
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Конні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Винничук. Російські жахи про Україну
Розповідаючи про звірства бандерівців, російський агітпрот ілюструє їх документальними кадрами звірства більшовиків, які улітку 1941 року влаштували масові розстріли у всіх тюрмах України.
Антиукраїнська пропаганда, яка ллється з російських телеканалів та газет, уже нікого у нас не дивує. Дивує інше: яким чином притомна людина може у все це вірити?
Однак мільйони росіян і якась частина українців, в тому числі кримчани, вірять. Істерика, що стосується бандерівців, які чи то вже захопили якісь міста на Сході й у Криму, чи то тільки збираються, не вщухає.
Усі ми чули про нестримні фантазії Дмітрія Кісєльова, але бажаючих сіяти страх і паніку значно більше.
Є така телепередача "Человек и закон", яку веде Алєксєй Піманов. Якось саме на цю передачу у нас звертали мало уваги. А тим часом майже щоразу упродовж останніх чотирьох місяців любителі гострих відчуттів мали змогу отримати сенсаційні відомості про нацистів, фашистів, антисемітів та бандерівців, які прийшли до влади в Україні.
При цьому використовується така сама технологія, яку з успіхом втілив Кісєльов. Наприклад, розповідаючи про звірства бандерівців, Піманов ілюструє їх документальними кадрами звірства більшовиків, які улітку 1941 року влаштували масові розстріли у всіх тюрмах України. Ілюструє кадрами з німецької (!) кінохроніки.
Та цього виявилося мало, тому бандерівцям приписано усе те, що досі приписувалося лише гітлерівцям. За винятком мила з людського жиру і рукавичок з людської шкіри. Але, мабуть, усе ще попереду, бо з´явилася розповідь про якусь не названу на прізвище дівчинку, яку бандерівці запитали, чи хоче вона м´яса, а відтак порубали на кусні її батьків і сказали: "На, жери!".
Якщо ми раніше чули тільки про гітлерівців, які убивали дітей, то зараз це вже стосується бандерівців: "млаадєнцев бралі за ногі і разбівалі об стєну".
Хто й де зафіксував це – невідомо. І то нічого, що демонструвалися фото убитих німців Східної Прусії.
Авторитетом тут виступає історик зі Львова Ілья Кабанчік, який, правда, живе в Ізраїлі. У Львові про такого історика ніхто не чув, але його бурхлива фантазія вражає не менш, ніж фантазії Кісєльова.
Ви можете не повірити, але в Україні ЗАРАЗ "баятся бандеравцев єщьо більше, чєм в 47-48 гадах".
Хотілося б побачити цих перестрашених громадян. Бажано при цьому, щоб вони мали довідку про свій психічний стан.
Але так сталося, що бандерівці ввижаються Піманову на кожному кроці. "Варонєж в шокє! – волає він і продовжує: – І нє Україна тамо віной, вєрнєє нє угрози бандеравцев варонєжскаму губєрнатару".
А далі йде сюжет, який до України не має геть жодного стосунку, але від якого і справді можна бути в шоці.
Уявіть собі ресторан у Воронежі 8-го березня, в якому щойно завершився бенкет. Люди вийшли на вулицю, прощаються. Третя ночі. І раптом якийсь невідомий на старому "Вольво" на повній швидкості вривається в юрбу, п´ятьох людей збиває на смерть, понад десять калічить, а потім кидає авто і тікає.
З першого погляду – звичайна російська пригода, яких на просторах нєдєлімой буває чимало і щодня. П´яні аварії – це вже незмінний атрибут тамтешнього, а деколи й нашого життя.
Однак ця пригода мала свою особливість, бо водій не випадково таранив людей. Перед тим він з кимось із тієї компанії побився, а вже потім підстеріг і навмисне відімстив.
І до чого тут бандерівці?
Хоча... якщо подумати, ця подія все ж таки має певний стосунок до України. Ресторан розташований на вулиці Богдана Хмельницького.
Брехливі сюжети роздратували не тільки Україну, бо вже й у Литві заборонили російські канали. І однією з причин виявилася саме телепередача Піманова.
Недавно у Литві затримали колишнього спецназівця, який розстрілював литовців у Вільнюсі в січні 1991-го. Не знаючи, що він знаходиться у списку людей, які оголошені у Литві в розшук, він завітав у гості до народу, який люто ненавидів.
При цьому вигулькнула цікава інформація: колишній спецназівець приїхав до Литви... за ліками. Так якось мимохіть стало відомо, що ліки в Росії значно дорожчі, ніж у ЄС, зрештою, як і в нас.
І тепер його судять. Російське телебачення вибухнуло обуренням. Але попри те вигулькнула ще одна дивна інформація: з´ясувалося, що литовський список персон нон-ґрата давно відомий ефесбешникам. Чому вони його досі не оприлюднили – загадка.
Тоді в одному з сюжетів "Человек и закон" з´являється розповідь про те, що спецназівці у Вільнюсі нікого не вбивали, а стріляли тільки у повітря, відлякуючи людей, які оточили телецентр. А хто стріляв?
І отут знову прийшли на допомогу документальні кадри з Києва! Бо і там, і тут стріляли таємничі снайпери.
А як же люди, яких розчавили танки? Є ж відео, де люди лягають під танки, є свідчення дівчини перед смертю.
Але російським геббельсівцям хоч в очі плюй, то вони скажуть "дощик накрапає". Тому танки – це наклеп, а людей машина збила. Звичайно, литовська.
Тепер уже Вільнюс "в шокє".
І ось у цій телепередачі прозвучали слова Піманова, на які варто звернути увагу. Апелює він до Горбачова, який мовляв, пишається тим, що об´єднав дві Німеччини. То чому б йому тепер – увага! – не добитися об´єднання російського народу?
Ось воно! Ось ця шляхетна ідея, яка, мов міцний алкоголь, кружляє в крові московських імперіалістів. Об´єднання російського народу, який розкиданий по всьому СНГ. А як же його можна об´єднати, не захопивши при цьому чужі території?
Тобто в ідеї – плани дуже широкі, і немає сумніву, що переважна більшість населення Росії їх гаряче підтримає.
Але знаєте що: передачу "Человек и закон" дивитися варто. Дуже багато там можна почути й побачити такого, що лише зміцнить у вас впевненість в тому, що з Росією нам не по дорозі.
В одному з сюжетів розповіли про Сєргієв Посад, в якому йде жорстока боротьба за владу. За останні роки там відбулося 47 замовних убивств включно з убивством молодого мера. 90-ті роки нікуди в Росії не зникли.
В іншому сюжеті – дитяча смертність через халатність лікарів. Дітям ставили клізми, наповнені фізичним розчином.
Ще в іншому йдеться уже про вимирання самих росіян: їх щороку стає на мільйон менше. Не громадян Росії, а саме етнічних росіян. А відсоток кавказців на Ставропіллі усе зростає, і ось уже в містах, де раніше переважали казакі, переважають ліца кавказкай націанальнасті. І поки росіяни спиваються, кавказці освоюють їхні землі і перехоплюють бізнес.
Ех, хотілося б поглянути незлим, тихим оком на Росію десь так років за 50!
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем