Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Літературний дайджест

18.11.2013|11:32|Gazeta.ua.

"Це роман не про Радіо Свобода"

- Дзвонить мені знайомий поет, каже: Що це ти мене в романі вивів "п´яний як чіп"? Я не мав на меті когось викривати, моя місія - бути свідком, зафіксувати, каже журналіст і письменник Павло Вольвач.

14 листопада у книгарні "Купідон" він презентував свій другий роман "Хрещатик-Плаза". Роман отримав назву бізнес-центру, де розташовувався офіс Українського бюро Радіо Свобода. На Радіо Свобода працював і автор роману, і його літературний герой.

- Коли я опинився в Києві на Радіо Свобода, я зрозумів, що це прекрасний пункт спостереження. Це велика удача потрапити в саме черево вулкану і спостерігати за всім цим, визираючи з ньюз-руму. Але роман не про радіо Свобода. Роман про час, про людину, про добу, зафіксовану в деталях і буденних діалогах. В цих дрібних речах може критися цілий світ, в тому числі протестний світ. Мені не вдається бути аж занадто політкоректним, чи іти в загальному потоці, молитися на божків. В романі багато "анти", але багато і "за" - зокрема "за" живу Україну.

Головний герой "Хрещатик-Плаза" ночує між ксероксом і факсом у офісі радикальної політичної партії: ксерокс подарував кандидат в президенти, а факс - кримінальний авторитет. Вранці вирушає до іншого офісу на роботу. Журналіст і письменник Михайло Бриних визначає жанр твору як "офісний роман".

- Бриних - перший читач цієї книжки, продовжує Павло Вольвач. - Прочитав і дзвонить мені, каже "я тебе побоююсь!". Попри застереження, що всі герої вигадані, а збіги випадкові, у книзі чимало впізнаваних персонажів.

- Уляненку закидали порнографію, у Шкляра знайшли фобії, у мене в книжці нема ні того, ні другого. Зате одне видавництво відмовилось друкувати роман, бо там багато політики. Друге побоялось занадто впізнаваних героїв. Коли писав справжнє прізвище героя, відчував - воно виламується із структури тексту і тягне все на себе. Не змінив хіба що ім´я музиканта Василя Гонтарського. Він був харизматичним лідером гурту "Вася-клаб" - мене заряджала музика.


Катерина КИСЕЛЬОВА


 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери