У творчому доробку ДіКамілло налічується шість повістей і дві окремі серії для читачів дошкільного і молодшого шкільного віку. Її творчість широко представлена українським читачам, адже українською мовою перекладені книжки «Спасибі Вінн-Діксі», «Тигр у повітрі», «Пригоди мишеняти Десперо», «Дивовижна подорож кролика Едварда», «Як слониха впала з неба» і «Свинка Мерсі – справжня принцеса» (видавництво «Махаон-Україна»), досі хіба чекають на переклад серія «Бінґ і Ґолі» та «Флора і Уліс».

Книжки ДіКамілло неодноразово вшановано найвагомішими нагородами в американській дитячій літературі. До прикладу, її перша книжка «Спасибі Вінн-Діксі» отримала пошану ім. Нюбері 2000 року. Згодом у 2003-у повість  «Пригоди мишеняти Десперо» була нагороджена медаллю Ньюбері. А 2014 року нова книжка ДіКамілло «Флора та Уліс» знову отримує медаль Ньюбері. Це підтверджує думку, що творчість авторки не може не торкатися сердець дорослих і юних читачів, і те, що сама письменниця уміє бачити чарівні моменти життя в найреалістичніших подіях та найскладніших періодах (адже ця повість була написана по втраті матері). Загалом у творчості ДіКамілло багато самотніх дітей і дорослих, які намагаються, попри всілякі труднощі і скруту, вперто шукати себе і йти до мети. Утім, хоч би як тяжко було, її літературні герої  завжди знаходять близьких друзів чи коханих.

Тексти Кейт Дікамілло – універсальні. Її мова – це мова космополіта. Зрештою, навіть самі теми, обрані ДіКамілло, будуть зрозумілі читачам будь-якої культури. Прикметно, що ДіКамілло інтерпретує космополітичні практики з погляду своїх персонажів і цим показує дитинство в системі традиційних цінностей, де домінують надія, віра і любов.

Авторка вірить, що книжки здатні зцілювати, а читання – об’єднувати: «Коли ми читаємо разом, ми об’єднуємося. Разом ми бачимо світ. Разом ми бачимо одне одного».  У цьому контексті проза ДіКамілло цікава якраз тим, що вона нічого не нав’язує, а звертається до читачів мовою любові й тим наголошує, що мова любові – це мова порозуміння, тож вона –  універсальна.

Саме тому, очевидно, книжки ДіКамілло, які перекладені на 39 мов світу, займають неабияке місце в серцях її прихильників у цілому світі. А сама ДіКамілло нині є Національним Амбасадором літератури для юнацтва (2014-2015).

До уваги читачів пропоную нашу з пані ДіКамілло розмову про перекладні дитячі книжки, їхню роль у читанні разом і місію ДіКамілло-Амбасадора. (О. Л.: Розмова з Кейт ДіКамілло публікується  двома мовами, українською і англійською, з метою донесення інтерв’ю до ширшого кола читачів).

- Пані ДіКамілло, передусім  дозвольте подякувати Вам від імені всіх українських читачів за Ваші чудові книжки. Для нас велика честь і втіха читати «Спасибі Вінн-Діксі», «Тигр у повітрі», «Пригоди мишеняти Десперо», «Дивовижна подорож кролика Едварда», «Як слониха впала з неба» і «Свинка Мерсі – справжня принцеса». Всі вони перекладені українською мовою і видані в Україні. Оскільки в центрі нашої розмови Ваші книжки в перекладі, я хотіла б порозмовляти ґрунтовніше про перекладну літературу для юних читачів і Вашу думку про їхню роль в житті дітей у широкому масштабі. 
Пані ДіКамілло, як сама Ви ставитеся до того, що Ваші книжки читаються в світі та в Україні зокрема?
- То дивовижна річ – знати, що мої книжки  тримають у руках читачі усього світу. Я справді не можу в це повірити. І подумати тільки, що українські діти (а можливо, й дорослі) читають про моє мале, хоробре мишеня, мого мандрівного кролика, мого усміхненого  собаку, мою нечему-свинку, мого тигра в клітці, мого зміщеного слона… Атож, це хвилює мене. Я сподіваюся, що ці історії резонують з українським читачем.

-    Яка з Ваших книжок була перекладена першою? На яку мову було зроблено переклад? Ви пам’ятаєте свої емоції, коли Ви вперше дізналися про міжнародну зацікавленість Вашими  книжками?
-    Моя перша перекладена книжка іноземною мовою була перша книжка, яку я написала: «Спасибі Вінн-Діксі». Її переклали іспанською (напевно, так). Часом мені досі не віриться, що я пишу і публікуюся у світі. Подумати тільки! Моя розповідь вийшла книжкою дуже далеко від мене! Це надзвичайно важливо. Бо виходить, що розповіді універсальні. Виходить, що розповіді мають значення.

-    Підходячи до перекладних книжок, ми, читачі та ентузіасти дитячої літератури, «беремо до уваги і цінуємо те, як перекладачі дають нам можливість одночасно відчувати себе «вдома» і спостерігати за  іншими «домівками» з географічних, мовних, культурних і, можливо, політичних перспектив» (Графф, Лущевська, 2014). Знаю, що Ваші книжки перекладено багатьма мовами, і що вони пропонують багато «домівок» для читачів. Скажіть, чи Ви спілкуєтеся з перекладачами своїх книжок з метою  підтримки, чи допомогаєте їм у перекладі певних культурних або географічних елементів?
-    У мене не було майже ніякого безпосереднього контакту з перекладачами моїх книжок. Я знаю лише результат – видані книжки. Коли я беру їх до рук – навіть з їхніми іншими розмірами, іншим художнім оформленням (часто) та іншою мовою – то відчуваю, що вони так само рідні моєму серцю.

-    Ви отримуєте відгуки від читачів своїх  книжок у перекладі? Які? Чи бувають сюрпризи?
-    Я отримую листи від читачів із різних країн. У них ідеться про те, що Вінн-Діксі змушує їх сміятися. Або, що їм щемить душа від Едварда. Загалом це листи про людські серця, які, здається, однаково б’ються будь-якою мовою.

-    Як Ви думаєте, читацька аудиторія однієї культурної і географічної території відрізняється від іншої культурної та географічної території? Чи є у Вас досвід зустрічей зі своїми читачами в інших країнах, а не лише в США?  
-    Я була в Німеччині, Англії та Ірландії з презентаціями своїх книжок;  і згідно моєму (дуже) невеликому досвіду, здається, що людям у всьому світі потрібні розповіді. Людям подобається, коли їм розповідають історії. І історії, які з ними резонують, це історії пов’язані з серцем, дивом і надією.

-    У своїй статті «Де зустрічаються світи» Ана Марія Мачадо (2010), бразильська письменниця дитячих книжок стверджує, що інформації недостатньо, щоб влаштувати «зустріч світів». Вона вірить, що світи зустрічаються за «автентичного підходу» до мистецтва (ст. 398). Ви вірите, що «Історії об’єднують нас». Мені здається, що Ви поділяєте схожу думку. Пані ДіКамілло, чи Ви читаєте дитячі книжки в перекладі? Які Ваші улюблені перекладні книжки? І, як Вони вплинули на Вас, як письменницю?
-    Ну, я росла з перекладними дитячими книжками в руках. Тобто, я виросла з казковим, перекладним ілюстрованим примірником «Піноккіо». А також із подарунковим виданням казок братів Грімм – теж перекладений текст. Обидві ці книжки стоять в моїй кімнаті зараз, коли я пишу. Вони формотворчі для мого розвитку, як автора. Цей «автентичний підхід», про який каже Мачадо, безумовно резонує зі мною. Ми зустрічаємося одне з одним, ми розуміємо одне одного, розповідаючи свої історії.

-    Посада Національного Амбасадора літератури для юних читачів вимагає від Вас посилення національного усвідомлення про літературу для дітей і юнацтва, приділення уваги добробуту молодих читачів, їхньої грамотності та освіти. Пані ДіКамілло, зважаючи на цю  місію, чи Ви плануєте доносити інтернаціональні дитячі книжки ближче до читачів, щоб допомагати їм розвивати і зміцнювати свідомість «громадян світу»?
-    Моя місія в тому, щоб нагадати людям про втіху і зв’язок, які можна знайти в читання книжок гуртом. І я, звичайно, закликатиму читачів дивитися за межі свого світу, досліджувати книжки інтернаціонально.

-    В інтерв’ю «Зв’язок із Кейт: ДіКамілло розповідає про свою роль Національного Амбасадора літератури для юних читачів» Ви стверджуєте: «Читання гуртом  може змінити те, як ми бачимо одне одного і як ми бачимо світ». А ще Ви додаєте, що згідно з обов’язками національного амбасадора Ви читаєте книжки з великою групою людей – як от ціле місто чи школа, до прикладу. Чи можете Ви поділитися досвідом? Чи спостерігали Ви  в таких читаннях  зміни, як ми бачимо одне одного і світ?
-    Буде багато заходів щодо акції «читальні спільноти» цієї осені. Я думаю, що коли ми читаємо разом і заселяємо світ книжки разом, це дає нам надійний притулок. За допомогою розповіді, ми можемо обговорювати речі,  які не могли б  обговорювати поза розповіддю. Ми вчимося бачити одне одного.

-    Ви також кажете: «Я з нетерпінням чекаю на поїздки в місця, де я не була». Чи бажали б Ви в майбутньому приїхати до України і зустріти своїх читачів?
-    Я дуже хотіла б приїхати до України і зустрітися зі своїми читачами.

-    Пані Дікамілло, дякую Вам за  розмову. З нетерпінням чекаємо перекладу Вашої нової книжки «Флора і Улліс»!

Довідка про письменницю: Кейт ДіКамілло (нар. 03.25. 1964, м.  Філадельфія, штат Пенсильванія) – відома американська письменниця. Народилася в родині італійського походження. Лауреат кількох літературних нагород і найпрестижніших відзнак в США. Її книжки перекладено багатьма мовами світу, а за мотивами «Пригоди мишеняти Десперо» знято мультфільм. Кейт Дікамілло довгий час прожила в штаті Флорида. 1987 року ДіКамілло отримала диплом з англійської мови та літератури в Університеті Флориди, а опісля переїхала до міста Міннеаполіс, штат Міннесота.

Розмову з Кейт ДіКамілло провела і переклала з англійської Оксана Лущевська

Джерело: ЛітАкцент