Re: цензії

24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку

Літературний дайджест

07.04.2015|08:20|Deutsche Welle

Юрій Андрухович: Із п´ятниці на неділю

"Усе, чого я хотів, - трохи більше печальної стриманості, про яку нібито цього дня і йшлося. Ну хоча б для зовнішньої пристойності", - Юрій Андрухович, спеціально для DW.

Судячи з переказів та писань, Ісуса Христа стратили у п´ятницю, й це був подарунок народові до свята. Воскрес же Він на світанку третього після п´ятниці дня, себто в неділю. З огляду на ці обставини п´ятниця та неділя є найважливішими днями християнського тижня, а Страсна п´ятниця і Велика неділя - найважливішими днями християнського року. Я не повторював би цих загалом добре відомих чи навіть і прописних істин, якби не деякі особисті мотиви.

Але спершу про те, що, згідно з усіма чотирма євангелістами, повільна смерть Ісуса на хресті супроводжувалася більше ніж промовистими природними явищами. Сонце померкло, "і три години була пітьма на землі". (Принагідно зауважуємо, що тут очевидне художнє перебільшення: варто лиш уявити собі цілих три (!) години цілковитої темряви, що раптово вдирається в саму середину білого дня! Насправді для очікуваного ефекту й потрясіння вистачило б і кількох хвилин згаданої "пітьми на землі"). Далі в Євангеліях мовиться, що "о третій годині після полудня Ісус сильним голосом закликав: "Отче, у Твої руки віддаю духа Мого!". Відтак схилив голову і вмер". Й аж тоді стається землетрус: "Скелі розпалися, відкрилися гроби, і багато мерців воскресло". Останній момент не може не дивувати. Що це за таке передчасне масове воскресіння? Воскреснути ж може й повинен тільки Христос, та й Він аж ніяк не зараз, а щойно на третій день!

Далі євангелісти фіксують мимовільне навернення центуріона, що командував стратою, та кількох його підлеглих: "А центуріон і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися й казали: "Це справді був Син Божий!".

Скорботна п´ятниця

Усі цитовані вище рядки я свого часу перечитав неодноразово з причини, як уже писав, суто особистої. Мій батько пішов із життя 18 років тому саме в ніч на Страсну п´ятницю, тож для мене цей день виявився першим днем на світі без нього. Слава Богу, того дня в мене було достатньо клопотів (лікарня, загс, ритуальний комбінат, будинок скорботи, соцзабез, церковна канцелярія, пошта), і я не мав найменшого шансу розкиснути. Відновлюючи згодом той день у своєму творі, що мав стати найголовнішим текстом мого життя (такий от максималізм!), я почав докопуватися до можливих причин свого тодішнього дисонансу з навколишнім світом. У чому полягали мої несформульовані й радше підсвідомі претензії?

Повторюся: день був особливий - у християнському сенсі. У моєму житті - також. Настільки, що я не заперечував би ні проти "трьох годин пітьми на землі", ні навіть проти землетрусу з подальшим розпаданням скель і відкриванням гробів. У мене помер батько, і я мав право на ексклюзивність. Навколишні ж люди тим часом усього лише метушилися, готуючись до "найбільшого християнського Свята". Займали черги за ковбасою, горілкою, вінками, пасками, на сповідь. Вистоювали їх і йшли далі - скуповувати ще щось, я вже й не знаю що.

Звичайно, я був далекий від того, щоб вимагати від них посипання голів попелом і розбивання лобів о бруківку. Усе, чого я хотів, - трохи більше печальної стриманості, про яку нібито цього дня і йшлося. Ну хоча б для зовнішньої пристойності. Це ж усе-таки була Скорботна п´ятниця, німецькою Karfreitag.

Замість аскетизму і скорботи

Сьогодні я прочитав про парахристиянський культ Страсної п´ятниці на Філіппінах. Там завжди знайдеться кілька сотень добровольців, які прагнуть, щоб цього дня їх розп´яли. Такий от "перегиб на местах". Можливо, того дня мені хотілося чогось подібного.

У той же час на Заході це вже давно не страсний і не скорботний день. Це передусім ще один вихідний - з усіма наслідками. Тобто пізній сніданок, шампанське, устриці, виїзди на лоно природи, пікніки, гірськолижні розваги, родинні цінності. Люди відверто радіють життю в той дещо спазматичний спосіб, як то вміють лише західні люди. Серед них усе менше християн, тож "найбільше християнське Свято" для них дедалі більше набуває передусім веселого заячого вигляду. Навіщо вважати цю чудову вихідну п´ятницю скорботною? Від первісного аскетизму і скорботи залишилося тільки одне: зачинено всі супермаркети й офіси. Й цього достатньо. Скуповуйтеся у четвер - радять знайомі. А якщо не встигнете, то в суботу до полудня. П´ятниця відпадає, все зачинено.

Мені ж головне дочекатися неділі. Бо я, здається, все ще плекаю рештки надії на те, що земля затрясеться (знову!), а вояки, що стерегли гріб, утечуть перелякані до міста. І душа Ісуса Христа злучиться з тілом, і Христос вийде з гробу, або, як ми говоримо, воскресне.

Бо інакше як нам розуміти всіх цих центуріонів? Усі ці, більше ніж промовисті, природні явища?

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові


Партнери