Re: цензії

29.04.2026|Буквоїд
Після смерті. Як у повісті «Повернення» Максим Бутченко поєднав Маріуполь, чужі тіла і впертий пошук родини
28.04.2026|Аркадій Гендлер, Ужгород
Для поціновувачів полікультурного минулого України
27.04.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Світлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка
«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
Магія дитинства, або Початок великої дороги
23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУ
Римована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
23.04.2026|Ігор Зіньчук
Пізнати глибше, щоб відновити цілісність
16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, Львів
Дух щемливого чекання
16.04.2026|Олексій Стельмах
Майбутнє приходить зненацька
15.04.2026|Михайло Жайворон
«Земля гніву» Михайла Сидоржевського

Літературний дайджест

Вишивальниця по історичній канві

Як часом один–єдиний персонаж заступає сотні героїв.

Авторка цього роману не має особливих літературних премій, не належить до жодних творчих спілок і взагалі маловідома в Україні. Але якщо спробуємо дізнатися, хто ж найуспішніший iз сучасних українських письменників, кого найбільше читають і найактивніше купують, то виявиться, що на першому місці в десятці лідерів, чиє ім’я у всіх на слуху, перебуває саме вона — Симона Вілар, наклад книжок якої давно перевищив мільйон примірників.

За жанром її новий роман «Лазарит» — це історична белетристика, але з «авторською» інтерпретацією подій, коли один–єдиний персонаж заступає сотні героїв, а суха історія присмачена екзотичними спеціями авантюрно–пригодницького кшталту. Так, герой цього твору — нащадок християнських паломників у Святу Землю, викуплений iз притулку в Константинополі єврейським рабином для подальшого захисту його гнаного народу — безперечний трікстер, мандрівник і благородний лицар, довкола якого вирують події офіційної історії. Іноді йому навіть доводиться ховатися під маскою прокаженого воїна–лазарита, щоб підстебнути урочистий караван сюжету. Теоретично це означає гармонію вимислу й історії, коли нудна біографічно–фактографічна лінія розсипається барвистим садом розмаїтих стежок–доріжок, які передбачають захоплюючі пригоди. Практично результати не менш приголомшливі.

Здається, у терпкому романному вареві «Лазариту» у нашій історичній романістиці укотре успішно сходяться коні–люди авторського ентузіазму в описі малознаних подій. Донедавна історичні персонажі у творах Симони Вілар уживалися з міфічними, але не менш реальними героями на кшталт Кощія чи Баби Яги. Слов’янське фентезі, середньовічні епоси і любовно–історичні трилери майже усіх часів і народів — ось що сьогодні являє собою цей безперечний бренд. Загалом історична белетристика — жанр, у якому ця авторка зарекомендувала себе як справжня майстриня сюжету, інтриги і фабульного розмаїття.

Так само «Лазарит» Симони Вілар гарантує читачеві справжній бенкет уяви, що передбачає участь у карколомному сюжеті як вигаданих героїв, так і історичних осіб, чиї імена породжують солодку музику сюжетної симфонії: Фiлiп ІІ і Гвідо де Лузіньян, Елеонора Аквітанська і Сибіла Єрусалимська, Вільгельм Нормандський і Готфрід Бульйонський. Загалом «Лазарит» Симони Вілар — це гримуча суміш часів ХІІ століття, в якій архаїчна германсько–скандинавська міфологія не поступається містиці арабського світу, франко–європейській романтиці й турецько–єгипетській екзотиці. У трагічній епопеї часів Третього хрестового походу, очолюваного Ричардом Левине серце, задіяні королі, магістри і священики, класичні лицарі тамплієри і решта етнографічного воїнства на кшталт безжальних сельджуків, мамлюків і асасинів.

Попри це тішить уяву, спраглу екзотичних вражень, широка географія роману, адже Симона Вілар вишиває по історичній канві власний візерунок сюжету, в якому стародавня історія Візантії і Палестини, Кіпру і Сицилії, Туреччини і Єгипту наповнюється «живим» життям, складними долями, родинними історіями, химерними сюжетами. Але якщо концепція «ключового факту» у цій машинерії передбачає суто матеріальну деталь, спроможну змінити хід світової історії, то в «Лазариті» цей інгредієнт має суто духовний характер. Кохання — ось що рухає сонце і світила у романному всесвіті авторки. Саме це почуття головних героїв спроможне моделювати офіційну історію, розфарбовуючи її лаштунки безліччю нечуваних фактів, історій, сюжетів, яких не бракує в романі. Любов–зрада, любов–ненависть і любов–пристрасть не просто надають яскравого емоційного забарвлення історії змов, інтриг і ворожнечі часів Третього хрестового походу, а й творять окремішній світ людських стосунків, без яких жодна історія не має сенсу. Тим паче якщо це історія масок, за якими ховаються і святі, і прокажені, і боги з героями нашої далекої минувшини.

Ігор БОНДАР–ТЕРЕЩЕНКО   



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

30.04.2026|09:22
Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
29.04.2026|10:20
До Луцька завітає автор книжок-бестселерів Володимир Станчишин
28.04.2026|10:53
«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
28.04.2026|10:46
1-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
28.04.2026|10:43
У Львові відбудеться благодійний вечір Артура Дроня
23.04.2026|09:27
Французький джаз в «Книгарня «Є»
22.04.2026|09:51
Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
22.04.2026|07:08
«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
17.04.2026|09:16
Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
15.04.2026|18:40
Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»


Партнери