Re: цензії
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Автор роману про диктатуру Чаушеску отримав премію Лейпцизького книжкового ярмарку
Румунський письменник Мірча Кертереску став цьогорічним лауреатом премії Лейпцизького книжкового ярмарку "За європейське порозуміння".
Журі відзначило його трилогію "Сліпучий" про часи диктатури Ніколае Чаушеску.
Писати - це "єдиний спосіб зберегти свою внутрішню свободу в тоталітарному режимі", сказав у своєму телевізійному інтерв´ю DW румунський письменник Мірча Кертереску. Виразом його власної внутрішньої свободи та творчості стала трилогія під назвою "Сліпучий" (румунською - Orbitor), яка забезпечила Кертереску перемогу на цьогорічному Лейпцизькому книжковому ярмарку в Німеччині.
Британська газета Independent та деякі інші світові ЗМІ назвали 58-річного письменника та професора Бухарестського університету літератури цьогорічним "фаворитом Нобелівської премії з літератури". Твори Кертереску перекладені більш ніж десятьма різними мовами світу.
11 березня 2015 року на книжковому ярмарку в Лейпцигу відзначали письменників, які доклалися до побудови культурних мостів між Західною, Центральною та Східною Європою. Три частини "Сліпучого" були перекладені німецькою та надруковані видавництвом Zsolnay у Відні. Перша книга "Сліпучий: Ліве Крило" в 2013 році була перекладена також англійською та видана Archipelago Books у Нью-Йорку.
Сюрреалістична автобіографія
У своїй трилогії Кертереску поєднав спогади зі свого дитинства та юності, проведених в Бухаресті, а також історії членів своєї родини із власними рефлексіями на письменництво, сатиру, науку та сюрреалістичні події. Сам письменник в одному зі своїх інтерв’ю назвав свій твір "автобіографією, хоча й не дуже правдивою".
Трилогія "Сліпучий" відображає невдоволеність та безглуздість життя в Румунії часів диктатури Ніколае Чаушеску, якій прийшов кінець у грудні 1989 року. Приміром, у одній сцені мати протагоніста роману вибиває килимок зі складним малюнком, а згодом таємна поліція країни Секурітате звинувачує її у тому, що вона таким чином передає секретні повідомлення.
"Попільно-сіра" маса людей мов зграя "гризунів" чекає у довжелезних чергах, відчайдушно сподіваючись купити трохи хліба. У той час як члени таємної служби філософствують про переваги і недоліки різних методів тортур. Усе це так само можна побачити в тексті.
Однак Мірча Кертереску пояснив, що ніколи не мав наміру написати реалістичний роман про темну главу румунської та східноєвропейської історії. Він не розглядає себе як романіста чи оповідача, а є, за власними словами, радше поетом. Трансцендентна реальність трилогії - це ризикований світ снів, кошмарів, галюцинацій та сюрреалізму.
Статуї-революціонери та втрачені тіні
Родині головного героя доводиться тікати зі свого села на півдні Дунаю. До втечі їх спонукають мерці, що постали зі своїх могил. Підчас їхніх пригод маленький хлопчик жертвує своєю тінню, щоб врятувати рідних. А в останній частині трилогії події відбуваються в Бухаресті, де оживають статуї відомих публічних фігур та виявляють бажання стати частиною революції в грудні 1989 року, коли було повалено режим Чаушеску.
Румунський автор працював над трилогією майже 15 років, записуючи кожнісіньке речення в блокнот від руки. Свій шедевр він закінчив у німецькому Штуттгарті, де у 2006-2007 роках перебував за стипендією німецького літературного фонду Akademie Schloss Solitude.
Єдиний шанс Європи - в єдності
Мірча Кертереску навчався на філологічному факультеті в Бухаресті, де згодом також отримав докторський ступінь. У 1980-х роках він працював вчителем, а потім став університетським викладачем та професором. Його першими літературними публікаціями були збірки поезії.
Окрім всесвітньо відомих романів, таких як "Сліпучий" або "Ностальгія", його багатогранний доробок також включає в себе колекцію безтурботних і романтичних коротких оповідей "Чому ми любимо жінок" або "Енциклопедія Драконів", котрі зачаровують як дітей, так і дорослих.
В багатьох свої статтях, які Кертереску опублікував у румунській пресі, він критикував правлячі еліти, так само як і антидемократичні та антиєвропейські тенденції в румунській політиці та суспільстві.
Письменник живе у Бухаресті разом із дружиною, румунською поетесою Йоханною Ніколае та сином. Кертереску зрадів несподіваній перемозі Клауса Йоганніса на президентських виборах в Румунії - етнічного німця, який обіцяє бороти корупцію та підкреслює значення європейських цінностей в країні та членства Румунії в ЄС.
Для Картареску Європа та Євросоюз важливі не лише як культурний простір. На тлі напруженої міжнародної політичної ситуації "єдиним шансом для виживання Європи є лишитись у єдності", сказав автор в своєму інтерв’ю німецькій інформагенції dpa. За його словами, він "уперше в житті відчуває загрозу глобальній політичній ситуації".
Александра Шерле, Вероніка Мелкозьорова
Коментарі
Останні події
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
- 12.09.2026|15:01Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
- 11.09.2026|19:50Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
