Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок

Літературний дайджест

02.07.2014|13:07|ТСН.ua

Юрій Винничук. Плани Путіна – плани народу

Зараз уже зрозуміло, яким був глобальний план Путіна.

Інтернет переповнений розповідями про те, як неможливо у чомусь переконати за зомбованих телевізором росіян. Переважно це стосується звичайних людей, які вочевидь не користуються інтернетом і не дивляться задля противаги українського телебачення.

Але російське телебачення не просто впливає, а законсервовує мозок. Мабуть, лише тим пояснюється, що й люди освічені і не чужі інтернету теж не здатні скласти два і два, аби отримати чотири.

Ось запитують днями Андрєя Макарєвіча: "Какие ошибки за последние полгода совершили украинцы? Или все делали правильно?"

Відповідь: "Попытка отмены русского языка. Они настроили большое число своих граждан против себя".

Ну от як пояснити відомому співаку, який був і є по нашому боці, що ніхто російської мови не скасовував? При чому він цю саму тезу висловив ще навесні, а тепер повторив. Тобто був час, щоб нарешті розібратися, як було насправді.

Зараз уже зрозуміло, яким був глобальний план Путіна. Оскільки Хряк виграти вибори у 2015 році ніяк не міг, то країну готували до війни. Бо очевидно, що заплановані на виборах фальсифікації обов´язково б переросли у Майдан, а відтак на хвилі заворушень мало б статися те, що й сталося.

Тепер можна здогадатися і про те, кому насправді були вигідні штурми держустанов у Галичині та Центральній Україні та хто за цим стояв. Ці штурми і підпали були потрібні лише задля однієї мети: аби такі самі штурми могли відбутися на Сході, підкріплені забійним аргументом: "Їм можна, а нам ні? "

І вся та акція, яку провели комуністи з ригоаналами під гаслом "Фашизм нє прайдьот" – це теж частина великого сценарію, писаного в Кремлі. Ця акція, яка не отримала в Україні жодного значного резонансу, бо кому-кому, а українцям невідомі жодні місцеві фашисти, була адресована передусім Росії. Росіян готували до думки, що над Україною нависає загроза фашизму, нацизму і бандерівщини. А комуністи з ригоаналами радісно підіграли.

І я б ще на місці наших правоохоронних органів спробував розібратися, хто саме педалював скасування безглуздого мовного закону, що так зручно лягло в основу всієї антиукраїнської пропагандистської кампанії. Бо я – не політик, не політолог, не світоч і не вождь – навіть своїм епікурейським розумом дійшов думки, що це величезна дурість. Зате ж який дарунком це скасування стало для Кремля!

А оскільки я знаю, що нічого не відбувається просто так, то думаю те, що думаю: відміну мовного закону проплатив Кремль. І колись іще ми почуємо імена запроданців.

Та повернемося до путінського сценарію, бо далі вже вигулькнув "Правий сектор", про який до Майдану ніхто й не чув. Вигулькнув чисто форс-мажорно, бо події розвивалися надто швидко, і революція почалася не в 2015 році. Кому вигідний "ПС" – тепер стає теж зрозумілим.

Росія не могла собі дозволити піти війною на "братьєв украінцев", цього б православні московити не сприйняли. Воювати ж із фашистами і бандерівцями куди зручніше, а щоб ця війна була конкретизована, то розкрутили "ПС" до такого рівня, що про нього знає вся Росія.

"Внезапно и кстати появившиеся тучи фашистов-бендеровцев, вершащих геноцид русского народа, нужны путинской пропаганде для того, чтобы оправдать свое вмешательство на Украине, – пише хтось із читачів інтернету. – Как иначе было объяснить населению необходимость отъема у "братского украинского народа" части его территории? А отнимать добро у фашистов не только не зазорно, но даже и похвально".

Не дивно, що ахінея про фашистів тепер постійний гість московського телебачення. Днями Дєніс Пушилін розповів для 9 каналу, що "Украина - это очаг фашизма, где идет геополитическое сражение между Россией и США". На запитання кореспондента, чим їхня боротьба відрізняється від чеченських кампаній на Кавказі, вождь заявив, що вони не схожі на чеченців, бо вони провели референдум, а чеченці - ні. Діагноз, як кажуть, "на ліцо".

Одне слово, якби наша СБУ працювала на Україну, то багато чого можна було прорахувати і передбачити. Про те, що Крим захоплять, було відомо багатьом людям, які мали доступ до інформації, це не був аж такий великий секрет.

Тобто, ясна річ, ми з вами не знали, а от власник багатющих теплиць у Сімферополі знав, і на цей рік не засіяв нічого. Бо також знав, що води на полив не вистачить. А звідки я про це знаю? А від знайомого, який щороку у нього закуповував овочі. Цього року не закупив.

Отже, якби в СБУ не займалися бізнесом, а ділом, то могли б з таких відомостей скласти повну картину майбутнього сценарію.

Ба більше. Ще раніше в Росії з´явилося кілька книжок, які в доступній формі пояснювали росіянам, що проект "Україна" не вдався, а не вдався тому, що створили його австріяки і масони. Не обійшлося, звісно ж, і без євреїв.

Та оскільки такі книжки все ж були адресовані вужчій аудиторії, яка цікавилася історією, вирішили аудиторію розширити і вдарити по тупих московитських головах важкою артилерією попси.

Отак і з´явився роман донеччанина Фйодора Бєрєзіна "Война 2010. Украинский фронт". Серия "Война на пороге". Москва. ЭКСМО. 2009. 576 с.

А тут раптом довідуюся, що Фєдя Бєрєзін зараз не якась там помпка від ровера, а сам "замминистра обороны ДНР". Непогана кар´єра для відставного капітана, який армію залишив ще у 1991 році.

Кілька років тому я з Фєдьою познайомився у Києві на конвенті письменників-фантастів. Веселий пацан, радо пив з горла усе, що під руку потрапляло, і радо спілкувався з таким бандерівцем, як я. Хоча мухи в його голові уже тоді гули, бо час від часу ошелешував мене якоюсь дивовижею про галичан.

Одне слово – письменник-фантаст. Не дихне, як не брехне. Ось і зараз для російського телебачення замміністр Фєдя на совість постарався: розповів про геноцид росіян в Україні. Зокрема, про те, як українська армія, захопивши містечко Щастя, вирізала там усіх мужчин, а тоді ще й зґвалтувала усіх жінок. А потім донбаські герої цей населений пункт звільнили і вжахнулися.

Коли ж московський кореспондент поцікавився, чи є для цього якісь документальні факти, Фєдя не розгубився: "Есть ситуации, когда не до съемок. Надо разминировать, растяжки снимать. Не до фотографирования".

Посміялися? Тепер поплачте: найбільший прикол у тому, що Фєдя отримав за свої романи аж п´ять відзнак лічно (!!!) від теперішнього міністра оборони А.Авакова у 2001-2007 роках.

Така от химера долі.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

02.05.2025|13:48
В’ятрович розкаже, як перемогли «велику вітчизняну» в Україні
01.05.2025|16:51
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує старт продажу квитків та імена перших учасників
01.05.2025|10:38
В Ужгороді презентували «гуцул-фентезі» Олександра Гавроша
30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата


Партнери