Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

06.11.2010|11:54|Deutsche Welle

Літнет: українські письменники стають дедалі активнішими в інтернет-спільнотах

Непомітно для самих українців соціальні інтернет-мережі стали повноцінним культурним майданчиком. Там не лише говорять про українську літературу й інші культурні аспекти, але й стають письменниками.

Юрій Андрухович, Андрій Курков, Олександр Ірванець, Оксана Забужко та інші. Всі ці імена можна тепер сміливо вводити не лише в рядок пошукових машин в інтернеті, але й у віконце пошуку різноманітних соціальних мереж. Адже саме такі ресурси на кшталт американського Facebook літератори обрали місцем, де вони не тільки шукають старих друзів і знаходять нових, але й популяризують власну творчість, а також знайомляться один з одним, організовуючи подальше творче та громадське життя.

Без матюків: відсутність анонімності називають одним із головних плюсів Facebook

Відомий письменник Андрій Курков зареєструвався на Facebook після того, як уже доєднався до інших мережевих спільнот – «Одноклассники» та Twitter. «У Facebook мені подобається, що це інтерактив – одразу бачиш, хто є, з ким можна поговорити, і це дуже активна спільнота. Адже будь-яка закинута думка одразу обростає коментарями, але не анонімними і «матєрними», як після якоїсь колонки, яку я пишу до газет, а нормальною реакцією. І люди поводяться там дуже чемно. Це клуб більш-менш чемних людей», - каже Курков.

Завдяки цим властивостям  Facebook, можливо, сам того не прагнучи, став в Україні форпостом культурної спільноти, яка не віднайшла себе у популярних для офісних співробітників «Одноклассниках» чи учнівсько-студентській мережі «ВКонтакте».

До мережі навідується чи не половина української інтернет-аудиторії

Станом на початок жовтня 2010 року українська дослідницька компанія InMind нарахувала 5,7 мільйонів українців, які щомісяця хоча б раз заходять до Facebook. А це, за даними компанії, 44% вітчизняної інтернет-аудиторії.

Серед «френдів» (друзів) Куркова багато літераторів і молодих письменників, чимало людей, які люблять говорити на різноманітні філософські, літературні та інші теми, а також політично заангажованих громадян, які коментують події в країні, політичну ситуацію, різні зміни, каже він.

Молоді письменники, розповідає Курков, викладають у мережі свої вірші або ж посилання на тексти, власні блоги (інтернет-щоденники), критику тощо. Деякі завдяки своїй інтернет-активності зрештою стають письменниками у друці. «До мене кілька разів зверталися цікаві молоді письменники, пересилали мені свої тексти, я їх потім читав і переправляв, щонайменше двоє з них почали друкуватися – готується зараз одна книга», - розповідає письменник.

Мережева кар’єра

У те, що мережева активність може вплинути на кар’єру літератора-початківця, переконана також відома авторка жіночих романів і телеведуча Лариса Денисенко. «Я можу бачити, як хтось пише, відреагувати на це, допомогти друкуватися, віднайти  якісь «зелені коридори» для подальшого розвитку», - каже вона й розповідає, як зацікавилася текстами одного художника, який з її допомогою зрештою, можливо, почне їх видавати.

Вдається Денисенко за допомогою соціальних мереж віднаходити й нових читачів. За її словами, троє одеситів, які українською мовою раніше взагалі не читали, почали читати її книжки саме завдяки Facebook.

«Мені здається, що цінність Facebook наразі в тому, що люди добре один одного відчувають і здатні єднатися. Цього бракує в суспільстві», - каже Денисенко. Вона вірить, що соціальні мережі – це більше, ніж просто клуб за інтересами. Можливо, саме за мережевою громадою зрештою постане культурна, просвітницька чи навіть політична місія.

Данило Білик



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери