Олександр має 20-річний досвід книготворення. Але нині виступає як письменник-дебютант, адже його публіцистика зацікавила видавництво вперше.

Автор пояснює, чому збірник має назву «П´яте перо»:

- Моє перше перо - поезія, друге - проза, третє - драматургія, четверте - переклади (до речі, маю 7 видань перекладів). Логічно, що п´яте перо - публіцистика.

Звичайно, авторські колонки в газетах та журналах, записи на сторінках Живого Журналу та тематичних сайтах - все це є. До книги увійшла лише частина творів, адже, стверджує Ірванець:

- Зібрати всі свої публікації навіть не уявляю можливим, бо їх було так багато....

Письменник пояснює сутність публіцистичних статей, або есе, таким чином:

- Це сума того, що ти носиш у собі. Немає сюжету, але є досить багато того, що ти можеш розповісти. При бажанні я можу написати есей про стіл, про табуретку, про сигарету, про чарку... Це спроба поукладати безкінечну суму абсолютно непотрібних знань, якими переповнена моя голова, і з них витягти щось більш-менш цілісне. Особливість есею - несподівана фішка у фіналі.

Ірванець зауважує, що поезію краще займатись років до 30-ти, бо:

- Поезія - жанр, в якому всього не скажеш. У поезії я - бігун на короткі дистанції. Роман у віршах я не втну. А в прозі - напишу.

Романи «Рівне-Ровно» та «Хвороба Лібенкрафта» писались довго: від 5 до 8 років. Тому своє майбутнє Ірванець бачить так:

- Я буду писати прозу. Мені 51, то ще десь 2 романи я напишу. Може - 3. І це будуть добрі романи.

Крім того, вже наприкінці 2013 нас чекає фільм, сценарій якого підготував Олександр Ірванець та кінорежисер Олександр Санін. Стрічка присвячена сліпим співцям-кобзарям та називатиметься «Поводир, або Квіти мають очі». Автори прогнозують, що українці побачать справжній екшн, майже бойовик.

Шанувальники Олександра чекали від нього злободенної сатири - він прочитав кілька жартівливих віршів на політичні теми. Але насамкінець явив свій досить песимістичний погляд на глобальне майбутнє планети:

- Чи може людина змінити щось у сучасному світі? Я боюсь, що навіть Бог не може. Зірка Бетельгейзе в кожну мить може стати надновою. Боюсь, що тільки Бетельгейзе може щось змінити. А жоден політик - не зможе. Навіть той, якому платять 16 мільйонів.

Олена Бурдейна