
Re: цензії
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
Українська література - це смачно
У київському видавництві “Ярославів вал” вийшла книга “Одкровення в кафе “Пегас" до якої увійшли 243 кулінарні рецепти й стільки ж анекдотів від українських письменників.
Коштує книжка 55 грн. - Коли був починаючим поетом, у моїй уяві справжній письменник, це було щось неймовірне: йому десь стоїть пам`ятник, він не спить, не їсть, не п`є, в туалет не ходить, - розповідає поет 44-річний Сергій Пантюк, - Але раз до мене в Кам`янець-Подільський прийшов лист з обласної газети, куди я писав свої калічні вірші: приїдьте у вас є задатки. У мене аж руки затрусилися, що побачу живого письменника. Сиджу, чекаю в редакції. Двері рочиняються з ноги, влітає такий лисий, міцний дядько – Аполінарій Федотович Малевич. “Ти, Пантюк, сам вірші написав, бо якщо списав десь, будемо ми з тобою як обісрані діти”, - перше що я почув від живого письменника. Стереотип тоді поламався і я зрозумів, що вони такі ж живі, а може ще живіші, веселіші й цікавіші за інших люди. Від виникнення ідеї до виходу книжки в світ пройшло 4 тижні. - Це була перевірка на блискавичність реакції. Якщо професіонал, мав сісти й написати коротко про себе три рецепти, якщо не згадав, то вигадати три анекдоти. Не потрапили ті, хто думав більше трьох днів, - каже упорядник книги, 64-річний літератор Михайло Слабошпицький. - “Краткость сестра таланта”. Анатолій Дімаров написав усе швидко, на коліні, але по суті. Людина товаришує зі справжнім гумором, до себе ставиться з іронією, від того виграє й завжди шанований. Деякі спілчани не зовсім зрозуміли задуму в текстах про себе, просто з довідників переписали назви своїх книг. Геніально себе представив колишній ректор Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький: він згадав, як сидів у садочку на горщику поруч зі своїм першим коханням, як зрозумів, що жінкам вірити не можна, а треба їх любити... Ми хочемо, аби письменики перестали бути абстракціями. Закарпатський поет Дмитро Кремінь розповідав, як на зустрічі з школярами один його запитав: “От ви з вусами, як Тарас Шевченко, ви лауреат Шевченківської премії, а чому в підручнику під вашим портретом тільки одна дата?”. Книгу присвятили київському письменнику Володимирові Кисельову. - Майже в кожному його романі було по 20 феноменальних рецепти, - продовжує Слабошпицький, - Він казав: книжка моя залишиться, хоча може вона й не видатна, але жінки її читатимуть і щось у ній шукатимуть. Відразу не хотіли писати безкінечні спогади про Кисельова, а пригадали, що багатьох із нас він навчив кулінарній майстерності. До знайомства з ним я міг похвалитися лише вмінням заварити чай і підсмажити яєчню. Тепер, коли приїжджаю до дітей, онуків, вони відразу просять “Качку по-гасконськи", «Кролика по-лангедокськи» за рецептами Кисельова. Не забувайте, що й Павло Загребельний був феноменальним кухарем. Наклад книги - 5 тисяч, за перші 2 дні продажу в столичній “Книгарні Є” купили 400 примірників. - У жовтні плануємо випустити доповнене видання “Одкровень в кафе “Пегас", де будуть уже 120 письменників представлені. В першому - 81, зокрема Юрій Мушкетик, Катерина Мотрич, Василь Шкляр, Любов Голота, Андрій Курков, Ігор Качуровський, Іван Драч, Василь Герасим’юк, Галина Тарасюк, Віктор Неборак. Українські письменики з Австралії, Німеччини, Канади. Від 30-літніх до 91-річного Ігоря Качуровського. Для когось це був шанс нагадати про себе, Юрій Логвин, наприклад, не друкувався вже з десяток років. У наступному виданні додамо рецепти, анекдоти від Валерія Шевчука, Анатолія Шевченка, Бориса Олійника, Романа Іваничука. Їх читатимуть ті, кому набрид канон, а хочеться побачить живого письменника, дізнатися, що він жене самогон, заправляє його горіхами й робить коньяк “Іван Мазепа”, або готує «Сніданок довгожителя», «Салат “Поцілунок бджоли», "Салат «Олександр Македонський», “Салат «Григорій Сковорода», “Коктейль “Сонячні протуберанці”. Слабошпицький каже, що за якістю анекдотів завжди можна зрозуміти інтелектуальний рівень людини. - Микола Сом написав один єврейський, казав, для того щоб Віталій Коротич перестав його в антсиметизмі звинувачувати. А от найчастіше письменники пропонували анекдот, коли старому гуцулові в 1961 році кажуть: діду, москалі в космос полетіли, а він з надією пита: що, всі? У планах видавництва також зробити подібний проект з українськими митцями, спортсменами, політиками. Лауреат Шевченківської премії 2008 року, 60-річна Любов Голота поділилася в “Одкровеннях у кафе “Пегас" секретом приготування “Софійського борщу”. - Вже лихоманно підбираю собі рецепт на вечерю, - гортає авторський примірник книги, - Дуже корисна книжка, породжує море фантазії. Прочитавши її, літератори будуть ще більше любити й поважати один одного. Хотіла б іще почитати водійські історії письменників. Львів`янин Роман Іваничук, наприклад, розповідав, як вчився керувати машиною. Сів із водієм-інструктором, який, як виявилося, читав тільки одного письменника - саме його. “Романе Івановичу, вмикайте запалення, рушайте, - звертається чемно так, а через п`ять хвилин уже б’є його по голові: старий козел, куди преш!” - Іваничук в`їхав у стовп. Іван Столярчук
Коментарі
Останні події
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
- 11.03.2025|11:19Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
- 11.03.2025|11:02“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко
- 10.03.2025|16:33Стартував прийом заявок на фестиваль для молодих авторів “Прописи”
- 07.03.2025|16:12Життєпис Якова Оренштайна у серії «Постаті культури»
- 05.03.2025|09:51Міжнародна премія Івана Франка оголосила довгий список претендентів
- 02.03.2025|11:31Я стану перед Богом в безмежній самоті…
- 01.03.2025|11:48У Харкові пошкоджено місцеву друкарню «Тріада-Пак» і дві книгарні мережі «КнигоЛенд»