Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Винничук. Російські жахи про Україну
Розповідаючи про звірства бандерівців, російський агітпрот ілюструє їх документальними кадрами звірства більшовиків, які улітку 1941 року влаштували масові розстріли у всіх тюрмах України.
Антиукраїнська пропаганда, яка ллється з російських телеканалів та газет, уже нікого у нас не дивує. Дивує інше: яким чином притомна людина може у все це вірити?
Однак мільйони росіян і якась частина українців, в тому числі кримчани, вірять. Істерика, що стосується бандерівців, які чи то вже захопили якісь міста на Сході й у Криму, чи то тільки збираються, не вщухає.
Усі ми чули про нестримні фантазії Дмітрія Кісєльова, але бажаючих сіяти страх і паніку значно більше.
Є така телепередача "Человек и закон", яку веде Алєксєй Піманов. Якось саме на цю передачу у нас звертали мало уваги. А тим часом майже щоразу упродовж останніх чотирьох місяців любителі гострих відчуттів мали змогу отримати сенсаційні відомості про нацистів, фашистів, антисемітів та бандерівців, які прийшли до влади в Україні.
При цьому використовується така сама технологія, яку з успіхом втілив Кісєльов. Наприклад, розповідаючи про звірства бандерівців, Піманов ілюструє їх документальними кадрами звірства більшовиків, які улітку 1941 року влаштували масові розстріли у всіх тюрмах України. Ілюструє кадрами з німецької (!) кінохроніки.
Та цього виявилося мало, тому бандерівцям приписано усе те, що досі приписувалося лише гітлерівцям. За винятком мила з людського жиру і рукавичок з людської шкіри. Але, мабуть, усе ще попереду, бо з´явилася розповідь про якусь не названу на прізвище дівчинку, яку бандерівці запитали, чи хоче вона м´яса, а відтак порубали на кусні її батьків і сказали: "На, жери!".
Якщо ми раніше чули тільки про гітлерівців, які убивали дітей, то зараз це вже стосується бандерівців: "млаадєнцев бралі за ногі і разбівалі об стєну".
Хто й де зафіксував це – невідомо. І то нічого, що демонструвалися фото убитих німців Східної Прусії.
Авторитетом тут виступає історик зі Львова Ілья Кабанчік, який, правда, живе в Ізраїлі. У Львові про такого історика ніхто не чув, але його бурхлива фантазія вражає не менш, ніж фантазії Кісєльова.
Ви можете не повірити, але в Україні ЗАРАЗ "баятся бандеравцев єщьо більше, чєм в 47-48 гадах".
Хотілося б побачити цих перестрашених громадян. Бажано при цьому, щоб вони мали довідку про свій психічний стан.
Але так сталося, що бандерівці ввижаються Піманову на кожному кроці. "Варонєж в шокє! – волає він і продовжує: – І нє Україна тамо віной, вєрнєє нє угрози бандеравцев варонєжскаму губєрнатару".
А далі йде сюжет, який до України не має геть жодного стосунку, але від якого і справді можна бути в шоці.
Уявіть собі ресторан у Воронежі 8-го березня, в якому щойно завершився бенкет. Люди вийшли на вулицю, прощаються. Третя ночі. І раптом якийсь невідомий на старому "Вольво" на повній швидкості вривається в юрбу, п´ятьох людей збиває на смерть, понад десять калічить, а потім кидає авто і тікає.
З першого погляду – звичайна російська пригода, яких на просторах нєдєлімой буває чимало і щодня. П´яні аварії – це вже незмінний атрибут тамтешнього, а деколи й нашого життя.
Однак ця пригода мала свою особливість, бо водій не випадково таранив людей. Перед тим він з кимось із тієї компанії побився, а вже потім підстеріг і навмисне відімстив.
І до чого тут бандерівці?
Хоча... якщо подумати, ця подія все ж таки має певний стосунок до України. Ресторан розташований на вулиці Богдана Хмельницького.
Брехливі сюжети роздратували не тільки Україну, бо вже й у Литві заборонили російські канали. І однією з причин виявилася саме телепередача Піманова.
Недавно у Литві затримали колишнього спецназівця, який розстрілював литовців у Вільнюсі в січні 1991-го. Не знаючи, що він знаходиться у списку людей, які оголошені у Литві в розшук, він завітав у гості до народу, який люто ненавидів.
При цьому вигулькнула цікава інформація: колишній спецназівець приїхав до Литви... за ліками. Так якось мимохіть стало відомо, що ліки в Росії значно дорожчі, ніж у ЄС, зрештою, як і в нас.
І тепер його судять. Російське телебачення вибухнуло обуренням. Але попри те вигулькнула ще одна дивна інформація: з´ясувалося, що литовський список персон нон-ґрата давно відомий ефесбешникам. Чому вони його досі не оприлюднили – загадка.
Тоді в одному з сюжетів "Человек и закон" з´являється розповідь про те, що спецназівці у Вільнюсі нікого не вбивали, а стріляли тільки у повітря, відлякуючи людей, які оточили телецентр. А хто стріляв?
І отут знову прийшли на допомогу документальні кадри з Києва! Бо і там, і тут стріляли таємничі снайпери.
А як же люди, яких розчавили танки? Є ж відео, де люди лягають під танки, є свідчення дівчини перед смертю.
Але російським геббельсівцям хоч в очі плюй, то вони скажуть "дощик накрапає". Тому танки – це наклеп, а людей машина збила. Звичайно, литовська.
Тепер уже Вільнюс "в шокє".
І ось у цій телепередачі прозвучали слова Піманова, на які варто звернути увагу. Апелює він до Горбачова, який мовляв, пишається тим, що об´єднав дві Німеччини. То чому б йому тепер – увага! – не добитися об´єднання російського народу?
Ось воно! Ось ця шляхетна ідея, яка, мов міцний алкоголь, кружляє в крові московських імперіалістів. Об´єднання російського народу, який розкиданий по всьому СНГ. А як же його можна об´єднати, не захопивши при цьому чужі території?
Тобто в ідеї – плани дуже широкі, і немає сумніву, що переважна більшість населення Росії їх гаряче підтримає.
Але знаєте що: передачу "Человек и закон" дивитися варто. Дуже багато там можна почути й побачити такого, що лише зміцнить у вас впевненість в тому, що з Росією нам не по дорозі.
В одному з сюжетів розповіли про Сєргієв Посад, в якому йде жорстока боротьба за владу. За останні роки там відбулося 47 замовних убивств включно з убивством молодого мера. 90-ті роки нікуди в Росії не зникли.
В іншому сюжеті – дитяча смертність через халатність лікарів. Дітям ставили клізми, наповнені фізичним розчином.
Ще в іншому йдеться уже про вимирання самих росіян: їх щороку стає на мільйон менше. Не громадян Росії, а саме етнічних росіян. А відсоток кавказців на Ставропіллі усе зростає, і ось уже в містах, де раніше переважали казакі, переважають ліца кавказкай націанальнасті. І поки росіяни спиваються, кавказці освоюють їхні землі і перехоплюють бізнес.
Ех, хотілося б поглянути незлим, тихим оком на Росію десь так років за 50!
Коментарі
Останні події
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії