Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Подлая и низкая душонка
К юбилею советского юмориста Михаила Зощенко.
Все-таки он юморист. Комический писатель. Между прочим, Джером Клапка Джером написал множество «серьезных» текстов, и что? Все равно он юморист и автор юмористических рассказов. Помню предисловие к советскому двухтомнику. Джером, дескать, писал смешно и трогательно. Да, трогательно, но главное – смешно. Знаете, почему все ругают юмористов? Мол, дешевый юмор, мол, «на потребу». Да потому что сами писать смешно не умеют, люто завидуют. Мне не очень нравятся научные изыскания Михаила Задорнова, но юморист он великолепный. Или вот Анатолий Трушкин. Действительно хорошо и смешно пишет. На днях был я на каком-то мероприятии, и там среди прочих присутствовали два советских классика: Трушкин и Виктор Пронин. Пронин пишет не юмористику, а триллеры, но все равно – он профессиональный писатель. Его и читать можно, и уважать есть за что. А Трушкин на вечере читал какой-то свой рассказ. Читал талантливо, артистично, но рассказ-то все равно не только хороший, но и действительно смешной.
К чему я?
А к тому, что Михаил Михайлович Зощенко – прежде всего русский юморист. Кого вы еще знаете из русских юмористов? Чехова и Аверченко. Ну, Надежду Тэффи. Никого из них советским юмористом назвать нельзя. Чехов не дожил до советской власти, а Тэффи и Аверченко – белоэмигранты.
Зощенко тоже, увы, белогвардеец. Но самый настоящий советский юморист.
Но давайте немного займемся биографией. Михаил Михайлович Зощенко родился 29 июля (10 августа) 1895 года (по другим сведениям 1894-го) в Петербурге (по другим сведениям – в Полтаве). Умер тоже в июле – 22 июля 1958 года. Воевал. В Первой мировой и в Гражданской.
С 1915 года – подпоручик, с 1916-го – поручик. Попал под газовую атаку немцев, после лечения вернулся в строй. После Февральской революции был начальником почт и телеграфа и комендантом почтамта Петрограда. После Октябрьской революции поддержал советскую власть.
В первые годы Революции работал секретарем суда, инструктором по кролиководству и куроводству в Смоленской губернии. В 1919-м пошел на фронт, служил полковым адъютантом 1-го образцового полка деревенской бедноты. Звучит-то как, товарищи, прямо божественно.
С 1922 года активно печатается, безумно популярен.
После Великой Отечественной подвергся «критике». Вместе с ним прорабатывали и Анну Ахматову. 14 августа 1946 года, знаменитое постановление оргбюро ЦК ВКП(б) о журналах «Звезда» и «Ленинград». Жданов так прямо о нем и говорил: «...Зощенко выворачивает наизнанку свою подлую и низкую душонку...»
Награжден орденами Святого Станислава, Святой Анны «с мечами и бантом», орденом Трудового Красного Знамени.
Входил в группу «Серапионовы братья». Вместе с Лунцем, Кавериным, Фединым, Владимиром Познером.
Лучшая, простите громкое слово, гениальная и великая его книга – «Рассказы Назара Ильича, господина Синебрюхова» (1921–1922). Дальше было много чего еще, разумеется, юмористика занимает меньшую часть. Разумеется, он сам считал важным не то, чем стал знаменит, и не то, чем останется в истории русской литературы. Ну и что?
Любим-то мы его за смешное.
Евгений Лесин
Фото: imwerden.de
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року