Українські науковці доопрацювали книгу, додавши майже 30 ілюстрацій замальовок та акварелей, які раніше не публікувались.
 
У середині ХІХ століття Федір Солнцев змальовував Святу Богородицю – Оранту, лики та постаті святих, що зображені на фресках та настінному живописі храму Святої Софії у Києві. Тоді ж роботи митця було надруковано окремим томом «Київський Софійський собор» для 7-томного видання «Старожитності Російської держави», а зберігався такий том у радянський період у Національній бібліотеці України імені Вернадського.
 
До нового видання додано 29 замальовок, акварелей, які раніше не друкувались і не були відомі широкому загалові, розповів Радіо Свобода завідувач відділу образотворчого мистецтва НБУГліб Юхимець.

Солнцев замальовував і Успенський собор Лаври, є у нього й київські пейзажі Гліб Юхимець

«Ми представляємо (нині) 29 акварелей і рисунків митця, які замальовують фрески Святої Софії Київської, та які ніколи раніше не були опубліковані», – каже Юхимець. – А ще Солнцев замальовував і Успенський собор Лаври, є у нього й київські пейзажі. А якщо брати Україну, то зберігаємо ми і етнографічні малюнки Солнцева, зроблені у Чернігівській губернії, у Київській губернії – вони надзвичайно цікаві!»
​​
На думку експерта, українська історична наука лише в останні кілька років зацікавилась постаттю та науковим і художнім спадком Солнцева – випускника Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, який обрав для себе напрямок «історичного живопису».
 
Митрополича бібліотека має відродитись
 
Видання супроводжується детальними науковими коментарями, мистецтвознавчими статтями та бібліографією, що надає йому великої наукової цінності. Це видання – ще один крок до відновлення київської митрополичої бібліотеки, відомої з 17-го століття.
​​
Ця бібліотека була розміщена у Будинку митрополита, на території тодішнього монастиря Святої Софії Київської. За радянських часів бібліотеку розподілили поміж різними установами, і на сьогодні у Свято-Софійському заповіднику збереглось лише 19 книг із тієї бібліотеки, сказала Радіо Свобод генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Олена Сердюк.

Після того, як Будинок митрополита був відкритий по завершенні реставрації, її головної складової – славнозвісної бібліотеки – у ньому не було Олена Сердюк

«Після того, як Будинок митрополита був відкритий по завершенні реставрації, її головної складової – славнозвісної бібліотеки – у ньому не було і, на жаль, досі немає. Тож для нас ідеологічно і духовно дуже важливе це поповнення!» – пояснює Сердюк.
 
Першим «додому» (до Будинку митрополита) повернулось факсимільне видання Пересопницького Євангелія.

Богдана Костюк