Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"Книги | Буквоїд
- Віктор Домонтович. "Доктор Серафікус"Книги | Буквоїд
- "Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-ХХІ століть"Проза | Буквоїд
- Євгенія Подобна. "Її вина. 25 історій про сміливість, силу і любов"Книги | Буквоїд
- Павло "Паштет" Белянський. "Битись не можна відступити"Проза | Буквоїд
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Богдана Матіяш: «Страждання для творчості мені не потрібне»
Молода поетеса й перекладачка готує до виходу в світ філософські вірші про звірів.
У літературній кав’ярні “Кабінет” шанувальники зустрічей з письменниками пережили “літературне переродження” разом із відомою поетесою та редактором часопису “Критика” Богданою Матіяш. Вона розповіла про те, як їй пишеться й писалося, поділилась тим, про що б хотіла написати, і щиро розповіла про усі відчуття, які переживає, пишучи.
На часі у поетеси – видання її нової збірки під назвою “Твої улюблені пси та інші звірі”. Вірші - щойно з “печі”: Богдана тільки-но завершила упорядкування книги. “Ніколи настільки не відчувала, завершена чи не завершена збірка, – розповідає вона. – Цю книгу відчувала буквально відсотками. Знала, коли було 80%, коли – 90%”. У віршах про звіряток авторка, за її словами, викладає власну візію сучасного світу. Їй прикро, що теперішня реальність має безліч обмежень… Тож написала про світ, у якому все близьке одне одному, це своєрідне “думання” про рай. “Чому не можна підійти до лева і його погладити? Як когось можна боятися у цьому світі, як когось у ньому можна хотіти скривдити?”, - вважає Богдана Матіяш, нові вірші якої “насичені” зверненнями до левів та собак.
Як же авторка перейшла від “Розмов з Богом” до розмов зі звірятками? Попередня книга Богдани Матіяш, збірка “Розмови з Богом”, за визначенням поета Юрія Кучерявого – рідкісне явище в сучасній українській поезії, адже релігійна тематика – тренд не надто популярний у теперішній літературі. Попри те, що збірка вийшла ще три роки тому, її відгомін і авторка, і читачі чують досі. “Час летить швидко, та я завжди повертатимусь до цієї книги, - каже Богдана Матіяш. – На Форумі видавців мені сказали, що такі книги люди пишуть у значно старшому віці”. За її словами, довший час після “Розмов з Богом” вона не могла нічого писати – її “руки були порожніми”. “Відчуття, немов ти настільки дрібний, – це було страшно і прекрасно водночас, – згадує вона свої переживання. – Ти стаєш таким, яким є насправді. Ця книга для мене не літературна. Вона має жанр, але про літературу там йдеться менше, аніж про інші світоглядні речі. Чи можна ці “Розмови…” колись закінчити? Я не хочу”.
Після такого “очищення”, коли “виписався” дар, можна безперешкодно слухати і чути все довкола та відтворювати свої думки. “Зараз найбільше думаю про речі, які вписуються у царину “філософія творчості”, - каже Богдана. – Пишу маленькі есейчики про все, що навколо і всередині, про радість, любов, біль, зоряне небо. Мені зовсім не потрібне страждання для творчості. Якщо щось має трапитись, воно мене наздожене. Страждання є у кожній біографії, але зараз не ті часи, коли воно культивується. У світі – безліч добрих речей, на яких варто зупинити свій погляд. Люди все критикують – складається враження, що вони бояться бути добрими, бояться вживати у тексті певні слова. А от Малкович багато років пише про ангелів – ні в кого більше я їх не бачила...”.
Юлія Тунік-Чорна
Фото: umoloda.kiev.ua
Коментарі
Останні події
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!