Re: цензії

24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
12.09.2026|Буквоїд
«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Романи Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
07.09.2026|Анна-Віталія Палій
Ігор Павлюк: Між стражданнями і добром
04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Дитяча душа дивиться на світ через казку

Літературний дайджест

24.03.2014|20:04|Радіо Свобода

За життя Путіна поліпшення відносин з ЄС чи Америкою не буде – Курков

У дискусії на Лейпцізькому книжковому ярмарку, що проходив минулого тижня, українські письменники були в центрі уваги відвідувачів, зокрема, через ситуацію довкола Євромайдану та захоплення Росією Криму.

Радіо Свобода вже публікувало інтерв’ю з Юрієм Андруховичем та Іреною Карпою, які брали участь у дискусії «Євромайдан і викликані ним зміни в Україні та Європі». Сьогодні почуємо українського письменника Андрія Куркова, який пише російською, і саме про російську мову його й запитали кореспонденти Білоруської редакції Радіо Свобода.
 
– Ви сказали: важлива не мова, а важливий мессидж. Але якщо Ви пишете російською мовою, то – хочете цього чи ні – неминуче потрапляєте в контекст російської літератури, в контекст того всього російського, що було висловлене російською мовою, чи не так?

– 
Нічого подібного. Російською мовою в Україні говорять зовсім інакше, ніж у Росії. Тому російська мова не несе російського контексту. У нас вона є інструментом культури, через який передаються думки, артикулюються ідеї і так далі. Питання – чи це мова Пушкіна чи Путіна – не виникає.
 
– Наскільки, на Вашу думку, вторгнення Росії до Криму змінило підхід українців до росіян? Наприклад, чи з’явилися у Вас якісь нові відчуття до росіян? Чи змусив Вас Путін переглянути Ваш погляд на Росію?

– Для мене Росія давно вже була закордоном. Я туди їжджу раз або два рази на рік і дивуюся, що я говорю тією ж мовою з людьми, яких я не розумію або бачу, що вони наче з іншої планети. Так що зараз нічого в цьому плані не змінилося. Єдине, що мені шкода Росії, шкода, що росіяни пішли на цей експеримент над своїм мозком, над своєю психологією і ментальністю, що вони обрали собі ідола і готові за ним йти хоч куди. Це гальмує майбутнє Росії. Я туди не збираюся, я вирішив у найближчі 5-10 років туди взагалі не їздити і не мати з ними нічого спільного, хоча там у мене є друзі, з якими я листуюся і передзвонююся, які не представляють Путіна і його політику – це, наприклад, і Володя Сорокін, і Борис Акунін-Чхартишвілі, і Людмила Улицька, і Таня Щербина, і багато інших...

– А яке було Ваше перше враження, коли Ви дізналися, що росіяни вже в Криму?

– Це був шок. Друзі мені казали після абхазької війни: наступним буде Крим. Я говорив, що цього не може бути. Крим – це 27 тисяч квадратних кілометрів і 2 мільйони населення. І лежить він в європейській частині Чорного моря, де існують різні міжнародні угоди щодо ГУАМ і так далі... Виявилося, що я був наївний.

– Як цей кримський конфлікт може вплинути на геополітичну ситуацію в світі? Чи не маєте Ви враження, що в світі починається епоха нової Холодної війни?

– Вона вже почалася. Я думаю, що за життя Путіна поліпшення відносин з Євросоюзом або Америкою не буде. Всі будуть чекати на наступного президента. Якщо Захід, як обіцяла Меркель, почне тиснути на Росію економічно, то економічні проблеми змусять Путіна зосередитися на внутрішній політиці. А це буде дуже погано для опозиції, тому що завжди, коли Путін зосереджується на внутрішніх справах, більшає кількість представників опозиції та інакодумців, які опиняються у в’язниці. 
 
Людмила Ваннек за матеріалами білоруської служби Радіо Свобода



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.09.2026|10:33
Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
23.09.2026|14:22
30 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
23.09.2026|14:10
7–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
22.09.2026|20:42
«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
22.09.2026|18:04
Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
19.09.2026|08:38
Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
16.09.2026|19:20
У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
15.09.2026|12:37
«Крилатий Лев» вручив нагороди
12.09.2026|15:01
Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
11.09.2026|19:50
Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові


Партнери