
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Літнет: українські письменники стають дедалі активнішими в інтернет-спільнотах
Непомітно для самих українців соціальні інтернет-мережі стали повноцінним культурним майданчиком. Там не лише говорять про українську літературу й інші культурні аспекти, але й стають письменниками.
Юрій Андрухович, Андрій Курков, Олександр Ірванець, Оксана Забужко та інші. Всі ці імена можна тепер сміливо вводити не лише в рядок пошукових машин в інтернеті, але й у віконце пошуку різноманітних соціальних мереж. Адже саме такі ресурси на кшталт американського Facebook літератори обрали місцем, де вони не тільки шукають старих друзів і знаходять нових, але й популяризують власну творчість, а також знайомляться один з одним, організовуючи подальше творче та громадське життя.
Без матюків: відсутність анонімності називають одним із головних плюсів Facebook
Відомий письменник Андрій Курков зареєструвався на Facebook після того, як уже доєднався до інших мережевих спільнот – «Одноклассники» та Twitter. «У Facebook мені подобається, що це інтерактив – одразу бачиш, хто є, з ким можна поговорити, і це дуже активна спільнота. Адже будь-яка закинута думка одразу обростає коментарями, але не анонімними і «матєрними», як після якоїсь колонки, яку я пишу до газет, а нормальною реакцією. І люди поводяться там дуже чемно. Це клуб більш-менш чемних людей», - каже Курков.
Завдяки цим властивостям Facebook, можливо, сам того не прагнучи, став в Україні форпостом культурної спільноти, яка не віднайшла себе у популярних для офісних співробітників «Одноклассниках» чи учнівсько-студентській мережі «ВКонтакте».
До мережі навідується чи не половина української інтернет-аудиторії
Станом на початок жовтня 2010 року українська дослідницька компанія InMind нарахувала 5,7 мільйонів українців, які щомісяця хоча б раз заходять до Facebook. А це, за даними компанії, 44% вітчизняної інтернет-аудиторії.
Серед «френдів» (друзів) Куркова багато літераторів і молодих письменників, чимало людей, які люблять говорити на різноманітні філософські, літературні та інші теми, а також політично заангажованих громадян, які коментують події в країні, політичну ситуацію, різні зміни, каже він.
Молоді письменники, розповідає Курков, викладають у мережі свої вірші або ж посилання на тексти, власні блоги (інтернет-щоденники), критику тощо. Деякі завдяки своїй інтернет-активності зрештою стають письменниками у друці. «До мене кілька разів зверталися цікаві молоді письменники, пересилали мені свої тексти, я їх потім читав і переправляв, щонайменше двоє з них почали друкуватися – готується зараз одна книга», - розповідає письменник.
Мережева кар’єра
У те, що мережева активність може вплинути на кар’єру літератора-початківця, переконана також відома авторка жіночих романів і телеведуча Лариса Денисенко. «Я можу бачити, як хтось пише, відреагувати на це, допомогти друкуватися, віднайти якісь «зелені коридори» для подальшого розвитку», - каже вона й розповідає, як зацікавилася текстами одного художника, який з її допомогою зрештою, можливо, почне їх видавати.
Вдається Денисенко за допомогою соціальних мереж віднаходити й нових читачів. За її словами, троє одеситів, які українською мовою раніше взагалі не читали, почали читати її книжки саме завдяки Facebook.
«Мені здається, що цінність Facebook наразі в тому, що люди добре один одного відчувають і здатні єднатися. Цього бракує в суспільстві», - каже Денисенко. Вона вірить, що соціальні мережі – це більше, ніж просто клуб за інтересами. Можливо, саме за мережевою громадою зрештою постане культурна, просвітницька чи навіть політична місія.
Данило Білик
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025