Їду на майдан Миру чи на Майдан Миру? А може, на Майдан миру? Написання великих і малих літер завдає мороки як великим, так і малим чехам. Тож науковці вирішили змінити відповідний абзац «Правопису-93». Але в який спосіб? Уперше в чеській історії визнали, що мусять порадитися не з колегами, а з носіями живої мови – звичайними чехами і чешками. В інтернеті розмістили опитування, в якому взяли участь 12 тисяч осіб: учителі, студенти, журналісти, правники...

Проаналізувавши їхні відповіді, мовознавці дійшли висновку, що загал не схвалює істотних змін, тому досить дати лад з винятками. Наприклад, писати Храм (велика літера!) святого Віта, а всі інші храми – з маленької.

Досвід електронного спілкування виявився настільки плідним, що Інститут мовознавства навіть оприлюднив в інтернеті мовного посібника, який за своєю суттю є неофіційними «Правилами правопису». До посібника заносяться бажані, на думку фахівців, зміни, а чи набудуть вони врешті-решт чинності, залежатиме від їхнього схвалення загалом.

Коли мова «не підкоряється»

«Плюсом нашого посібника, - сказав Deutsche Welle директор Інституту Карел Оліва, - є те, що, на відміну від книжкового видання «Правил», він не є законом. Нове правило правопису має остаточно запроваджуватися вже тоді, коли ті чи ті новації перевірено практикою, а це означає, що потрібен «перехідний період», під час якого дозволено вживати правописні варіанти».

Карел Оліва вважає, що ініціатори останньої правописної реформи помилилися, намагаючись визначити тенденції розвитку мови. Мова їм «не підкорилася». Передбачали, що закінчення -ismus перейде в –izmus, але й сьогодні більшість людей пише «s». Негативна реакція публіки дає підстави на перегляд «Правопису-93». Мовознавці такого не виключають але в майбутньому. А поки що вивчатимуть «попит» з допомогою елетронного посібника.

Не помилка, а один з варіантів

Якщо перенести сказане Карлом Олівою на українсьий ґрунт, ми могли б варіювати: лампа-лямпа, клас-класа, амністія-амнестія, іподром-гіподром... Аж поки одне з написань не переможе остаточно, завершивши таким чином «перехідний період».

У періоді становлення досить довго перебувало в чехів слово trenínk (укр. тренінг). Хтось писав trenínk, а хтось – training. Ні те, ні те за помилку не вважалося. Кінець кінцем, до академічного словника увійшов trenínk.

До речі, деякі чеські вчителі уникають давати учням диктанти з особливо складними випадками словонаписання. Їхню позицію поділяє Івана Свободова з Інституту мовознавства. «Діти мусять засвоїти найголовніші правила, решту знайдуть по словниках та довідниках», - каже вона.

Від «робота» до «почитача»

Часто взаконення того чи того запозичення залежить від його емоційного сприйняття носіями мови. Карел Оліва певен, що англійський leasing не має шансів писатися, як чеський lizíng, бо останнє асоціюється в чехів з дієсловом lízat (укр. лизати).

Загалом жє, чехи вкрай обережно ставляться до будь-яких мовних запозичень. Давня традиція, яка бере свій початок у добі національного відродження. У ті часи чеська лексика збагатилася такими словами, як divadlo (театр), závodiště (гіподром), dalekohled (бінокль), radnice (магістрат)...

Традиція зберігалася й пізніше. Чехи не скалькували англійського рersonal сomputer, а винайшли свій термін - рočítač. Варто увімкнути «почитач», і obrazovka (укр. екран) зарясніє віконцями й табличками з чисто чеськими написами. Не англійськими і не англізованими. Такий термінологічний «націоналізм» не виглядатиме дивно, якщо пригадати, що й слово «робот» першим ужив славетний чех Карел Чапек.
Микола Шатилов, Прага