Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
А поговорити?
Репортажна проза «двотисячників» поповнилася сповіддю харків’янки Анастасії Афанасьєвої.
Кожне з літературних поколінь має пубертатний період свого становлення, в якому зазвичай не враховується такий самий, юнацько–незграбний досвід попередників. Але проти природи жанру не попреш, і випадок харків’янки Анастасії Афанасьєвої, яка працює судовим психіатром і яка свого часу виграла конкурс «Молодіжного міського роману» видавництва «Фоліо» — не виняток із вищезгаданого правила. Оскільки нагадує літературний дебют Франсуази Саган з її сповіддю дівчинки–підлітка «Здрастуй, смуток!», настукану за місяць двома пальцями на друкарській машинці, яка принесла авторці світову славу.
Збірка «Солдат белый, солдат черный» Анастасії Афанасьєвої складається з прози і віршів 28–річної авторки. Прозова частина, що має назву «Говорить» і жанрово визначається авторкою як «эпос в своем роде», містить повісті «Говорить о детстве», «Говорить о Сабуровой даче», «Говорить о том, как бегут девочка и пони» и просто «Говорить». Поетичний розділ містить вірші з попередніх збірок Афанасьєвої, виданих у Росії. До речі, в анотації оглядач російського журналу «Новый мир» зазначає про «безыскусное письмо» авторки, а також відсутність «преображающей силы искусства».
У принципі, мистецтва як такого у книжці Афанасьєвої негусто, хіба що це «мистецтво оповіді», а про такі речі кажуть, що вони індивідуальні, і що «каждый пишет, как он дышит». Творче дихання у нашої авторки не спринтерське, а марафонське — вона готова переказувати власну біографію із щоденниковою дбайливістю, не випускаючи ані титли, ані коми з написів у громадських закладах свого юнацтва. Словом, репортаж з удавкою моралі на прищавій шиї — як це вже було в таких автобіографічних текстах, як «Колекція пристрастей» Наталки Сняданко, «Сьомга» Софії Андрухович і «Добло і зло» Ірени Карпи. З тією лише різницею, що це сповідь суто «харківської» авторки, яка відрізняється від вищезгаданих тим, що «українське» тут не ночувало.
Стиль усіх чотирьох «говорильних» частин книжки Афанасьєвої — відповідно, про дитинство, отроцтво, студентську юність і робочу практику — краще за все визначає сама авторка. «В разговорах о детстве купили в мини–маркете кучу всякой необязательной мелочи: какие–то мини–сникерсы, несколько маленьких йогуртов, еще что–то мелкое», — деталізує вона, зауважуючи, що все це аж ніяк не «ностальгия по детству». Хоч саме з такої «дріб’язковості» часом складаються «ностальгии по настоящему». Що ж до жанру, то з ним іще легше, оскільки нас одразу попереджають, що «это — повесть, написанная в форме пьесы, с элементами дневниковых записей в жанре нон–фикшн и вставками тишины». Хіба що згодом дивуються тому, як «повесть о позднем детстве превратилась в историю школьной любви», хоч мама героїні тут–таки роз’яснює, чому саме, задоволено вирікаючи: «Благодари, что я эту гадость не выбросила».
Справді, з батьками у героїні цієї книжки не просто. У них із культурного баласту — Окуджава і Городницький, а в неї — як результат — розбитий мамою ніс за першу п’янку в під’їзді й улюблений альбом Queen на магнітофонній касеті. Не дивно, що в коханні — такий самий дисбаланс. «Мы и не помышляли о сексе. Ежедневная рыбалка, окунь, обниматься», — звітує авторка про дачне літо із сусідським хлопчиком. «Кажется, зимой я начала ее уговаривать поцеловаться», — продовжує вже з шкільною подругою. А що ж ви хотіли від періоду сексуальної інфантильності часів перебудови? Коли надворі з книжок підсовують крамольного Набокова, а в елітній школі «учителя в большинстве своем были климактерическими тетками и полусумасшедшими мужиками», то важко не збочити в кущі забороненої плодово–ягідної культури, вишиваючи хоч би й гладдю лесбійської теми.
Трохи попускає героїню харківської авторки в наступному періоді її практики в місцевій психіатричній лікарні. Тут уже точно не до лірики, адже нотувати доводиться про те, як «П. выписывается после белой горячки, во время которой «рожала Иисуса Христа», а «Н. на вопрос о том, где находится, отвечает: «Танцую в доме культуры», співаючи ввечері на кухні підслуханих у палатах пісень. Коли ж читач запитає, а в чому, мовляв, мораль усіх цих «говорильних» історій і діалогів із довколишнім комунальним середовищем — вікнами, вітром, собачками і голубами? — то йому зазвичай відкажуть: «Молодой человек, вы перечитали Кэрролла: освободитесь от страсти к разгадкам. Воспримите сюжет непосредственно: таким, какой он есть». Коротше, репортажна проза, як і було сказано.
Додаткові матеріали
- Афанасьєва Анастасія
- Солдати «п’ятої колони»
- Анастасія Афанасьєва: «Книги приходять до кожного свої»
- Анастасія Афанасьєва. «Солдат білий, солдат чорний»
- Літературне ЖЖиття. Частина перша
- Анастасія Афанасьєва у перекладі Тараса Федірка
- Анастасія Афанасьєва презентує в Харкові свої нові книжки
- У «Фіделі» намагалися анатомувати столицю
- Російсько-український вечір в московському клубі «Білінгва»
- «Фортмісія-2009». День перший. ФОТО
Коментарі
Останні події
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля