Re: цензії
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Чеські мовознавці радяться з народом
Чеський правопис не менш складний, аніж український. Чеські мовознавці однак, ставляться до правописних проблем інакше, ніж їхні українські колеги.
Їду на майдан Миру чи на Майдан Миру? А може, на Майдан миру? Написання великих і малих літер завдає мороки як великим, так і малим чехам. Тож науковці вирішили змінити відповідний абзац «Правопису-93». Але в який спосіб? Уперше в чеській історії визнали, що мусять порадитися не з колегами, а з носіями живої мови – звичайними чехами і чешками. В інтернеті розмістили опитування, в якому взяли участь 12 тисяч осіб: учителі, студенти, журналісти, правники...
Проаналізувавши їхні відповіді, мовознавці дійшли висновку, що загал не схвалює істотних змін, тому досить дати лад з винятками. Наприклад, писати Храм (велика літера!) святого Віта, а всі інші храми – з маленької.
Досвід електронного спілкування виявився настільки плідним, що Інститут мовознавства навіть оприлюднив в інтернеті мовного посібника, який за своєю суттю є неофіційними «Правилами правопису». До посібника заносяться бажані, на думку фахівців, зміни, а чи набудуть вони врешті-решт чинності, залежатиме від їхнього схвалення загалом.
Коли мова «не підкоряється»
«Плюсом нашого посібника, - сказав Deutsche Welle директор Інституту Карел Оліва, - є те, що, на відміну від книжкового видання «Правил», він не є законом. Нове правило правопису має остаточно запроваджуватися вже тоді, коли ті чи ті новації перевірено практикою, а це означає, що потрібен «перехідний період», під час якого дозволено вживати правописні варіанти».
Карел Оліва вважає, що ініціатори останньої правописної реформи помилилися, намагаючись визначити тенденції розвитку мови. Мова їм «не підкорилася». Передбачали, що закінчення -ismus перейде в –izmus, але й сьогодні більшість людей пише «s». Негативна реакція публіки дає підстави на перегляд «Правопису-93». Мовознавці такого не виключають але в майбутньому. А поки що вивчатимуть «попит» з допомогою елетронного посібника.
Не помилка, а один з варіантів
Якщо перенести сказане Карлом Олівою на українсьий ґрунт, ми могли б варіювати: лампа-лямпа, клас-класа, амністія-амнестія, іподром-гіподром... Аж поки одне з написань не переможе остаточно, завершивши таким чином «перехідний період».
У періоді становлення досить довго перебувало в чехів слово trenínk (укр. тренінг). Хтось писав trenínk, а хтось – training. Ні те, ні те за помилку не вважалося. Кінець кінцем, до академічного словника увійшов trenínk.
До речі, деякі чеські вчителі уникають давати учням диктанти з особливо складними випадками словонаписання. Їхню позицію поділяє Івана Свободова з Інституту мовознавства. «Діти мусять засвоїти найголовніші правила, решту знайдуть по словниках та довідниках», - каже вона.
Від «робота» до «почитача»
Часто взаконення того чи того запозичення залежить від його емоційного сприйняття носіями мови. Карел Оліва певен, що англійський leasing не має шансів писатися, як чеський lizíng, бо останнє асоціюється в чехів з дієсловом lízat (укр. лизати).
Загалом жє, чехи вкрай обережно ставляться до будь-яких мовних запозичень. Давня традиція, яка бере свій початок у добі національного відродження. У ті часи чеська лексика збагатилася такими словами, як divadlo (театр), závodiště (гіподром), dalekohled (бінокль), radnice (магістрат)...
Традиція зберігалася й пізніше. Чехи не скалькували англійського рersonal сomputer, а винайшли свій термін - рočítač. Варто увімкнути «почитач», і obrazovka (укр. екран) зарясніє віконцями й табличками з чисто чеськими написами. Не англійськими і не англізованими. Такий термінологічний «націоналізм» не виглядатиме дивно, якщо пригадати, що й слово «робот» першим ужив славетний чех Карел Чапек.
Микола Шатилов, Прага
Коментарі
Останні події
- 25.09.2026|10:33Три українські книжки увійшли до міжнародного каталогу White Ravens 2026
- 23.09.2026|14:2230 вересня ТанцТеатр «Життя» покаже у Львівській опері програму «Пазли» до свого 40-річчя
- 23.09.2026|14:107–8 листопада у Львові втретє відбудеться Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 22.09.2026|20:42«Таргани в голові»: хто насправді керує людиною?
- 22.09.2026|18:04Обгорілі українські книжки стали частиною міжнародної експозиції на Карпатському саміті
- 19.09.2026|08:38Грант House of Europe «Ранок» спрямує на дитячі книжки шрифтом Брайля
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
- 12.09.2026|15:01Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
- 11.09.2026|19:50Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
