається, вона закономірна та несподівана водночас. З одного боку, цілком віддзеркалює читацькі смаки та вказує на лакуни. А з іншого – в ній є неочікувані для мене особисто книжки.

Якщо узагальнити та виділити головні закономірності, то я бачу три тренди: ужиткова література, популярна "масова" література, сучасна українська література.

Всі статистики показують, що в Україні (та і в світі) на перших місцях продажів опиняються умовні книги рецептів про "готовим в горшочках" та інші ужиткові поради з організації побуту, здоров’я, особистого життя та заробляння першого мільйону.

Тож у лідерстві книжки на кшталт "Здоров’я дитини і здоровий глузд її родичів" можна було навіть не сумніватися. Лікар Комаровський – популярна та дуже впливова медіа-фігура. Успіх його книжки з медичними порадами про здоров’я дітей цілком закономірний.

До цієї ж умовної групи ужиткової літератури можна вписати й книжку "Зажигая звезду. История "Киевстар" от первого лица".

Пропозиція книжок про "как развить свой бизнес и заработать миллионы", попри постійний попит і інтерес, в україномовному асортименті дуже бідна. Як і бестселер 2012 року "Стів Джобс" Волтера Айзексона, книжка "Зажигая звезду" в топ-10 опинилася цілком очікувано.

Цікаво, що в рейтингах паперових книжок "Зажигая звезду" взагалі нема. Та й на полицях книгарень я цього тексту ніби й не бачила. Можливо, ходила не в ті книгарні?

З числа популярного "масового" чтива до топ-10 потрапили перекладні та неперекладні видані в Росії книжки.

Дивуватися немає причин. У Бориса Акуніна та Олександри Марініної вже давно є своя аудиторія серед пострадянських читачів взагалі та українських читачів зокрема.

А от про причини успіху російського перекладу світового бестселера "П’ятдесят відтінків сірого" варто замислитися. Адже існує український переклад – щоправда, я не знаю, як він продається.

Аж чотири сучасні українські книжки в колі лідерів "загального заліку" для мене стали несподіванкою.

Це, звісно ж, лонгселлер "Записки українського самашедшого" Ліни Костенко – роман успішно продається вже третій рік.

Не менш очікувана в списку позиція – книжка Оксани Забужко. Видавцем електронної "Казки про калинову сопілку" значиться сама Оксана Стефанівна. А паперова інкарнація книжки входить до каталогу новоствореного видавництва "Комора". До речі, крім українсько–британського підприємства "Комора", серед співзасновників нового видавництва є художник і дизайнер Ростислав Лужецький, чоловік Оксани Забужко.

"Танго смерті" Юрія Винничука в списку виглядає так само логічно. З одного боку, Юрій Винничук давно здобув своє місце живого класика сучасної української літератури. З іншого боку, його останній роман "Танґо смерті" справді отримав величезну увагу критиків, читачів і журі премій на кшталт "Книга року Бі-Бі-Сі".

До рецепту успіху варто додати бурхливе обговорення на тему "антисемітизм у романі". До консенсусу тоді так і не дійшли, але говорили голосно, тож роман отримав додаткові бали медійної присутності.

А от справжнє моє здивування викликала присутність у рейтингу роману Оксани Форостини "Duty free". Я вже не раз говорила, що ця книжка – мій улюблений дебют минулого літературного сезону. Але не могла собі уявити, що в топ-10 електронної книжки поруч із звичними Акуніним-Марініною потрапить роман дебютантки…

Додам, що принагідно я би залюбки роздивилася діаграми скачувань протягом року. Щоб перевірити, як екранізації, скандали та інші позалітературні фактори впливають на читання.

Список топ-10 українських книжок може добре відтінити ці результати.

Український топ-10 року від електронної книгарні "Bookland"

В українському топ-10 бачимо ті ж самі тенденції.

На перших позиціях – все та ж "ужиткова" література.

З сучасної літератури в цьому топ-10 з’явилися збірки шкільної класики, есеїв Оксани Забужко, вибраних текстів Тараса Прохаська, а також вічний лідер списків продажів "Вічник".

Про "Вічник" скажу коротко – книжка про "пронизаний істинною духовністю устрій життя" не може не розплавити серце українського читача. Про це договоримо нижче, бо одна з "десяток" краще може ілюструвати тенденцію.

Успішність збірок-лідерів так само не повинна дивувати. Зі шкільною класикою мені точно все ясно.

"З мапи книг і людей" Оксани Забужко - це книжка, що спричинила якісну дискусію і в пресі, і серед читачів.

"БотакЄ" Тараса Прохаська – хронологічно остання його книжка – антологія найкращих і старанно дібраних текстів. Після цієї книжки ось уже три роки голодні читачі чекають на щось новеньке. Щось новеньке вийде у вересні в "Meridian Czernowitz", тож поки лишається перечитувати старе.

Топ-10 року від книгарні "Читайка"

В цьому топ-10 україномовних книжок немає. Хоча загальні тенденції збігаються з тими, що ми вже спостерігали в попередньому списку лідерів продажу. Частина імен і назв закономірно спільна для обох "десяток".

Це – роман "П’ятдесят відтінків сірого" (знову чомусь саме в російському перекладі), Борис Акунін із "Черным городом", перший "дорослий" текст Джоан Ровлінг (так само в російському перекладі) та поради щодо дитячого здоров’я від доктора Комаровського.

Варто окремо замислитись, чому світові топ-бестселери українці читають саме в російських перекладах. Імовірно, переклади російською з’явилися раніше за українські… або ж україномовні версії книжок читачам взагалі недоступні в книгарнях. Також причиною може бути певна інертність і звичка шукати зарубіжні новинки саме в російських інкарнаціях.

Дуже популярними звично виявилися суто ужиткові книжки. Такі як "щоденник" для батьківських нотаток про дитину, поради про дитяче здоров’я, поради щодо взаємин між чоловіками та жінками, поради щодо схуднення, біографія Стіва Джобса та (чомусь) давній текст "Мистецтво війни" Сунь-Цзи.

Вікторія Руденок з "Читайки" прокоментувала цю "десятку", зауваживши традиційність лідерських позицій книжок "Мужчины с марса, женщины с Венеры" і "Искусство войны".

Вікторія Руденок також додає, що Комаровського можна назвати "фронтменом теми дитячого здоров’я", і що книжки про здоров’я в книгарні "Читайка" взагалі користають попитом.

Успіх роману "Шантарам" вона вважає "цікавою штукою". Мені теж цікаво, чому колись давно популярна в світі книжка досі привертає увагу українських читачів. Можливо, її постійно купують ті, хто щойно подивився екранізацію?

Одним словом, у цьому топ-10 видно любов до відомих "розкручених" текстів або імен.

Очевидне переважання розважальної "легкої" літератури та книжок про вічні проблеми – як бути здоровими, як бути стрункими, як бути успішними.

Можливо, велику роль тут також відіграють екранізації книжок, публікації в ЗМІ та друзів, а також певний консерватизм, неготовність ризикувати відчутною сумою грошей, купуючи "невідому" книжку.

Український топ-10 року від книгарні "Читайка"

Український топ-10 підкреслює частину тенденцій із попереднього списку.

Серед літерів – уже згаданий Мирослав Дочинець із книжкою "Многії літа, благії літа", три романи Люко Дашвар, "Солодка Даруся" Марії Матіос, нова книжка Ірени Карпи , свіжа есеїстика Оксани Забужко, та одне з відкриттів літературного року – Надійка Гербіш.

А також – сучасна класика. Тобто тексти Ліни Костенко та Всеволода Нестайка. Обох, що характерно, видали в "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ".

Варто зауважити, що в цьому списку лідерів продажу нарешті з’явилася дитяча література. Саме вона, згідно з поширеною думкою, сьогодні найбільш комфортно почуває себе в українських книгарнях.

Отримані топ-10 цю поширену думку не підтверджують. Виняток - оновлені "Тореадори з Васюківки". Дитяча книжка на всі часи, котру ось уже майже півстоліття без упину читає кожне нове покоління дітей.

В списку топ-10 українських продажів також помітний певний консерватизм читачів. І відсутність якісних новинок у каталогах видавців.

Судіть самі – ані "Многії літа, благії літа", ані "Солодка Даруся", ані "Молоко з кров’ю", ані "Мати все" не є новими книжками.

Зауважте, як у цій добірці поєдналися легша популярна література та направду сучасна класика Марії Матіос.

Суто українським феноменом є збірка поезій як лідер продажів. Звісно, це не просто збірка поезій, а вибрані 300 поезій Ліни Костенко, видані в неймовірно добрій серії "УПА" видавництва "А-ба-ба-га-ла-ма-га". Я не можу пригадати, щоб бачила десь у Європі поетичну книжку-бестселер. Можливо, погано дивилася.

Але це не спростовує факту – в Україні поезія є дуже впливовою та популярною. Її купують і ходять слухати дуже багато українських читачів.

В цьому списку лідерів продажів видно набагато більше новинок.

Є дебютантка – Надійка Гербіш із дуже дівочими та солодкими оповідками "Теплі історії до кави".

Ця книжка свого часу в соціальних мережах викликала палку дискусію в колі професіоналів галузі. Але поки професіонали галузі сперечаються про літературні якості збірки, читач голосує за книжку своїм гаманцем.

Нові книжки Оксани Забужко, Люко Дашвар та Ірени Карпи також опинились серед лідерів.

Вікторія Руденок уточнює, що книги Марії Матіос, Ліни Костенко, Оксани Забужко, Ірени Карпи, Люко Дашвар вже третій рік поспіль лишаються в рейтингу.

І це тільки підтверджує думку про те, що видавці та читачі роблять ставки або на давно відомих письменників і письменниць, або на тих, чиї тексти гаряче обговорюють друзі. Щоб не ризикувати грошима та не відставати від тренду.

Тут добре видно закономірності популярності новинок. Рецепт – відоме ім’я, медійна "розкрутка", добрий (чи бодай читабельний) текст і "фірмовий" почерк. За таких умов інтелектуальна есеїстика про книжки-фільми-персоналії, "легкий" роман про вічні цінності, збірка кумедних оповідань про життя дівчинки-підлітка в Яремчі мають однакові шанси на успіх.

Лідери продажів книгарні "Є"

Топ перекладних книжок від книгарні "Є"

Результати книгарні "Є", з огляду на її асортимент, можуть бути найбільш характерним для позначення смаків читачів, які регулярно читають саме українську сучасну літературу.

Цей список показує імена та назви книжок, які вже значились у попередніх списках.

Цього року українці хочуть читати книжки про любов, добро і благодать. І мріяти про красу, котра все не наважиться прийти й порятувати світ. Тому на полицях книгарень – багато солодкого.

"Вічник" і "Благії літа, многії літа", "Теплі історії до кави" та "Теплі історії до шоколаду", "Три дороги" Блаженнійшого Любомира Гузара та "365 коротких історій для душі" священика Бруно Ферреро.

Все це книжки на "вічні теми".

Книжки Дочинця мають попит ось уже два-три роки. Надійка Гербіш – дебютантка, але з двома бестселерами за рік.

Розмови Любомира Гузара з журналістами – свіжа книжка, що віддзеркалює нинішній інтерес до розмов про вічні цінності. Наприклад, на "Українській правді" кожна колонка Блаженнійшого стає подією для читачів – її багато читають і коментують.

Варто зауважити, що всі названі книжки "художньою літературою" назвати не можна.

Це читання, можливо, має якусь терапевтичну природу. Особливо з оглядну на популярність сьогодні тези про потребу ціннісних змін у Україні. Тому успіх книжки одного з учасників Ініціативи "Першого грудня" - закономірний.

Але є в любові до названих книжок-лідерів щось від ескапізму.

Справді, в умовах переможної ходи покращення спробуй не захопитися книжкою про "Навчися бачити довкола все живе і радіти йому – бадилині, дереву, птиці, тварині, землі, небу. Вдивляйся в них добрими очима і з уважним серцем – і відкриються тобі такі знання, які не знайдеш у книгах".

Такий позітівчик мільйони користувачів Facebook перепощують щодня по декілька разів.

З-поміж нових fiction книжок, які б вирізнялися з цього тренду – романи "Танго смерті" Юрія Винничука та "Все, що я хотіла сьогодні" Ірен Роздобудько. Тексти дуже різні, але єднає їх не сюжет і не стиль, а впізнаваність авторів.

Також поезія звично тримає оборону. В десятці, як можна було здогадатися, є збірка Ліни Костенко "Триста поезій".

"Залишенець" Василя Шкляра – старожил топ-10 від книгарні "Є". Українці продовжують купувати те, в чому можуть не сумніватися, і про що досі говорять ЗМІ, рідні та близькі. Сюди можна додати дражливість теми – боротьба за Українську незалежність у наявних політичних декораціях є затребуваною темою.

Присутність аж двох книжок Рея Бредбері може бути наслідком сплеску уваги до текстів письменника після його смерті. Також це може бути явищем такого ж порядку, що й цьогорічний сплеск популярності "1984" Орвела на Amazon. Перед лицем змін сучасного світу читачі шукають відповіді в класичних текстах про життя людей майбутнього.

Висновки

Якщо підсумувати, хто з українських видавців, за версією трьох книгарень, найкраще працював цього року, то отримаємо цікаву закономірність.

Поруч із звичними аксакалами (КСД, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Кальварія, Фоліо) є також відносно молодші гравці ринку – (Meridian Czernowitz, Брайт-Букс, Карпатська вежа).

Та ж картина оприявнюється, якщо проаналізувати список письменників-лідерів.

Є автори-"козирі" будь-якого видавця – Ліна Костенко, Всеволод Нестайко, Оксана Забужко, Марія Матіос, Юрій Винничук, Тарас Прохасько, Василь Шкляр, Ірен Роздобудько, Ірена Карпа, Люко Дашвар.

А ще – нові успішні гравці Мирослав Дочинець і Євген Комаровський.

І також дебютантки року – Оксана Форостина та Надійка Гербіш.

Ця тенденція вселяє в мене оптимізм. Минулі рейтинги демонстрували, що новим іменам світить мало уваги видавців і читачів. Цього року видно, що шанси для молодих авторів і нових видавців є.

Умова успіху, крім власне якостей тексту та імені автора – добрий медійний фон і попадання "в яблучко" читацьких потреб, щоб найняти порожні ніші.

Наступного літературного року точно відбудеться декілька дебютів. Нові амбітні видавці, перетворення поетів і поеток на романістів і романісток, відкриття нових імен.

Одним словом, з олівцем або GoogleKeep у руках читаємо, конспектуємо, ведемо рахунок. За рік перевіримо таблиці результатів.

Ірина Славінська