Re: цензії

05.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, мов цвяхи, вийняті з долонь
Пароль до вирію
30.10.2024|Михайло Жайворон
Воскресіння у слові
30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
«Хотіла б я піснею стати...»
28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиня
У війни не дитяче обличчя
27.10.2024|Євгенія Юрченко
Драматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
25.10.2024|Ігор Чорний
Примари минулого
20.10.2024|Євгенія Юрченко
Пан на своїй землі
19.10.2024|Антоніна Царук, м. Кропивницький
Видобувач поезії з буднів
17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиня
Трансформація життєвих істин — шлях до самопізнання

Літературний дайджест

БІ-БІ-СІ відзначило «Таке»

Для Іздрика конкурс «Книга року Бі–Бі–Сі» став вирішенням родинних проблем.

 

 

Відомому письменнику Юркові Іздрику на день народження син сказав: «Старий, для сидіння на троні благодаті у тебе все є. Так що бажаю тобі тільки грошей». Автор здогадувався, що побажання сина спрацюють буквально за декілька місяців. Але Іздрик знав, що з написанням збірки «Таке» він «став сумирним, тихим та тверезим, богобоязливим». Тож коли минулої п’ятниці в офісі Британської ради в Києві Іздрика оголосили лауреатом конкурсу «Книга року Бі–Бі–Сі» і посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Лі Тернер вручив йому помаранчевий конвертик із 1000 британських фунтів стерлінгів, письменнику залишилося лише процитувати Джонні Депа: «Вау!»

У п’ятірку фіналістів, окрім збірки лауреата «Таке», увійшли такі книги : «Легенди Львова. Книга друга» Юрія Винничука , «Місто з химерами» Олеся Ільченка, «Урізька готика» Галини Пагутяк, «Джури–характерники» Володимира Рутківського. Журі у складі журналіста і депутата Ольги Герасим’юк, музиканта Андрія Кузьменка, журналіста Андрія Куликова, директора Інституту філософії НАН України Мирослава Поповича та адміністратора премії і продюсера Української служби «Бі–Бі–Сі» Світлани Пиркало одноголосно вибрало Іздрика.

Перед врученням премії за кулісами точилися розмови, хто ж буде лауреатом. Редактор інтернет–видання «Літакцент» запевняв одного з видавців, що це має бути Галина Пагутяк. Тим часом між гостями поважно походжав Олесь Ільченко і був упевнений, що журі має відзначити його київський роман «Місто з химерами». Іздрик же, навпаки, у тусню не сунувся, сидів собі самотньо у куточку, посьорбуючи каву. До цього часу для конкурсів і премій він вважався неформатом. Його тексти масово читали, та ніхто не наважувався висувати їх на «Книжку року», «Коронацію слова» чи премію Конрада. Можливо, весь секрет відторгнення полягав у тому, що раніше Іздрик писав психологічні месиджі для себе. Збірку «Таке» вперше адресував іншим, послання направляв конкретним людям.

Світлана Пиркало відзначила: «Цьогоріч учасники конкурсу набагато сильніші, ніж були у 2008–му. Кожен із фіналістів міг стати лауреатом. Та нам усім найбільше сподобався Іздрик. Коли його читаєш, відразу розумієш — це щось «Таке», що коли упіймаєшся на нього, то вже не відпустить». Ольга Герасим’юк принесла з собою Іздрика пошарпаного і з купою закладок: «Це мистецькі галюцинації про життя, де кожен із нас знайшов себе. Тут є якісь речі, які змусили мене плакати». Андрія Куликова як корінного киянина з головою захопило «Місто з химерами». Паралельно з Ільченком він перечитав дослідницькі твори про Київ і мусив визнати, що у химерах і фантазіях фіналіста є набагато більше правди про столицю. Хоча з іншого боку, перечитавши «Легенди Львова. Книга друга», його мучила заздрість, що він не має ніякого відношення до Галичини.

Головний філософ України Мирослав Попович ніколи у житті не прочитав би стільки художньої літератури, якби не входив до складу журі. «Молода література намагається епатувати і дражнити читача. В Іздрика, безумовно, є епатаж, і дуже сміливий. Хоча б у тому, як він торкається християнства. Але це абсолютно цнотливо, і за цим треба бачити людську душу. Там є слово», — міркує вголос Попович. Іздрик, почувши слова про свій епатаж, ніяково опустив очі, але коли Попович підсумував, що він цнотливий, письменник із радості відіслав філософу знак рукостискання. «По реакції членів журі я зрозумів, що ця книга їм сподобалася, і я дуже з того тішуся. А взагалі мрію написати книжку, яка сподобається моїй мамі. Вона і цього разу нічого не зрозуміла. Може, премія її переконає, що книга чогось варта», — зізнається Іздрик. Також письменник без вагань відзвітував, на що витратить 1000 британських фунтів. «У мене не те, що плани. Я хочу почати ремонтувати кухню. Це єдине місце, де ми з дружиною перетинаємося. Цей помаранчевий пакет за фен–шуєм допоможе налагодити нам сімейний простір», — сміючись, Іздрик помахує в повітрі конвертиком із премією.

Олена Муравель   



Додаткові матеріали

04.12.2009|18:37|Події
Книгою року Бі-Бі-Сі 2009 стала книга «Таке» Іздрика
05.10.2009|15:40|Новинки
Іздрик. «Таке»
08.06.2009|07:35|Re:цензії
Іздрик: «Растаманські казки» Гайдука - рулезна річ»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

30.10.2024|14:38
У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
30.10.2024|13:44
10 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
28.10.2024|13:51
Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
25.10.2024|09:29
Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
19.10.2024|09:56
Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
17.10.2024|12:48
У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
17.10.2024|11:55
Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
17.10.2024|11:33
Що читає Україна?: аналітика по областям
17.10.2024|11:27
«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
11.10.2024|18:46
Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”


Партнери