Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Літературний дайджест

27.07.2017|11:04|Yakaboo

«Піраміда Синтії»: чого вчить науково-фантастична повість Олега Чаклуна?

Фентезійні історії читають активно. Діти захоплюються пригодами, чекають наступного розвитку подій у продовженні серії.

І якщо всьому світові відома жінка-авторка Гаррі Поттера, її ім’я та обличчя вже стали звичною обкладинкою для рубрики «Фентезі для дітей», то про цього українського автора ви не дізнаєтеся майже нічого особистого. Хіба те, що він багато подорожував, любить місто Київ та зараз в ньому мешкає.

Чорний чи білий чаклун?

Хто ж він? Залишається інкогніто. Має псевдонім – Олег Чаклун. Якою магією займається – питання не складне, бо написання книг для дітей – то справа Світлих сил. І сам автор колись зізнався, що у світі не вистачає доброго чаклунства та яскравих мрій. Тож, ставши батьком і отримавши немало натхнення за все своє життя, вирішив цю ситуацію виправити. Принаймні для дітей України, співпрацюючи з видавництвом «Фонтан Казок».

«Фонтан Казок»  презентував на Книжковому арсеналі – 2017 юним читачам величезну фігурку хвацької дівчинки з кісками – фотооб’єкт для фанів – саму принцесу з нової книжки Олега Чаклуна «Піраміда Синтії».

Успіх автора з «Мікроботом» віншував спраглість до схожих розповідей, то ж ось і сталося – читачі розгорнули яскраву книжечку з фантастичними пригодами принцеси.

 

 Пригоди між світами

 

Непосидюча принцеса, спостерігаючи здалеку за своїм палацом, здогадується про щось особливе. Її погляд зупиняється на одному зі шпилів палацу. І осяйна думка тут же збирає команду її однодумців та надійних помічників – роботів Тіка і Така, та Дворецького.

Здогадки приводять друзів до старої лабораторії світлових комп’ютерів та відкривають портал в чарівне потойбіччя з кам’яними велетами та гномами, які сяють від щастя синім кольором. Та їхнє сяйво занадто тьмяне останнім часом, як і похмуре небо над головами. Отже, Синтія береться розв’язувати проблему.

Завдання Синтії: від чого світяться щастям?

Завдання королівської команди межує на гранях старої таємниці, особистого бажання, наполегливості Синтії та рятування протойбічного світу. Причому виконання поставленої мети переростає в гостросюжетну лінію, яка то нагадує детектив, то переходить місцями в повчальну казку для любителів пригод.

Зв’язок зі старшими – потужний гаджет

Виховний зміст казки – завжди бути на зв’язку з батьками, довіряти їм свої плани. Бо у найнестерпніших ситуаціях їхня рука допомоги може не тільки зарадити, а й здійснити мрію. Як? Через обмін досвідом, передачу необхідних знань.

Мотиваційна складова – письменник розкриває світ розумного майбутнього. Світлова енергія, раціональні зв’язки з природними явищами, шанобливе використання здобутих технологій, врешті, культура користування ґаджетами (небезпека вірусів розписана дуже колоритно) – дуже актуальні теми і для підлітків, і для підростаючих чомучок.

Живе спілкування в цілковитих мережах

Олег Чаклун поєднує у своїх казках, у пригодницьких оповіданнях дух цифрової епохи із рвучким, непосидючим дитинством, сповненим неймовірних подій, відкриттів та контакту з природою, з живим спілкуванням у соціумі. Технології все більше поглинають наш світ, але дружба і живе спілкування – понад усе. Такий посил читається в автора.

Дуже добре, що головний герой – дівчинка. Це трохи розбиває стереотипу, що комп’ютери та конструктори з роботами – то хлопчача справа.

«Синтія» – синонім «Артеміди»

Синтія уособлює ясний розум, спраглий до руху, до відкриттів характер. І в той же час демонструє вихованість, зв’язок з батьком, розуміння відповідальності за свої вчинки перед королем, друзями, перед своїми відкриттями.

Дежавю склалося у змалюванні образу дівчинки – принцеса, та не панянка, а швидше трохи хуліганка. Бо носить комбінезон і капелюх, а не підбори, шапочку і сукню. Частенько використовують такий “оксюморон” в дівчачо-недівчачих пригодах:-)
Трохи розпливчасто пояснено часові особливості, бо наче час на плаваючому острові йде набагато швидше, а король про пригоди доньки дізнається якраз в потрібний момент. Можна було б сильніше поганяти мурашок по шкірі читача через незбіг в плинності хвилин. Та дітям вистачить сповна.

 

Історія вдалася – висновки про пригоду 

Несподівані поєднання королівського двору та порталів зі світловими комп’ютерами, кам’яних створінь та суперокулярів, що допомагають бачити все – створили яскраву, загадкову та незвичайну пригоду для читання дітям.

Тарас Сусак – художник-мультиплікатор – підкріпив надзвичайність пригоди дуже влучними, динамічними ілюстраціями: в них добре читається характер героїв та передається дух міжсвітових пригод жителів плавучого острову та команди Синтії.

Кому читати

«Піраміда Синтії»  захопить і підлітків, і читачів молодшого шкільного віку – досить їм буде лише трішки допомогти з новими словами, пояснити, що швидкість світла найбільша за всі швидкості у світі.

Корисно буде хвилюватися за принцесу нерішучим дівчаткам. Заспокоюватися – занадто впевненим хлопцям – щоби знали, що і дівчата бувають дуже кмітливими та завзятими до пригод.

Піраміда відкрита, що далі?

Звісно, слід почитати і всі частини «Мікробота», щоб повністю проникнутися добрими пригодами та чаклунством сучасних технологій в поданні таємничого українського фентезі-автора. Для тих, хто вже прочитав цю неймовірну пригоду, маємо приємну новину – чекайте на продовження пригод Синтії. 

«Тут і є Плазун – нанокібернетичний організм, який може переміщуватися всередині металу… » С. 11.

«Здавалося, що разом із гігантами з острова пішло щось більш важливе і значуще для синіх карликів.» С. 42.

 Ірина Варламова 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери