Як поєднати мистецтво і побут – літературу і кухню? Письменник на кухні. Чи рівний це поєдинок? Чим би українські письменники пригостили голодного читача? Якщо вірити розмовам, кулінарять в українському навкололітературному середовищі переважно чоловіки. Недаремно таки більшість найліпших шеф-кухарів – чоловічої статі. Є тут якась загадка…

Хоча деякі з усіх сил маскуються. Наприклад, Олександр Ірванець не претендує на лаври великого кулінара:

Як мужчина, вмію готувати мінімум. Вмію готувати суп, посмажити картоплю, якусь яєчню, непогано роблю якісь салати. Найкраще в мене виходять кава і чай - воно ніколи не пересолене і не підгорає.

Каву варю звичайну. Якщо є - то дрібочку кориці. Як-то кажуть, у тому старому єврейському анекдоті: "Надо больше заварки класть". Тобто не шкодуйте кави, не шкодуйте чаю - і воно вийде міцне і смачне.

Але інколи ми відриваємося з моєю дружиною Оксаною. Я беру величезну пательню, чищу картоплю, ріжу її соломкою - це страшенно вставляє Оксану, бо вона її ріже просто пілястрами. І смажу картоплю на смальці з цибулею. Це виходить така величезна пательня картоплі. До неї більше нічого не треба - просто сісти і вписати те все. Це прекрасна вечеря. Але шкідлива.

Так само прості страви готує Крюгер Вано:

Одного разу в "Смолоскипі" був вельми показовий випадок. У нас працював студент Могилянки, батьки передали йому передачу. Я зайшов, побачив її, і ми вирішили розгулятися. Умовою було, щоб я все приготував. У нас там є кухня, все по-домашньому. Кінець-кінцем ту сумку з передачкою ми дуже полегшили.

Приготував 3 зміни страв. Спочатку омлет - це взагалі моя коронна страва, я знаю кілька десятків рецептів. Мій улюблений - банановий, хоча мало хто поділяє такі мої смаки. Також були котлети. Насамкінець я приготував каву.

Всі були в шоці, жартували, що я вигідна партія.

Але є також письменники, які впевнено себе почувають і на літературній, і на звичайній кухні.

З їхніх рецептів навіть можна скласти окреме "Літературне меню".

Що б туди увійшло?

На перше - варіантів декілька.

Сергій Пантюк пропонує приготувати традиційну фірмову страву зі свого рідного села:

Це різдвяна пісна страва, яку не готують ніде, крім мого села. Ця страва подається на різдвяний стіл обов´язково. Смачна неймовірно.

Це підпалЕна риба.

Береться суха риба, таранька, обдирається від шкірки, замочується години на 4. Риба має розм´якнути. Потім її треба варити, поки риба не відділиться від кісток. Рибу відкладаєте. А в бульйон кладете шмат свіжої риби, будь-якої, і відварюєте.

Коли є вже 2 види цієї риби, то треба взяти трохи борошна і кинути його на пательню і смажити те борошно, весь час помішуючи, поки воно не стане брунатним. Тоді ви це діло знімаєте і заливаєте процідженим рибним бульйоном, перетворюючи на єдину підливу. Готову підливу зливаєте в каструльку і трохи даєте закипіти, весь час помішуючи.

В кінці треба викласти рибу в глибокі тарілочки і залити її підливою.

Любителям риби Василь Шкляр може запропонувати традиційну рибну юшку:

В мене є хатка на курячих лапках на березі Тікича. Я там рибалю. Зі зловленої риби варю юшку.

Юшка - це дуже простий рецепт. Кипить вода, туди кидається риба, велика цибуля і різні спеції. Чогось особливого свого я ніколи не вигадував. Все традиційно. Але з моїх рук виходить смачніше, ніж з усілякими витребеньками.

Іншу модифікацію нібито звичної страви пропонує ще один затятий рибалка - Анатолій Дністровий:

Люблю рибу, куховарю винятково з риби.

Моя фірмова страва - це рибний суп-пюре. Спочатку треба зварити звичайну рибну юшку. Навар роблю на окуня, але беру його в марлю, бо в окуня важко знімати луску. Або ще можна робити навар на щучій голові.

Потім кидається картопля, цибулина. Нічого не ріжеться принципово. Трошки треба ще долити пахучої олії - наприклад, гірчичної. Після цього я все пропускаю через блендер.

На готовій масі варю філе жирнішої риби, наприклад, сома. Коли воно вариться, можна додати трохи екзотики - моркви, петрушечки. Це надзвичайно смачно.

Вегетаріанцям може сподобатись рецепт фірмового супу-пюре з гарбуза та пастернаку від Андрія Куркова

Треба взяти красивий жовтогарячий гарбуз, почистити, порізати його кубиками, обсмажити в олії, кинути в кип´яток. Туди треба кинути почищений, порізаний і обсмажений корінь пастернаку. Пізніше - додати цибулю. Поки википає вода - доливати туди молока. На 4-5 літрів води вийде 2 літри молока. Цукор і сіль додавати за смаком.

Коли воно м´яке, все треба збити до стану пюре в блендері та додати карі. Я використовую справжній карі з Індії, там 50 різних трав.

Точно вміє перетворити куховарство на забаву Іван Андрусяк, який поділився рецептом "білої зупи":

Намагаюся на кожні вихідні зібрати своїх малявок на кухні, де ми починаємо щось чаклувати і щось вигадувати, переважно м´ясні страви.

Біла зупа - це страва мого дитинства. Її готувала моя бабуся. Так, як готувала білу зупу бабуся, вже ні мама не могла зготувати, ні я. То якась містика.

Здається, все дуже просто та елементарно. Головний інгредієнт - корінь петрушки. Якщо є кісточка м´ясна - це добре, якщо нема, а є шматочок домашньої ковбаски - теж нормально.

Варимо кісточку. Миємо і чистимо корінь петрушки - і кидаємо в бульйон. Якщо це буде з ковбасою - то ковбасу кидають у кінці, коли відвариться корінь петрушки. В бульйон можна класти будь-які овочі, крім буряку. Зрозуміло, там буде картопля, я ще дуже люблю туди кинути цвітну або брюссельську капусту. Це вже моє нововведення - бабуся так не робила. Також туди треба покласти цілу цибулину. Можна туди кинути жменьку якогось рису чи навіть макаронів. Якщо це було без м´яса, то треба ще підсмажити сальце з цибулькою.

Коли все готове - починається найцікавіше. Треба додати сметану, можна трохи перетерти її з борошном. Трохи прокип´ятити. Потім засипати великою кількістю зелені. Накрити кришкою і потримати настоюватися 10 хвилин.

Головний клопіт - з´їсти треба одразу, бо ця зупа не з тих, які можна розігріти.

На друге можна приготувати скумбрію в вині від Наталки Сняданко:

Наша улюблена страва - скумбрія у винному соусі. Все дуже просто. Склянку білого або червоного вина треба перемішати зі спеціями - суха гірчиця, кориця, перець, залити ним скумбрію і дати якийсь час настоятись. Потім рибу ставимо в духовку хвилин на 20. І все готово.

Якщо є більше вільного часу, варто спробувати меліну - екзотичну страву болгарської кухні від братів Капранових: 

Ми вважаємо приготування їжі проявом творчості. Ми не великі кулінари, не маємо конкретних правил приготування. Просто продукти треба вивчати з різних точок зору. От наприклад м´ясо - це цілий всесвіт.

Наша улюблена страва називається меліна. Вона готується просто, але екзотично. Спочатку потрібно приготувати витяжне тісто: 2 яйця, склянка води, борошно (скільки тісто візьме), сіль, 2 столові ложки олії. Тісто потрібно замішати не надто густо, але і не надто рідко, а потім залишити на півгодини, щоб відлежалося. Ділите його на 3 частини.

Кожну потрібно розкатати якомога тонше, а потім - витягнути руками на зворотньому боці долоні - щоб не порвати тісто пальцями. Найкраще це робити вдвох. Ми це робили з мамою та з бабусею.

Витягнуте тісто викладіть на рушник або на простирадло і замастіть смальцем. Зверху - наступну частину тіста, так само змащену смальцем. Зверху - ще один шар. На три шари тіста покладіть начинку - бринзу або підсолений домашній сир. Коли все готове, підніміть рушник - і тісто почне скачуватись у рулет. Головне - не мацати руками, щоб не порвати.

Рулет кладете в форму і ставите в духовку, поки не підрум´яниться. Коли підрум´яниться - залийте сумішшю півсклянки сметани та 2 яєць. Після цього випікати до готовності.

А на десерт - старий-добрий рецепт шоколадної ковбаски від Миколи Леоновича:

У нас вчора саме був напад кулінарії. Загалом я вмію і люблю готувати. Це хобі. Зараз я експериментую з тим, що дзвоню мамі і питаю який-небудь рецепт, а потім керуючись цидулкою та інтуїцією, його відтворюю. А так в принципі - готувати це драйв. Головне, щоб на кухні ніхто не заважав.

Мені ще пощастило з жінками в моїй родині. У нас гарно готують бабуся, мама і моя сестра. Це три людини, в яких можна чимось поцікавитись. Найекзотичніші рецепти в моєї бабусі - вона робом з Душанбе, тому готує різноманітні плови, хачапурі та інші штуки.

Зараз я захопився готуванням солодощів. Зараз часто балую друзів шоколадною ковбаскою.

Треба взяти пачку маргарину на 200 або 250 грам, туди 2 яйця, 2 столові ложки цукру, 2-3 ложки какао-порошку. Все це треба довести до кипіння в казанку. Потім туди треба висипати 2 пачки звичайного печива і додати за смаком горіхи та родзинки. Цю масу треба викласти на пакет або плівку і загорнути у вигляді ковбаски. Поставити на холод годинки на 4, зараз можна просто винести на балкон.

Особливо смакує з кавою.

Обов´язково спробуйте щось із цього списку. А раптом проб´є на творчість у новому році...

Фото: simpledelicious.livejournal.com

Ірина Славінська