Re: цензії
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Самоваро-паровозо-ветролёт
Очень сложно делать выводы о том, как дети воспринимают поэзию.
С прозой всё намного проще. Хотя мы с детьми читаем и поем стихи почти ежедневно, я не рискую обсуждать их сразу после чтения. Возможно, я не права. Но очень уж пугает меня риск «скатиться в прозу» и убить всю прелесть стихотворения. Поэтому судить о том, какие стихи нравятся моим детям, я могу только по косвенным признакам.
Первый такой признак – запоминаемость. «Мама, подожди, подожди, еще раз прочти!» – просит Платон, я читаю еще и еще, обрываю концовки фраз, он подхватывает, и вскоре уже сам читает стихотворение наизусть. Особенно радуется он тогда, когда мы читаем вместе – я по книжке, а он по памяти.
Самоваро-паровозо-ветролёт,
Он летит, свистит, пыхтит и чай даёт,
Он летит себе по небу и свистит,
И чаёк для Дуси с Васей кипятит,
Самоваро-паровозо-ветролёт! <…>
Много краников имеет и колёс
Самоваро-ветролёто- паровоз,
Паровозо-ветролёто-самовар.
Машет крыльями, пускает тёплый пар,
Греет публику, танцует и поёт
Самоваро-паровозо-ветролёт!
Читая, я заменила «Дусю с Васей» на «Тошу с Лёней». Тоша тут же расправил руки-крылья-краники и полетел по комнате, изображая, как он всем наливает чай.
Второй признак – рисунки. Сложно сосчитать, сколько раз Тоша нарисовал самоваро-паровозо-ветролет – на листах больших и маленьких, карандашами и красками. Даже пытался вылепить его из пластилина. На первых рисунках Платон максимально точно копировал иллюстрацию Евгения Антоненкова: подсчитывал количество вагонов и колес, повторял изгибы труб и краников. Но постепенно он стал все дальше уходить от «оригинала». Рисует и декламирует на всю квартиру: «Он летит себе по небу и свистит…» И на всех его рисунках обязательно присутствуют краны самых разных размеров.

Включение стихотворного сюжета или персонажа в игру – третий признак, по которому я могу сделать вывод о том, что текст произвел на ребенка сильное впечатление. Из магнитного конструктора Платон построил вертолет, приделал к нему колеса («ну это же паровозо-ветролет!») и краны. Эта конструкция катается по всей квартире, а водитель Тоша предлагает всем отведать земляничного, клюквенного и брусничного чая, да поскорее, а то он вот-вот улетит.
Ну а четвертый признак – словотворчество. По примеру Юнны Мориц, Платон составляет два или три сложных слова, чтобы назвать тот или иной предмет. Два осенних листика получают имена Клёно-Кружи и Клёно-Лети, плавающий автомобиль – Водо-Машина, а ящик для хранения всего игрушечного транспорта – Порто-Гараж. Конечно, такие словесные конструкции Платон сочинял и до знакомства со стихами Юнны Мориц, но теперь они стали у него гораздо более сложными и изощренными.
Анна Рапопорт
Коментарі
Останні події
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
- 12.09.2026|15:01Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
- 11.09.2026|19:50Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
