
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Чеські мовознавці радяться з народом
Чеський правопис не менш складний, аніж український. Чеські мовознавці однак, ставляться до правописних проблем інакше, ніж їхні українські колеги.
Їду на майдан Миру чи на Майдан Миру? А може, на Майдан миру? Написання великих і малих літер завдає мороки як великим, так і малим чехам. Тож науковці вирішили змінити відповідний абзац «Правопису-93». Але в який спосіб? Уперше в чеській історії визнали, що мусять порадитися не з колегами, а з носіями живої мови – звичайними чехами і чешками. В інтернеті розмістили опитування, в якому взяли участь 12 тисяч осіб: учителі, студенти, журналісти, правники...
Проаналізувавши їхні відповіді, мовознавці дійшли висновку, що загал не схвалює істотних змін, тому досить дати лад з винятками. Наприклад, писати Храм (велика літера!) святого Віта, а всі інші храми – з маленької.
Досвід електронного спілкування виявився настільки плідним, що Інститут мовознавства навіть оприлюднив в інтернеті мовного посібника, який за своєю суттю є неофіційними «Правилами правопису». До посібника заносяться бажані, на думку фахівців, зміни, а чи набудуть вони врешті-решт чинності, залежатиме від їхнього схвалення загалом.
Коли мова «не підкоряється»
«Плюсом нашого посібника, - сказав Deutsche Welle директор Інституту Карел Оліва, - є те, що, на відміну від книжкового видання «Правил», він не є законом. Нове правило правопису має остаточно запроваджуватися вже тоді, коли ті чи ті новації перевірено практикою, а це означає, що потрібен «перехідний період», під час якого дозволено вживати правописні варіанти».
Карел Оліва вважає, що ініціатори останньої правописної реформи помилилися, намагаючись визначити тенденції розвитку мови. Мова їм «не підкорилася». Передбачали, що закінчення -ismus перейде в –izmus, але й сьогодні більшість людей пише «s». Негативна реакція публіки дає підстави на перегляд «Правопису-93». Мовознавці такого не виключають але в майбутньому. А поки що вивчатимуть «попит» з допомогою елетронного посібника.
Не помилка, а один з варіантів
Якщо перенести сказане Карлом Олівою на українсьий ґрунт, ми могли б варіювати: лампа-лямпа, клас-класа, амністія-амнестія, іподром-гіподром... Аж поки одне з написань не переможе остаточно, завершивши таким чином «перехідний період».
У періоді становлення досить довго перебувало в чехів слово trenínk (укр. тренінг). Хтось писав trenínk, а хтось – training. Ні те, ні те за помилку не вважалося. Кінець кінцем, до академічного словника увійшов trenínk.
До речі, деякі чеські вчителі уникають давати учням диктанти з особливо складними випадками словонаписання. Їхню позицію поділяє Івана Свободова з Інституту мовознавства. «Діти мусять засвоїти найголовніші правила, решту знайдуть по словниках та довідниках», - каже вона.
Від «робота» до «почитача»
Часто взаконення того чи того запозичення залежить від його емоційного сприйняття носіями мови. Карел Оліва певен, що англійський leasing не має шансів писатися, як чеський lizíng, бо останнє асоціюється в чехів з дієсловом lízat (укр. лизати).
Загалом жє, чехи вкрай обережно ставляться до будь-яких мовних запозичень. Давня традиція, яка бере свій початок у добі національного відродження. У ті часи чеська лексика збагатилася такими словами, як divadlo (театр), závodiště (гіподром), dalekohled (бінокль), radnice (магістрат)...
Традиція зберігалася й пізніше. Чехи не скалькували англійського рersonal сomputer, а винайшли свій термін - рočítač. Варто увімкнути «почитач», і obrazovka (укр. екран) зарясніє віконцями й табличками з чисто чеськими написами. Не англійськими і не англізованими. Такий термінологічний «націоналізм» не виглядатиме дивно, якщо пригадати, що й слово «робот» першим ужив славетний чех Карел Чапек.
Микола Шатилов, Прага
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025