Поет №1 сучасної Білорусі вразив всіх чудовою білоруською мовою (вся розмова велася нею), іскряним гумором і вражаючими, але не показними інтелектом і ерудованістю. Трохи розповів про себе, жартома дивуючись популярності та "незаслуженій" любові до нього в Україні. Саме в Україні в 2002 році вийшли вірші Андрея Хадановіча українською мовою, в 2005 році тут-таки вперше виходять його вибрані твори, в той час як у Білорусі ще ніхто їх не друкував. А до кінця року в Україні вийде з друку (знову ж таки, швидше, аніж на батьківщині поета) збірка дитячих віршів "Нотатки Татки". Тому поет не бачить нічого дивного в тому, що Сашко Ірванець називає його найвідомішим українським поетом, який пише білоруською.

Зачарувавши журналістів своєю безпосередністю, Андрей Хадановіч прочитав кілька віршів зі своєї нової збірки "Несымэтрычныя сны" та кілька "берлібрів", себто "берлінських верлібрів".

А з журналістами розмова точилася довкола географії поїздок поета та його вражень від цих поїздок. Поет вражений європейськістю та багатомовністю Ужгорода, затишними цегляними двоповерховими будиночками та найдовшою в Європі липовою алеєю ("я не перевіряв, але після кілометру пішої прогулянки в один і в другий бік, коли починаєш змирятися з недосконалістю світу і своєї людської природи, охоче в це повірив", — каже поет). Запали в серце білоруському поету і ужгородська бруківка, замок, пішохідний міст та творчі династії Ужгорода.
 
Хадановіч розповів про ситуацію довкола російської, літературної білоруської мови та її суржикового варіанту, т.зв. трасянки, які сьогодні існують паралельно, однак друга останнім часом усе більше завойовує місце серед білоруської інтелігенції та міської еліти. Розповів про складності у книговиданні, про те, що сьогодні видрукувати книгу білоруською мовою у Білорусі значно дорожче, аніж російською. Про взаємовідносини політики та поезії в сучасній Білорусі. Про поета в політиці і поза політикою.

Насамкінець Андрей Хадановіч дав невеличку автограф-сесію усім, хто висловив бажання придбати його нову збірку, чи збірки попередніх періодів.