Re: цензії

29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром

Літературний дайджест

21.12.2015|08:10|Gazeta.ua.

Олександр Бойченко отримав премію Юрія Шевельова по Skype

17-го грудня в Києві відбулась церемонія нагородження премії імені Юрія Шевельова.

Статуетку Бронзового Ангела, набір книжок від видавництва "Дух і літера" та грошову премію від Могилянської бізнес-школи отримав публіцист та есеїст Олександр Бойченко. Нещодавно автор повернувся в Україну після лікування раку в Німеччині, тому через свій стан здоров´я в церемонії брав участь по Skype.

"Я ніколи не був не те, що переможцем, а навіть у фіналі такої премії, то власне я не знаю, що в таких випадках говорять. Раз бачив по телевізору, як Оскара вручають, то там треба дякувати продюсеру й господу Богу. Але в мене цих двох якось не дуже є, - говорить Бойченко. - Есеїстика — це така розмова, де справді говориш ти, говориш зі своїми читачами. Говориш вільно, не проповідуєш істини, а лише пропонує подумати про них. Загалом така сократівська традиція. Є щось дуже приємно в тому, щоб шукати істину, і дуже щось є огидне в тому, щоб думати ніби ти її знайшов. Оцей процес пошуку й діалогу з читачем - есеїстика дає цю можливість відчути краще, ніж інші жанри. Можливо, саме тому я нею й займаюсь".

Цьогорічними фіналістами стали Владислав Єрмоленко зі збіркою "Далекі близькі. Есеї з філософії та літератури", Василь Махно із книгою "Ровер" та Олександр Бойченко з "Більше/Менше".

"Ми дуже раді, що сучасні технології долають відстань і ти можем нас бачити в далекому Нью-Йорку, а ми тебе в ще дальшому Києві", - говорить президент Українського центру міжнародного ПЕН-клубу Микола Рябчук Василеві Махну, який щойно вийшов на зв´язок по Skype з Нью-Йорка.

"В дуже близькому Києві, - сміється Махно. - Я визначив для себе, що "Ровер" — це двоколісна метафора пам´яті. Цим ровером можна їхати куди-завгодно. Й цікаво, що те, що не вдалось засобами поетичними, я хотів розвинути у есеях". 

Після церемонії нагородження всіх запрошують на фуршет. Пригощають сирами з пліснявою, фруктами, білим та червоним вином. 

Премія імені Юрія Шевельова заснована 2013 року. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику, опубліковану протягом останнього року. Нагорода відзначає внесок у невідʼємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю. Лауреатами попередніх років були Тарас Прохасько з книжкою "Однієї і тої самої" (2013), Андрій Портнов зі збірником "Історії для домашнього вжитку" (2013) та Костянтин Москалець з книгою "Сполохи" (2014).

Олександра ВАСИЛЬЄВА



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери