Re: цензії

25.06.2019|Ірина Фотуйма
«Инший», ніж інші
24.06.2019|Світлана Лупаренко
Чудові казки для сімейного читання
24.06.2019|Зоя Шевчук
Микола Лукаш: «Усі ми діти космосу. З нього вийшли і в нього повернемося»
19.06.2019|Ігор Ткаченко
Арійський світ Ярослава Ороса
19.06.2019|Агнієшка Крізель, Польща
Місце зустрічі – таємничий проект Векли
19.06.2019|Ігор Ольшевський
“Людина людині – болгарин…”
5 книг про те, як бути українцем
18.06.2019|Оксана Шалак, кандидат філологічних наук
Пришивання ґудзика, Або ж Справи детектива Стасика
13.06.2019|Богдан Пастух, Львів
Навігатор ідей
11.06.2019|Уляна Свередюк, пошукач кафедри фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка
Чому не йде апостол права і науки?..

Літературний дайджест

06.04.2012|22:14|vgolos.com.ua

Грицько Семенчук: "Люди не звикли сприймати культуру як власну потребу"

Грицько Семенчук – поет, музикант, учасник гурту DrumТИАТР, а водночас і директор Львівського міжнародного літературного фестивалю.

Кілька тижнів тому у Ляйпціґу відбувся один з найбільших у Європі книжкових ярмарків, де була представлена також українська книга і література. Саме про це у першу чергу розповів Грицько у інтерв´ю Вголосу, але тільки цим розмова не обмежилась.

Востаннє українська книга була представлена на Міжнародному книжковому ярмарку у Ляйпціґу ще 6 років тому, як вдалося цього року потрапити туди і як все відбувалося?

До Фонду “Розвиток України” звернулися з Ляйпцізького Книжкового ярмарку привезти туди когось з України і Фонд підтримав це. Ляйпцізький ярмарок обрав собі у якості партнера в Україні Форум видавців.

У нас було завдання максимально представити український книжковий ринок, тому ми запросили дитячі видавництва: "Абабагаламага", "Теза", "Грані-Т", "Видавництво старого Лева". Також було видавництво "Родовід", яке представляло частину арт-буків, путівники і карти презентувала "Карторграфія", а з видавництв, які представляють виключно художню літературу були представлені "КСД", "Фоліо" і чернівецьке видавництво "Книга 21".

Окрім експозиції, була і літературна програма. На запрошення безпосередньо Ляйпцізького книжкового ярмарку приїхали Забужко, Олена Заславська, Андрій Курков.

Андрухович їздив на запрошення Меридіану. Був також представлений перекладацький проект, відбулася презентація журналу "Радар" і перекладацької газета "Простори". У рамках нашої делегації були – Жадан і Сняданко і гурт "Собаки в космосі".

Які були відгуки про українську книгу та літературу в Німеччині?

Я говорив з Мартіном Поллаком, який є куратором програми Україна-Білорусь-Транзит від фундація Роберта Боша, і він сказав, що інтерес є величезний до сучасної української літератури, купують книги Жадана, Забужко, Андруховича, Куркова, але вони хочуть уже з новини іменами познайомитись.

Як щодо самої ярмарки, на скільки вона відрізняється від львівської і що хотілося б запозичити для Форуму видавців?

Хочеться великий виставковий центр, який є у Ляйпціґу. Там враховані всі потреби людей, які проводять виставки. Я так зрозумів, що це один з символів міста. Кожного місяця там відбуваються різні виставки.

Якщо порівняти з нашими виставками, то рівень читацької культури і відповідальності там значно більший. Попри те, що квиток коштує 14 євро, люди йдуть на книжковий ярмарок і проводять там цілий день.

На книжковому ярмарку у Ляйпціґу є виставкова зона для видавництв і є магазин, куди вони дають книжки на продаж. У порівнянні з Франкфуртом, це івент для душі, а Франкфурт – це вже гроші. В основному це презентаційна діяльність.

Зі скількох країн було представлено книги?

Ми знаходилися в залі, де було найбільше національних стендів. Я не можу сказати точну кількість країн, як мінімум там було представлено 40 національних стендів.

В основному країни представляли їхні посольства у Німеччині чи культурні осередки. Але українське посольство в Німеччині навіть не поцікавилось чи дали нам візи, на стенді нашому їх також не було, але був держсекретар землі Баварія.

Хто найчастіше відвідував український стенд?

Ляйпциґ – місто, яке було по той бік берлінського муру і там є багато наших дорогих земляків, які приходили. Вони заходили, дивилися книги, були такі, які спеціально приїхали придбати книгу, бо знали, що буде дитяче українське видавництво. А другий вид публіки – люди, які не мають спільних позицій у мовному просторі.

У Німеччині продають книги українських авторів, чи добрий на них попит?

Я знаю, що Курков там дуже популярний. Думаю, що Андруховича теж читають. Куркова легко знайти на будь-якій книжкові розкладці. Жадан презентував антологію про футбол у німецькому перекладі. Це до Євро проект. Був повний театр людей у центрі міста, які прийшли на цю презентацію.

Багато людей прийшло і на виступ Жадана з “Собаками в космосі”, зібрався повний зал людей і ще половину не впустили. Я впевнений, що 50-60% не знали української, але на якомусь енергетичному рівні сприймали.

Чи є також окремий літературний фестиваль у рамках Ляйпцізької книжкової ярмарки?

Він відбувається на території ярмарку, а ввечері відбувається в місті. Ми були на заходах в одному театрі, в іншому театрі був концерт Жадана, були на презентації творчості профільної теми Україна-Польща-Білорусь. Був спільний вечір Андрєя Хадановіча і Наталки Сняданко, який вів Мартін Поллак і відкривав директор Ляйпцізького книжкового ярмарку. Це велика честь, як на мене.

Львівський міжнародний фестиваль щороку стає масштабнішим, чи можна сказати, що він один з найбільших у Європі?

Едінбург завжди тримав пальму першості. Ляйпцізький фестиваль є великий, великий фестиваль на книжковому салоні у Франкфурті. Ми, як мінімум, можемо поконкурувати з Польщею, Чехією, Східною Європою. Цього року це буде дуже цікавий хід, ми представимо літературні фестивалі з інших країн.

Більше буде європейських письменників. Але на літературному фестивалі не буде більше акцій, ніж минулого року, правда, буде більше подій на Форумі.

Конкретніше не можу сказати, бо у порівнянні з нашими іноземними партнерами, які мають завжди державне фінансування, ми не знаємо, що нас очікує. Крім літературного фестивалю нам доводиться шукати гроші на інші проекти. Якби ми займалися тільки цим фестивалем, було би набагато легше.

Хто найбільше фінансово підтримує Форум видавців?

Держава щороку зменшує кількість коштів на Форум видавців, в Міністерстві культури ніколи інтересу до нас не виникало. Ми спостерігаємо таку ситуацію всюди в країні, коли ти хочеш когось привезти, то маєш мати великий капітал спонсорський.

Філантропів майже немає. Нас спонсорують закордонні організації в основному.

Чи існує статистика, яка показує збільшення інтересу до книги в Україні за період існування Форуму видавців та літературного фестивалю?

Думаю, нашій державі непотрібно зараз вести таку статистику, нема такої потреби на загальнодержаному рівні досліджувати читання. Немає потреби вкладати в свою культуру.

Щоб поїхати і представити українську книжку закордоном, де вона в принципі мусить бути апріорі, треба просити гроші у якогось приватного фонду. Це не такі великі гроші, наші депутати ці гроші за день проїдають.

Цього року будуть вибори, політики не пропонують підтримати фестиваль чи Форум, щоб попіаритись?

Я впевнений, що попіаритись хоче кожен. Проте наша позиція – відсутність політики. Кожного з нас цікавлять книжки не залежно від політичних вподобань і поглядів.

Тому книжка є над усім цим. Політики відходять і приходять. Форуму вже майже два десятки років.

Дитячий фестиваль зараз бере участь у одному міжнародному проекті, можеш трохи детальніше розказати, що це буде?

Куратор нашого проекту, спільно з культурними менеджерами з Вроцлава вирішили дослідити урбаністику Східної України. Культурним продуктом цього фестивалю є комікс на книжку Сергія Жадана “Ворошиловград” польською і українською мовами. Він у процесі друку, на кінець травня презентація цього проекту відбудеться у Луганську і Кишиневі. От, це ще один проект яким треба займатись.

У Ляйпцігу було презентовано ще один український літературний фестиваль Меридіан-Черновіц, він також відбувається у вересні і щораз більше людей його відвідує, чи є відчуття появи здорової конкуренції?

Не думаю, що є в Україні якась конкуренція між культурними подіями, бо їх занадто мало. Меридіан-Черновіц це фестиваль вузькоспрямований, який старається показати якийсь окремий сегмент української європейської літератури крізь призьму Чернівців.

Наша концепція фестивалю – ширший географічний контекст, ми не концентруємося на Німеччині, Польщі та Австро-Угорщині. Дивимося трохи ширше. Думаю, дуже корисно, що цей фестиваль бізнесмен організовує. Бо Форум видавців це спільнота громадських діячів, які за певний час змогли чогось навчитися.

Вдається знайти час на свою творчість?

Я зараз музику пишу.

Задоволений як творча особистість?

Нормальної можливості просувати свій продукт немає, це виключно приватні ініціативи. У Європі цей мистецький процес поставлено на нормальні колеса капіталізму, де це все підтримується, бо люди зацікавлені.

От зник фестиваль Гоголь-фест і хтось щось сказав? Я розумію, що людям набагато легше переживати, коли хтось побився у Верховній раді чи, вибачте, когось згвалтували і підпалили. З цього зробили офігенну медіа історію, три тижні всім їздила по вухах.

А про те, що зник найбільший мистецький фестиваль у столиці нашої батьківщини ніхто нічого не сказав, і це мене насторожує. Якби зникли ентузіасти, їхні фестивалі, то ніхто би нічого не сказав. Люди не звикли сприймати культуру як власну потребу.

У нас якщо тебе не показують по телевізору, це значить, що ти ніхто. Немає ще суспільного смаку, норми у суспільстві, що є мистецтво, а що ні.

фото: Юрій Бакай

Оля Вишня



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери