
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Книги: "Бруношульцоманія" шириться Україною
Українськомовні читачі відкривають для себе Бруно Шульца – у трьох книжках перекладів. Перший повний переклад всіх творів автора українською здійснив Юрій Андрухович.
Добре перекласти і зрозуміти талановитого митця може лише інший талановитий письменник, поет. У цьому переконаний директор видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" Іван Малкович. Саме якістю перекладу Юрія Андруховича видавець пояснює успіх книги "Цинамонові крамниці та всі інші оповідання" Бруно Шульца, письменника світової слави з Дрогобича, який писав польською і німецькою мовами. Іван Малкович каже, що за два місяці в Україні розкуплено понад дві тисячі примірників книги. Видавець планує надрукувати ще один наклад – у дві-три тисячі "Цинамонових крамниць".
«У Шульца є місця, що на межі поезії, які важко зрозуміти, і передати це може лише інший поет. У багатьох країнах починається Бруношульцоманія тоді, коли з´являється гарний переклад»,- сказав Іван Малкович. І додав, що саме так сталось у Німеччині, після перекладу німецькою оповідань Бруно Шульца, що зробила Дорін Дауме.
иректор "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" переконаний, що завдяки Андруховичу почнеться і любов молоді в Україні до Шульца: «Написав ім´я перекладача на обкладинці, і це спрацювало – молодь йому довіряє. Не з усіма перекладами стається такий успіх». Малкович дуже втішений, що українці нарешті прочитають повний переклад творів митця і почнуть асоціювати Дрогобич з Бруно Шульцом.
Юрій Андрухович в інтерв´ю DW зізнався, що «страшенно задоволений» тим, як жваво продається книжка: «На тлі того, що у світі і у нас читають все менше, а Бруно Шульц автор все ж таки камерний, якому читачі мають присвятити час, бути підготовленими, то такий інтерес до його творів – позитивний знак». Андрухович зауважує, що раніше Бруно Шульц як письменник був недооцінений в Україні, його майже ніхто не читав.
Він і сам полюбив Бруно Шульца наприкінці 1980-их, ще до того, як зміг прочитати його твори, каже письменник-перекладач: «Мені його добре переповідали, зокрема Юрій Вінничук, в оригіналі не міг польською ще тоді читати, і це для мене була справжня легенда». Митець розповів, що Бруно Шульц надихав його на написання власних поезій.
Нині у Києві підбивають підсумки «Осені, присвяченій Бруно Шульцу». Адже цього року в Україні і Польщі відзначають 120 років з дня народження та 70 років з дня смерті відомого письменника і художника. У Дрогобичі пройшов Міжнародний фестиваль Бруно Шульца, його директор Віра Меньок теж переклала книжку "Літературно-критичні нариси" ("Дух і літера", 2012 рік), де Шульц постає як читач і літературний критик, філософ. «Дуже щирий критик, якщо йому якась книга не подобалась, він прямо писав про це, а такого нема і у сучасній літературній критиці»,- зауважує Віра Меньок.
Слід шукати його рукописи
Що ж до фестивалю, то вона розповіла, що до Дрогобича приїздять письменники і поети з різних країн світу, які надихаються творчістю Бруно Шульца і стали великою родиною. Складно переконати видавця, зауважує Віра Меньок, що переклади Шульца продадуться, адже у його творах немає звичного сюжету. Вона також припускає, що український читач Шульца не буде масовим: «Не думаю, що і за життя автор очікував натовпів читачів, все ж це елітарна література».
Завдяки трьом новим книгам усі твори Бруно Шульца, що були опубліковані польською, тепер перекладені українською. Про це розповів Андрій Павлишин, перекладач "Книги листів", виданої цьогоріч у "Дух і літера". Він сподівається, що інтерес до книг підштовхне українську громаду, жителів Дрогобича до пошуків решти рукописів Шульца, спогадів про нього: «Можливо нас чекають нові знахідки і навіть відкриття!»
Павлишин нагадує, що дослідники досі шукають його роман «Месія», його листи, могли зберегтись і інші тексти. На думку публіциста, слід шукати українські сліди Бруно Шульца, адже в нього було близько шестисот учнів в Україні.
Юрій Андрухович припускає, що до нас дійшло лише тридцять відсотків від усієї літературної спадщини Бруно Шульца. Є серед цих творів і оповідання всесвітньовідомого письменника німецькою мовою «Той, хто повернувся». Андрухович каже, що, можливо, були й інші, але більша частина його архівів втрачена. Саме це оповідання, як зізнався Андрухович, і він не читав.
Каже, то була спроба автора з Дрогобича вийти на більш широку аудиторію. Так, це оповідання у 1939 році Шульц надіслав Томасу Манну і очікував якоїсь реакції і підтримки, але відповіді не отримав. Письменник каже, що якби завдяки інтересу до "Цинамонових крамниць" знайшлися інші рукописи Шульца – це був би «фантастичний сюжет». Сам перекладач Бруно Шульца і відомий український письменник теж виходить на іншу аудиторію. 11 грудня Андрухович читатиме свої твори на заході у німецькому місті Дюссельдорф, 12 грудня – в Кельні.
Ольга Веснянка
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025