Оповідки з дитинства малювали в дитячій уяві незабутні картини, уперше виховували, дарували досвід, ставали друзями.

Спостерігати відродження цих казок – випало на долю сьогоднішніх молодих батьків, хрещених, старших братів та сестер. Ось побачили «Казки кримських татар» від видавництва Веселка, оновлену збірку українських казок від А-ба-ба-га-ла-ма-га. Й ось, зовсім свіжа та неординарна авторська збірка переказаних казок африканської народності «теке», що належить до групи народностей банту.

Колорит, що знайшов своє втілення в Україні

Рок Крепен Мфані Піно – автор збірки казок та легенд, що пояснюють світ тисячолітнім досвідом, який зберігся від наймудріших першожителів Африки.

Ці знання передаються з вуст у вуста, бо рідна мова не має писемності. А Рок Піно, хоч і народився в Браззавілі, у столиці Конго, та вже двадцять років мешкає у Європі. Працює санітаром в Австрії. Там само мешкає та творить свої дивовижні ілюстрації до дитячих книжок Крістоф Родлер (зараз також викладає предметне малярство в Академії образотворчих мистецтв у Відні.) Художник ніколи не був в Африці, але сила його досвіду та уяви однозначно компенсували це.

Отож, ці два чоловіки вирішили об’єднати свої зусилля для того, щоби світ побачив і познайомився ближче з казками Африки. А діти-читаки уявили себе у світі екзотичних тварин, їхніх знань про світ і повчань.

Текст автора, хоч і перекладали з німецької, проте вийшла вона в нашому українськомувидавництві Чорні вівці. Формат презентації книжечки у Львові був дуже не звичайним – організували сценічну постановку дитячого театру «Колесо». Акторська гра була на високому рівні, а костюми та величезні декорації з малюнків-рослин створили справжній райський куточок із казками.

Одвічне питання: «Мамо, тато, а чому?»

Які запитання лунають від африканських чомучок? Як вони собі малюють світ і про що питають найперше? А чого хочуть найшвидше навчити їхніх батьки й що пояснити за все…

Ці питання ще більше хвилюють, коли починаєш міркувати про те, що різні мови несуть різне бачення світу, бо десь вода «дзюрчить», а десь «співає», у когось є числівники, а в когось – лише «один» і «багато». А в рідній мові наведених оповідок немає писемності взагалі. То ж чи вийшло по-справжньому передати зміст повчань, які несуть у собі мудрість Африки? Точно відповісти зможуть, мабуть, лише африканці, а ми констатуємо, що книжка вийшла чудовою – у ній гармонійно все: і гумор, і правила, суворі наслідки поганої поведінки, кумедні ситуації та ставлення до грошей – чого тільки не має в цих екзотичних історіях. Ось, наприклад, вердикт курки для лінивої гіпопотамихи:

 – От бачите! З грошима не все так просто, як ви собі гадаєте. Якщо ви через три дні не повіддаєте всіх своїх боргів, то мій чоловік розкаже всім яка погана у вас звичка. А ще розкаже де ви живете.

Дійові особи – життя в усіх проявах

Від самої лише назви уява вже наперед здогадується про те, хто ж буде головними героями, у яких місцях відбуватимуться дійства. І так, справді так – це джунглі і їхні химерні, яскраві, харизматичні мешканці: леви, бегемоти, екзотичні птахи, стрункі газелі, кажани і, навіть, саме Сонце, рослини, навіть Бог, як найвища сила. Словом, усе що промовляє мовою лінгала – найгарнішою мовою, яка, однак, не має писемності.  Та перекази складних і переданих із вуст у вуста історій живуть і досі – для задоволення потреб маленьких чомучок Африки, а тепер і України 

Пояснення з душею: коли стараються для дітей

Найбільшим «післясмаком» від книжки, як для представника батьків, було здивування тому, настільки вміло можна пояснювати в тексті, у казці. Тут не лише вдало підібрані слова, автор тут підібрав найяскравіші образи та інтонацію, буденні ситуації, у яких неодмінно є найкумедніший і найбільш повчальний момент.

Зв’язок між поколіннями переливається в чарівний ритуал сучасності – сімейне читання.

Для зручності, і з поваги до українських читак, автор подбав про словничок. Наприкінці книжки можна перевірити себе щодо незнайомих слів. Контекст дає розуміння ситуації й конкретно слова, проте, навіть дорослим, доведеться декілька разів заглянути до переліку екзотичних слівець.

Отож, «Африканські казки» – книжка не з одною родзинкою. Уже давно вчені довели, що ті, хто читає художню літературу, засвоює факти краще, ніж із довідників. Що стосується дітей – авжеж, найпершими вчителями зі світу книг мають бути казки. І серед них, однозначно ця – ключ до африканських таємниць. Барвиста збірка «Африканські казки», написана, хоч і любителем, а не професіоналом, але випромінює зі своїх історій велику любов і старанність. Здається, ця книжка стала однією із мрій автора. І буде чудовим продовженням книжкових мрій дітей.

До слова, дитині, коли підросте й буде далі цікавитися екзотичними оповідками, можна пропонувати «Казки Сельви» – таку ж дивовижну, місцями страхітливо-фантастичну, але автентичну, корисну й добру збірку історій.

Ірина Варламова