Актуальны также книжные кафе и библиотеки. Нам стало интересно, какие книжные места в Киеве облюбовали наши современные писатели, и мы обратились к шести молодым представителям украинской литературы с просьбой сдать читателям Gloss.ua свои точки. Для удобства их ответы мы сопроводили адресами упомянутых заведений.

Катерина Бабкина, писатель:

«З місць, де можна почитати, мені подобається книгарня «Є» на Лисенка вдень. Свого часу я працювала там арт-менеджером, і дотепер колишні колеги з арт-відділу поять мене чаєм. В загальній залі там є столики зі стільцями і працює Wi-Fi - якщо трапиться спокійна зміна консультантів, можна почитати, а то й попрацювати за необхідності. Вверечі там проводять різного ґатунку заходи, тому ця опція не активна.

Нововідкрита книгарня «Чуланчик» на Пушкінській полонила моє серце в першу чергу асортиментом: там можна запросто придбати щось не те, що я не читала, а про існування чого навіть не здогадувалася, і точно буде добре, бо я на сто відсотків довіряю смакові Олі Жук, кураторці «Книжкового Арсеналу».

З бібліотек мені візуально дуже подобається бібліотека імені Вернадського. Коли я щойно переїхала до Києва, мені хтось сказав, що там з першого до останнього поверху тільки книжки, і я дотепер в глибині душі в це не вірю, тобто є якась загадка, яка зачіпає.

Я дуже сумую за «Бабуїном» на Хмельницького, там були в ідеальній пропорції соціальна, книжкова і барна сторона. Такого більше немає. А взагалі я страшно люблю читати з айфону чи з планшета, хоча це й не круто, не шляхетно, не біля каміну і без запаху паперу і фарби. Але я за зміст (зміст самого процесу в даному випадку), а форму можна мінімізувати до віртуальної».
 

Тарас Антипович, писатель:

«Я купую українські книжки в книгарні «Є» на «Золотих воротах». Ціни у цій мережі прийнятні. До того ж, маю картку на 5% знижки. А книжки іноземних авторів безпринципно качаю з інтернету. Мені взагалі вже нікуди ставити паперові видання: шафи забиті. В арт-кафе і бібліотеках я не буваю».

Яна Дубинянская, писатель:

«Последнее время, кроме, разумеется, «Петровки», моими книжными местами стали распродажные магазинчики возле метро, вроде «Книги от 15» или «Книги от 10». Я такие знаю на «Академгородке», на «Житомирской», на «Дарнице». Ужас (действительно ужас, я не шучу) в том, что в так называемый «слив» сейчас попадает масса хороших и, главное, совсем недавно изданных книг. Если покопаться, можно найти потрясающие вещи, которые в свое время никто не купил. А магазинчики очень симпатичные, уютные, ничего общего с книжными развалами той же «Петровки».

Но это еще не ужас-ужас. А ужас-ужас состоит в том, что с Нового года я - счастливая владелица дикого амазонского киндла, и, боюсь, с этого момента книжные места в реале будут интересовать меня несколько меньше. А приятных, уютных и, главное, легальных книжных мест в Сети пока не знаю. И я такая не одна».

Галина Ткачук, писатель:

«Місце, в якому я особисто провела найбільше часу за читанням книжок, - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського. Щоправда, про модернізацію та зручність для читачів тут наразі не йдеться, зате бібліотека дуже схожа на машину часу. Найзручніша бібліотека Києва, за моїми спостереженнями, - це, без сумніву, Бібліотека Могилянки. Зручна, комп´ютеризована, з бездротовим інтернетом та гарним графіком роботи. Відкрита, до речі, для «сторонніх читачів».

Серед книжкових магазинів я назву «Смолоскип» на Подолі. Для мене це найбільш душевна книгарня Києва. Невеличка, затишна, камерна і, що важливо, з хорошими цінами. А ще там працює поет Микола Леонович, що також плюс, оскільки цей факт забезпечує приємну розмову під час вибору книжки та компетентну консультацію.

Останню позицію мого особистого хіт-параду розділили Національна історична бібліотека та Національна бібліотека для дітей. Обидві, звісно, також «машини часу», але в кожної свій настрій, клімат, колорит і стиль».

Павел Коробчук, поэт:

«Мої улюблені книжкові крамниці - книгарня «Смолоскип» та книгарня «Є» на Подолі. Через те, що книги там українською, і через те, що ці крамниці знаходяться в дуже зручному місці. В «Смолоскип» я заходжу потеревенити про життя і про книги, а в «Є» - подумати над книгами. Також в студентські роки я місяцями пропадав у бібліотеці імені Вернадського: ця аура знайома багатьом студентам.

До закриття книгарні «Сяйво» саме вона була улюбленою точкою книг у Києві для мене. Також на перших курсах чомусь часто бував у книгарні «Наукова думка». Арт-кафе я особливо не відвідую, тому що затишну атмосферу влаштовую в себе вдома, а відірватися люблю в більш шумних місцях або в лісі».

Лариса Денисенко, писатель, адвокат:

«В Києві не так багато місць, пов´язаних із книгами. Напевне, варто розпочати з книжкового ринка на «Петрівці», де у вусатого пана Фелікса, котрий не тільки продає, але й читає книжки, можна знайти сучасні книжки на будь-який смак. На «Петрівці» я люблю влаштовувати пошук книжки-незнайомця у букіністів: дивовижні відчуття, коли старовинна книжка потрапляє тобі до рук і починає шепотіти щось, і ти вже не можеш з нею розлучитися і тягнеш додому таємниці, про існування котрих і про свій інтерес до цього навіть не підозрював. На «Петрівці» можна зайти і до магазину «Читайка», якщо це буде, наприклад, субота, вдень можна почути і побачити когось з письменників.

Вулицю Пушкінську цілком можна називати книжковою вулицею. По-перше, там знаходиться легендарна арт-кав`ярня та книгарня «Купідон», де почав функціонувати зал для тих, хто не палить, і це певною мірою є порятунком для мене. Юрко Покальчук вже пішов із життя, але він туди досі заходить, я впевнена. Ледь не навпроти «Купідона» знаходиться гостинна книгарня Любові Трофімової, де затишно, спокійно і тихо. Трохи вище Пушкінською - недавно відкритий «Чулан» Ольги Жук, поки я туди не навідалася, але мені вже подобається те, що там відбувається навіть з анонсів.

Не можна не згадати мережу книгарень «Є», де ледь не щовечора відбуваються літературні події: книжкові презентації, круглі столи, виступи письменників, дитячі літературні ігри. В мене є певний ритуал, коли я йду до «Є», якщо я не забуду підморгнути котові біля «Золотих воріт» - обов´язково знайду цікаву книжку для себе і саме зараз її придбаю.

Оскільки мені чомусь надзвичайно подобаються аеропорти, я дуже люблю «Мистецький Арсенал», і я дуже рада, що там також влаштовуються літературні перфоманси та виставки.

Відносно новим та цікавим літературним майданчиком став «Диван», мені там хіба що бракує співвідношення звуку та зображення, доводиться обирати щось одне. Але тим не менше, «Диван» легко знайти (розташований на Бессарабці), там приємна атмосфера. Ще є «Бабуїн».

Серед бібліотек я вирізняю парламентську, бо багато студентських спогадів пов´язано з нею, але, відверто кажучи, давно я не була в бібліотеці, треба це виправити.

Але більше за все я люблю стишитися з книжкою на вуличках Подолу, щоб було тихо, небом блукали ворони та ледь чутні схлипи вітру, десь у звичайній кав´ярні або на схилах Дніпра, поки що це можливо».