Мене вразила Загублена, коли дивилась її у 2014 р. Мабуть, ще через ту хвилю подібних сімейно-таємничо-напружених історій, яку вона підняла. Тож просто неможливо було пройти повз новинку видавництва «КМ-БУКС» – український переклад книжки «Gone Girl» Ґіліян Флінн.

Читати: Літо детективів: новинки + класика 

Ґіліян Флінн. Гіліян Флінн. Джилліан Флінн

Це не три особистості, які живуть у голові авторки. Це труднощі перекладу. Як правильно? КМ-букс впевнені, що Ґіліян Флінн, тож хай буде так. Флінн – американська письменниця трилерів. Зараз у неї є три завершені роботи:

• 2006 –  Sharp Objects (Гострі предмети)
• 2009 – Dark Places (Темні таємниці)
• 2012 – Gone Girl (Загублена)

За датами можна побачити певну закономірність. Авторка пише одну книжку раз на три роки. Фанам не варто нервувати, що вона пропустила 2015 рік. Тоді Ґіліян Флінн написала твір для антології Джорджа Р.Р. Мартіна, тож наступним має стати 2018 рік. Письменниця запевняє, що працює над новою книжкою й це точно буде психологічний трилер.

Хлопець втрачає дівчину

Перший розділ книги – зав’язка. Ґіліян Флінн пропонує своїм читачам дізнатись історію одразу від двох джерел: 1) теперішнє життя хлопця Ніка Данна; 2) щоденник дівчини Емі Данн.

5 липня Нік та Емі Данни святкували п’яту річницю шлюбу. Ранок того дня був звичайним: святковий сімейний сніданок, святкова сварка. Нік поїхав на роботу до Бару. Свого власного Бару, який відкрив на кошти дружини. Й ось перший простий тест (будьте готові до подібних тестувань у щоденнику Емі): ви чоловік без копійки за душею, який втратив роботу, і тепер ваша сім’я повністю живе коштом вашої дружини. Ви:

а) будете безмежно вдячні дружині й докладатимете максимум зусиль, щоб усе виправити;
б) будете почуватись винним і докладатимете максимум зусиль, щоб усе виправити;
в) будете ненавидіти свою дружину, бо вона не в захваті від такої ситуації, остаточно віддалитесь від неї.

Правильна відповідь В. Для Ніка Данна правильна відповідь В, тож він сидить у барі й жаліється своїй сестрі на дружину. Нік досі не придбав подарунок і не має ніякого бажання вигадувати сюрприз, він не хоче ніякого святкування і взагалі не хоче їхати додому. Один дзвінок телефону змінює все на 180 градусів. У бар телефонує сусід Даннів і повідомляє, що двері їхнього будинку відчинені навстіж.

Так же не повинно бути? Звісно, що не повинно! Нік мчить додому, але вже запізно… Дім пустий. Емі зникла. У Ніка попереду багато важких днів, довгих безрезультатних пошуків та підозр. А в читача – альтернативна історія життя Даннів зі щоденника Емі.

Тема психології

«Загублену» можна сміливо обирати для #YakabooBingoSummer_24 (психологія). По-перше, сюжет книжки – розслідування зникнення жінки. У процесі розслідування буде вдосталь психологічних портретів, відвертих почуттів та моторошних моментів. По-друге, батьки Емі та вона сама – психологи. Ґіліян Флінн трошки знущається з усіх мейнстримних  представників цієї професії. Легко та витончено.

Я пам’ятаю, як одного разу відмовився за вечерею від вишневого пирога, і Ренд нахилив голову набік і мовив: «А-а-а! Іконоборець. Нехтує простим символічним патріотизмом». А коли я спробував віджартуватись і зізнатися, що насправді не люблю вишневий пиріг, Мерібет торкнулася Рендової руки: «Це все через розлучення. Усі ці приємні обіди, десерти, які родина їсть разом, для Ніка це просто неприємні спогади».
Це було безглуздо, але надзвичайно мило. Ці люди витрачають так багато енергії, щоби розгадати мене! А відповідь проста: «Я не люблю вишні».

Хлопець зустріне дівчину, яку втратив?

Ґіліян Флінн вдалося створити дійсно заплутану й цікаву історію. Так, тут теж немає різноманіття персонажів як і в книжці Поли Гокінз «Дівчина в потягу», але ситуація зовсім інша. За діями алкоголічки Рейчел (головний герой «Дівчини в потягу») не було цікаво спостерігати. Важко (у моєму випадку неможливо) було хоч якось поставити себе на місце головного героя. Співчувати чи перейматися за неї. Нік Данн із «Загубленої» зовсім не такий. Ось він самозакоханий невдячний егоїст і, напевно, вбивця. Після наступного розділу він уже невинна жертва. Потім знову випадають скелети з його шафи й Нік – поганець. Його ролі постійно змінюються й зрештою ви розумієте… Він звичайна людина зі своїми перевагами й недоліками. Нік справжній, його дії можна зрозуміти, а тому сюжет книги викликає емоції. Додайте до всього цього цікаві несподівані повороти сюжету й ви вже не зможете відкласти книгу доки не прочитаєте останню сторінку.

Чи зустріне хлопець свою дівчину? Прочитайте та дізнайтесь 

Кому варто прочитати «Загублену»:

• поціновувачам трилерів/соціальних драм;
• любителям сімейних таємниць;
• одруженим або тим, хто планує одружитись;
• тим, хто ще не виконав завдання #YakabooBingoSummer_16;
• усім, кому сподобалась «Дівчина в потягу».

Кому не варто читати:

• тим, хто чудово пам’ятає екранізацію (вже вдруге кінокритики кажуть, що фінал фільму інший! Не знаю, про що вони, але і фільм «Дівчина в потягу», і «Загублена»мають ідентичні книжкові фінали);
• любителям ідеальних романтичних історій.

Катерина Молочко