Re: цензії

«У цій книжці не буде олігархів, сепаратизму, українофобії, депресивних шахтарів, негативної інформації про цей регіон. Там буде любов до України, той Донбас, якого не знають або намагаються не помічати», — так охарактеризував нове видання — Антологію української літератури Донеччини та Луганщини «Порода» — український письменник Сергій Жадан.

Саме його благодійний фонд разом із ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» реалізовують цей проект.

Його ідея належить двом літературознавцям, перекладачам, письменникам Микиті Григорову та Веніаміну Білявському.

Вони протягом двох років збирали тексти й упорядковували антологію. Редакційна колегія — письменники Сергій Жадан, Андрій Курков та Володимир Рафеєнко.

Проект має на меті популяризувати культурні надбання східного регіону України, сприяти подоланню негативних стереотипів та уявлень про культурний простір українського Сходу, а також пропагувати сучасних українських письменників, що стали вимушеними переселенцями чи навіть опинилися в полоні.

«Ми хочемо показати інший Донбас, звідки походить багато талановитих письменників. Коли кажуть про Донбас, то чомусь згадують не про Стуса, Голобородька, а про Ахметова, Єфремова чи керівників терористичних угруповань. Так не має бути», — наголосив Сергій Жадан.

Письменник каже: так, це регіон контрастів, але цього не треба боятися.

«Нам потрібно трохи більше знати одне про одного. Як дізнатися більше про той чи той регіон — говорити про нього через книжки, літературу. Поети і прозаїки, на відміну від політиків, не мусять брехати і підлаштовуватися під свій електорат. У них немає електорату, в них є читачі, а читачі відвертіші, щиріші, з ними набагато простіше бути собою. Важливо комунікувати з тамтешніми громадами, не закриватися, прислухатися».

Актуальність цієї антології не викликає жодного сумніву — навіть більше, її треба було видати ще кілька років тому.

63 письменники, близько 400 сторінок тексту — причому чи не вперше в одній збірці представлені поезія, проза і драматургія — «Порода» справді обіцяє стати унікальним явищем в українському книговидавництві.

До речі, в ній уперше буде надруковано уривок роману Ірен Роздобудько, присвяченого Джону Юзу.

Крім жанрової різноманітності, письменник і головний редактор видавництва «Легенда» Юрій Бедрик наголосив на цікавій географії, адже є й автори з діаспори.

А також — на особливій передмові, яку написав Іван Дзюба і яку можна назвати окремим твором Антології.

Збірка «показує Донбас не як регіон з особливими потребами, а як регіон із нормальним українським процесом і нормальною українською культурою», — додав Бедрик.

На тому, що книжка дуже різна, наголосив і Станіслав Федорчук, керівник проекту видання «Порода», голова правління ГО «Українська народна рада Донеччини та Луганщини»:

«Вона показує, що наше розмаїття — це наше багатство, треба пізнати, щоб бути компетентним у тому, про що ти говориш. Важливо, щоб автори ці звучали, щоб ми говорили мовою культури, а не мовою політики, бо мова політики — вона кон’юнктурна, треба вийти в трохи інакше поле».

Щодо назви, то, як пояснив Микита Григоров, вона амбівалентна: з одного боку порода — це те, що не є цінним у вугіллі, а з іншого боку — це найкращі люди.

«Ці дві конотації суміщаються — фіксується оцей стан, у якому опинилися ті, хто виїхав із Донецької та Луганської областей».

Щодо упорядкування, то, як розповів Григоров, авторам надсилали листи і просили найсакральніші тексти, ті, які для них є найважливішими. І цей принцип відбору промовляє сам за себе.

Сакральна, а ще, за словами автора передмови Івана Дзюби, гібридна.

Містить три розділи: перший — це класики, так би мовити безумовні, другий — тіло антології — це сучасні автори, що виїхали зі сходу України, яких упорядники мали на меті підтримати і «засвітити», і третій розділ — це погляд зовні, це люди, які через проблеми своїх країн висвітлюють Донбас, які перейнялися проблемами Донбасу.

Особливим буде й оформлення видання — на обкладинці робота українського художника Петра Антипа «Скіф і амазонка». Петро Антип — теж вимушений переселенець.

До війни художник жив і працював у Горлівці, тепер — переїхав до Києва, лишивши на окупованій території свою майстерню.

Презентація «Породи» відбудеться на Форумі видавців у Львові. На Форумі, крім офіційної частини, заплановані авторські читання — щонайменше 10 авторів представлять свої твори особисто.

Поки що запланований наклад — 2 тисячі примірників.

Половину безоплатно віддадуть для користування в бібліотеки всієї України, вищі навчальні заклади та культурні фундації. Утім 2 тис. — це ще не остаточна цифра.

Як розповів Станіслав Федорчук, нині триває листування з польськими друзями і колегами, щоб промувати антологію в Польщі і частину текстів надрукувати в тамтешніх часописах.

Із реакції читачів буде зрозуміло, чи є сенс перекладати збірку.

До речі, вже є ті, хто висловив бажання це зробити. Також є можливість представити це видання у Чехії.

«Працювали справжні хірурги слова, кожен вірш перевірявся, тож, думаю, що дочекаємося і перекладів, і додаткових накладів», — сказав Федорчук.

На кількість накладів читач може вплинути ще до того, як книжка надійде у продаж. У серпні на сайті видавництва «Легенда» та на сторінці у «Фейсбуці» з’явиться можливість замовити антологію за передплату, щоб видавництво бачило, який реальний на неї попит.

Окрім усього сказаного, ця антологія — важливий доказ неперервності і повноцінності літературного процесу на Сході України.

Як зауважив Сергій Жадан, той процес триває там і нині, але тамтешні письменники, що з різних причин залишилися на окупованій території, не можуть надрукувати свої твори у цьому виданні.

Письменник висловив сподівання, що, «коли закінчиться війна й Україна переможе, зробити доповнення до антології за рахунок тих авторів, які сьогодні живуть на окупованих територіях».

Марія Сулима