
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Чи може людина створити всесвіт?
Польський фантаст Анджей Сапковський представив черговий роман із циклу «Сага про відьмака»
«Хто сказав, що не можна увійти в одну і ту ж саму ріку двічі?» — гостро реагує на запитання про свою нову книжку Анджей Сапковський, другий після Станіслава Лема польський фантаст у світі, твори якого найбільше перекладають. Приводом для такого запитання став новий роман «Сезон буревіїв», який письменник представив на VII Літературному фестивалі «Пульс літератури» у польському місті Лодзь. «Сезон буревіїв» нібито є продовженням серії романів «Сага про відьмака», останній з яких побачив світ 1999 року, однак автор заперечує це — мовляв, спільним є тільки те, що сюжет розгортається у тому ж «відьмацькому» всесвіті.
Декілька запізнілих нот про Анджея Сапковського. Сучасний польський фантаст, найвідоміші його книжки — про відьмака Геральта з Рівії, який полюючи за міфічними створіннями, отримував за це певну винагороду. Цикл став основою для створення серіалу «Відьмак», де роль Геральта виконав Міхал Жебровський (Ян Скшетуський у фільмі «Вогнем та мечем»). Лодзянин. Має кота, ніколи не інспірується напоями із «градусом» і завжди злиться, коли якийсь письменник вбиває у своїй книжці улюбленого героя Сапковського. «На першому місці серед таких авторів у мене стоїть Джордж Р.Р. Мартін (американський фантаст. — Авт.), якого я знаю особисто, — констатує письменник. — Не раз казав йому, що він зі своїми героями провадить нераціональну економіку. А він тільки сміявся і відповідав, що йому це подобається, і, мабуть, таки мав рацію — варто писати тільки те, що сам би із задоволенням читав».
Зали, де відбуваються зустрічі із Анджеєм Сапковським завжди вщерть заповнено. У цьому плані він є певним феноменом, адже на багатьох літературних заходах у Польщі вільні місця можна знайти, навіть якщо ти запізнився. Феноменом є і те, що, попри зрілий вік фантаста, серед його фанатів багато молоді. Йдеться про так званий фендом — середовище поціновувачів фантастики. Жоден інший літературний жанр не має настільки організованої та послідовної фан-спільноти. Для Сапковського його читачі на першому місці, тому після зустрічі журналісти завжди змушені чекати, доки не буде поставлено останній автограф у книжці шанувальника.
«Ви вважаєте себе анархістом?» — запитує модератор зустрічі й одразу ж отримує гостру відповідь: «Хіба те, що я називаю речі такими, якими вони є, вказує на мою анархічність? Я б із задоволенням був би анархістом, але сьогодні я — просто спостерігач світу». На противагу від інших фентезі-авторів, Сапковський не відвертається від сучасності. Окрім пригодницької лінії, у його книжках присутнє осмислення суспільно важливих питань — продажності та лицемірності правителів, подвійної моралі. Дарма, що все відбувається у фантастичному всесвіті.
Чергове запитання: «Чи надихає вас вулиця, на якій ви живете?» І знову гостра відповідь від Сапковського: «Аж ніяк. Колись до мене додому приїжджав брати інтерв’ю один журналіст, то я йому на це запитання відповів, що навіть із прикритими вікнами писатиму так само добре. Я пишу вільно і плавно». Згадуючи про Сапковського, треба обов’язково згадати про його специфічну манеру висловлювання та про своєрідне почуття гумору. Дошкульні жарти, декілька міцних польських слівець, іноді дратівлива безпосередність і блискуча іронія. Якщо ви не фанат творчості письменника, то десь на п’ятій хвилині розмови в’їдливість його відповідей може викликати у вас обурення та роздратування. Так літератор не соромиться говорити про власні успіхи, адже це він ще у 1980-х роках популяризував польську фантастику. Цикли книжок у жанрі фентезі з’являлися у Польщі й раніше, але саме спроба Сапковського отримала статус культової.
У кожній професії дуже важливо підтримувати зв’язки з колегами. Однак у випадку письменників-фантастів ситуація трохи інша. «Вихід «Сезону буревіїв» я тримав у таємниці, адже у світі фентезі ідеї крадуть дуже часто, — нарікає письменник. — Треба користуватися методом Тіма Пауерса, який завжди, коли його запитували, про що буде його наступна книжка, відповідав: «Про декілька кораблів». Я сам неодноразово був у такій ситуації. Поїдеш на якийсь з’їзд фантастів, не стримаєшся, скажеш зайвого, а потім читаєш це у книжці когось із колег. Навіть видавцю нічого не розповідаю».
А ще Анджей Сапковський багато читає. Для того, щоб всесвіт його творів став повноцінним, він прочитав не одну книжку з чорної магії та міфології. Знання таких дисциплін — обов’язкова умова для письменника, що пише у жанрі фентезі, адже його повністю збудовано з фольклору та міфології. Про глибокі знання Сапковського у цій сфері свідчать і вирази латиною, які повсякчас вживає письменник.
Сьогодні Анджей Сапковський шкодує лише про одне — коли ж нарешті японці вигадають прилад для записування снів. «Сни у мене дуже цікаві», — запевняє фантаст. «Про що ж буде ваша наступна книжка? — запитують у письменника наприкінці зустрічі. «Про декілька кораблів», — лунає у відповідь.
Марта КОВАЛЬЧУК
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем