Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Майя та її клас
Лариса Денисенко. Майя та її мами.– Київ: Видавництво, 2016. – 66 с.
Нова книжка Лариси Денисенко «Майя та її мами», що вийшла у «Видавництві», – про суспільство: відкрите та різноманітне, про прийняття «інших», про рівність та взаємоповагу.
Подібна книжка мала б з’явитися в Україні давно. Так давно, що нині, попри згадані в ній АТО та окупацію Криму, вже трохи застаріла. Застаріла, бо в світі, що стрімко змінюється, годі давати дітям готові рецепти. Тому замість ідеальної картинки світу любові, взаємоповаги й толерантності, яку змальовує ця книжка, хотілося б, щоб видання лиш наштовхувало на роздуми, тобто змушувало (вчило?) думати та робити власні висновки. Водночас так відверто й реалістично про те, що всі ми різні, в українській дитячій літературі, певно, не говорив ще ніхто. Тож в українському контексті книжку можна вважати навіть дещо революційною.
Назва книжки вводить в оману. Насправді йдеться в ній не про Майю та її мам, а про клас, у якому вчиться Майя. Це 4-й клас однієї з київських шкіл. І вчаться в ньому сімнадцять дітей.
Соля й Софія – сестри «з пробірки», Петро – ром, Раїс – татарин, Аксана – білоруска, і в неї померла мама. Софійка Друга живе з татом і новою мамою, її справжня мама поїхала до Австралії. Софійка Третя разом із мамою переїхала з Луганська, її тато зник на війні. Данилко також живе лише з мамою, але вони не шукають тата. Христина живе з бабусею, її батьки – на заробітках. Настя й Назар – двоюрідні брат і сестра, у них теж немає татів, вони живуть разом із мамами та бабусею. Кирило живе в інтернаті. Тимко живе за розкладом: тиждень у мами, тиждень у тата. Єва живе з мамою і вітчимом. Батьки Таїсії всиновили Левка, тепер вони брат і сестра. Ну а сама Майя живе з двома мамами, які люблять її та одна одну.
Історія кожного з однокласників займає два розвороти. Ілюстраторка Марія Фоя чудово обрамила коротенькі абзаци простого та реалістичного тексту малюнками з «геометричними» акцентами. Тож книжка виглядає симпатично й цілісно. Найбільше ж у ній зворушує дитяча безпосередність та життєрадісність, а ще – прямота й правдивість, із якою авторка, вустами Майї, пояснює сімейні ситуації однокласників. Тут немає «лелек» чи «дітей, знайдених у капусті», немає евфемізмів про сирітство та інтернат, а про померлих не кажуть, що «вони пішли на небо і стали янголами». Натомість тут є яйцеклітина і сперма, є донори, позбавлення батьківських прав, одностатева любов, війна та чимало інших реалій, які батьки не дуже люблять пояснювати. Хоча запитання після цієї книжки точно з’являться. І можливо, налаштувавшись на хвилю тексту, батьки наважаться дати на них просту й правдиву відповідь.
Ще у книжці є вчителька – пані Юлія (так, без по батькові!). Саме вона розповідає дітям, що «висміювати когось за зовнішність – дурне діло. Адже всі ми різні», що «справжня любов не ділить дітей на своїх і чужих», що «коли в когось усе по-іншому – це не привід ображати й насміхатися» та проголошує інші загальнолюдські цінності. Було б ідеально, якби така прогресивна вчителька була в кожному українському класі, а проте від оцих авторитетно задекларованих на сторінках книжки цінностей з’являється знайома оскомина. Колись так само авторитетно Володимир Маяковський пояснював, «что такоє хорошо і что такоє плохо». Можливо, якби книжка мала хоча б натяк на сюжет, герої, і передусім читач, у процесі його розвитку отримали б можливість дійти до цих цінностей самотужки. А отже, не лише зафіксувати їх як аксіому, а зрозуміти й відчути, що світ розмаїтий, і єдино правильного варіанту просто не існує.
Розповідаючи про однокласників, Майя часто звертається до читача, ніби намагається залучити його до розмови. Сподіваюсь, їй це вдасться. Адже попри закарбовані в тексті головні цінності, у книжці залишається ще багато недоказаного. Здається, авторка, ніби умисно, залишає за кадром майже всі емоції, які переживають діти в описаних життєвих обставинах. Лише Аксана сумує за померлою мамою та Єва переймається, чи любитиме її вітчим, коли мама народить сестричку. Так само переважно залишаються за кадром і особливості й таланти самих дітей. Окрім захоплень самої Майї, ми знаємо лише, що Петро гарно співає, а Єва найкраще у класі знає математику. Очевидно, що інші діти теж мають якісь захоплення та переживають певні емоції. Тож читач таки має можливість додати до цієї загалом готової картинки світу й кілька своїх мазків. Зрозуміло, що дитина проведе аналогії із власним оточенням, тож книжка дасть батькам чудовий привід для розмови.
Попри всі зауваги, «Майя та її мами» – оригінальне, якісне та важливе видання. А до таких завжди приглядаєшся особливо прискіпливо.
Iрина Гищук
Коментарі
Останні події
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля