Re: цензії
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Записки охотника. Новогодний тост
Писатель – это такой охотник. Все высматривает, где сидит фазан. Чуть увидит – ружье навскидку, пиф-паф! И фазан записан в блокнотик, а потом, ощипанный и зажаренный, оказывается в романе.
В охотничьем деле что главное? Думаете, меткость? Ничего подобного. Хорошие места надо знать, правильные охотничьи тропы, где дичь сама лезет под прицел.
Вот у меня в Москве была просто волшебная охотничья тропа: Яузский-Покровский-Чистопрудный. Бывало, нужно что-нибудь придумать – берешь берданку и патронташ, в смысле записную книжку с ручкой, выходишь на Бульварное, и дальше все случается само собой, только успевай записывать.
А потом что-то с моей волшебной тропой произошло. Какой-то колдун ее заколдовал. Подозреваю, что Вася Ложкин. Мне вдруг стали густо попадаться персонажи из его вселенной.
Например, суровые бабки с большими крестами.

Или георгиевские кавалеры не денисдавыдовской внешности.
Один раз даже встретились казаки – с лампасами и нагайками, но на Григория Мелехова не похожие.
На стенах стали появляться загадочные письмена:

В общем, испоганили мою волшебную тропу, расшугали с нее всех фазанов. Пропал калабуховский дом.
И поехал я искать фазанов в другие края, совершенно не уверенный, что они там водятся.
Какими только дебрями не хаживал, какие только места не опробовал.
На днях решил побродить с ружьишком по Собачьему острову в восточном Лондоне. Место все-таки не вполне чужое: тут слуги Азазеля в 1876 году чуть не утопили юного Эраста Фандорина.
Проблема у меня была очень трудная: понять, как зовут женщину, в которую влюблен мой персонаж. Имя – это самое важное. Пока его не услышишь, героиня не оживет.
Иду, бормочу: Вероника? Вижу Веронику Долину, поет про радиатор. Чудесно, но не то.
Марианна? Кажется, у меня где-то уже была? И ну ее, Марианну, она какая-то темно-синяя, а мне нужна карминовая, с перламутровым отливом.
Лавиния? Нет, это окуджавщина.
Забрел черт-те куда, в совершенно нерусский ландшафт. Каналы с жилыми баржами, на баржах цветы в горшках. Всё вокруг такое ненамоленное, несоборное. Откуда здесь взяться фазану?
И вдруг вижу: а вот же он, прямо под ногами. На асфальте!

Я не удивился, потому что в моем ремесле такие маленькие чудеса случаются довольно часто. Ждешь какого-то знака – и получаешь его.
Русское любовное объяснение посреди Собачьего острова? Запросто. В моей писательской карьере бывали штуки и подиковинней.
Но, конечно, я ужасно обрадовался.
Каролина, значит?
Неожиданно. Ну, и с чего это ты вдруг Каролина? Расскажи, послушаю. Интересно.
Так выпьем же в новогоднюю ночь за звездное небо над нами и за фазанов с тараканами внутри нас!
Борис Акунин
Коментарі
Останні події
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
