Re: цензії

11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наук
Привабливо, цікаво, пізнавально
08.12.2025|Василь Кузан
Крик відчаю
02.12.2025|Василь Кузан
Ні краплі лукавства
27.11.2025|Василь Кузан
Nobilis sapientia
27.11.2025|Віталій Огієнко
Розсекречені архіви
24.11.2025|Наталія Богданець-Білоскаленко, доктор педагогічних наук, професор
«Казки навиворіт»: Майстерне переосмислення народної мудрості для сучасної дитини
23.11.2025|Ігор Зіньчук
Світло, як стиль життя
21.11.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук
Світлотіні свободи
18.11.2025|Ігор Чорний
У мерехтінні зірки Алатир
17.11.2025|Ігор Зіньчук
Темні закутки минулого

Літературний дайджест

17.06.2014|09:35|Gazeta.ua.

"Ромашка і деревій — королі лікування"

"Із сонцем заплечима. Поліська мудрість Пелагеї"— так назвав нову книжку волинський письменник 63-річний Володимир Лис.

Презентував її 11 червня у столичній книгарні "Є".

— Бабуся Палажка знала дуже багато легенд, молитов і приказок, — каже Володимир Лис. — Вона була знаною на селі повитухою і вміла готувати ліки з трав і квітів. Брала для цього тополю, осику і пирій. А королями лікування вважала ромашку та деревій. Вона була напівграмотною, але люди часто приходили до неї на душевні бесіди. Навіть священик із райцентру приїжджав поговорити з бабусею. Дивувався, що неграмотна жінка так добре знає Святе Письмо.

Пелагея Кусько жила на хуторі поблизу села Згорани Любомльського району на Волині. Померла 1973-го у 74 роки.

— У дитинстві спілкувався з бабусею щодня. Розказувала мені казки про русалок та вовкулаків. Запам´ятав усі і розповідав дітям. Але у книжці вмістив лише чотири, бо більше не дозволяв об´єм. Бабуся дуже цікаво вміла трактувати сни. Її віщування завжди збувалися. Бачити вві сні лайно озна­чало гроші. Місячна ніч віщувала незнайому компанію. Кіт снився до чогось приємного. Небо озна­чало, що хтось про тебе думає чи турбується.

Після її смерті приїхав на ­хутір Згорани до діда. Він тоді сказав: "Знаєш, Володька, оце, як стара моя померла, ніби душа з цього хутора вилетіла". Мені зразу защеміло у грудях. Повернувся додому і зробив перший запис. Тоді дуже шкодував, що не почав робити їх за бабусиного життя. Коли почав працювати над книжкою, поїхав у Згорани на День села. Зі сцени сказав: "Хто пам´ятає мою бабусю, давайте поговоримо". Від її смерті минуло 40 років, але люди у селі досі не забули. Розказували мені, як приймала пологи, готувала ліки з калини, малини й ожини. Цієї весни поїхав у село на проводи. Мені передали ще дві молитви і кілька замовлянь, що від бабусі залишилися. Не вмістив їх у книжку, бо вже пішла у друк.

Світлана КОРЖЕНКО



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

11.12.2025|20:26
Книга року ВВС 2025 оголосила переможців
09.12.2025|14:38
Премія імені Юрія Шевельова 2025: Оголошено імена фіналістів та володарки Спецвідзнаки Капітули
02.12.2025|10:33
Поетичний вечір у Києві: «Цієї ночі сніг упав» і теплі зимові вірші
27.11.2025|14:32
«Хто навчив тебе так брехати?»: у Луцьку презентують дві книжки про гнів, травму й силу історій
24.11.2025|14:50
Коли архітектура, дизайн і книги говорять однією мовою: вечір «Мода шаблонів» у TSUM Loft
17.11.2025|15:32
«Основи» готують до друку «Бард і його світ: як Шекспір став Шекспіром» Стівена Ґрінблатта
17.11.2025|10:29
Для тих, хто живе словом
17.11.2025|10:25
У «Видавництві 21» вийшла друком збірка пʼєс сучасного класика Володимира Діброви
16.11.2025|10:55
У Києві провели акцію «Порожні стільці» на підтримку незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів та митців
13.11.2025|11:20
Фініш! Макс Кідрук завершив роботу над романом «Колапс»


Партнери