Re: цензії
- 08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана ФранкаІсторична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
- 06.08.2026|Віктор ПалинськийІноземець
- 04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекаркаСтрокате літо під однією обкладинкою
- 02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменницяПісля цієї книжки хочеться подзвонити мамі
- 02.08.2026|Ігор ЧорнийІнтриги, шпаги і любов
- 31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяЗакохатися в життя — означає повернутися до себе
- 29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськБез миті немає вічности
- 26.07.2026|Ігор ЗіньчукУ полоні Чугайстра
- 22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
- 21.07.2026|Валентина Семеняк, письменницяБути Небом ― це любити всіх
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Основной инстинкт
Проведя читателя через лабиринт детективной интриги, аргентинская писательница выносит приговор институту брака.
Клаудиа Пиньейро. Твоя. М.: Corpus, 2010.
Под пристальным и недобрым взглядом автора этого романа, аргентинки Клаудии Пиньейро, не только институт брака, но, кажется, падут самые основы жизни: любовь, верность, мужское благородство, женская преданность…
Когда всё только начинается, жена полна решимости закрыть глаза на мужнину интрижку и сохранить брак во что бы то ни стало, потому что рядом с женщиной всегда должен быть мужчина — тот, кто платит по счетам и при случае «сменит колесо на твоей машине». Когда история подходит к совершенно неожиданному финалу, а жизнь героини стремительно катится в пропасть, ей уже не до сантиментов и буржуазных условностей. На смену почти чеховской Душечке является фурия в чёрной кожанке с твёрдым намерением уравнять себя в правах с предателем-мужем с помощью мистера Кольта. Потому что в конечной схватке побеждает тот, кто сильней и хитрей, а то, что это именно схватка не на жизнь, а на смерть, не сомневается даже недалёкая героиня романа: в конечном счёте совсем неважно, кто кого любит или не любит, главное — выжить.
Руководствуйся автор феминистскими логикой и пафосом, роман читать было бы приятней и спокойней — бедняжка живёт в безжалостном мужском мире и должна играть по его правилам. Но никаких гендерных перекосов тут нет, писательница иронично и хладнокровно препарирует и женское, и мужское лицемерие, и в этой парочке почти мультяшных убийц, убийц как бы понарошку, женщина выглядит, пожалуй, даже отвратительней не только потому, что хладнокровней. Самое неприятное заключается в том, что описанная в романе семья — обыкновенная, типовая.
Детективная интрига совершенно не отменяет очень чёткого месседжа: семья в её наиболее распространённом виде — безусловное зло, провоцирующее людей на самые бесчеловечные поступки. Зло, застилающее пеленой глаза: занятые взаимными интригами родители не только не видят, что творится с их дочерью, они в упор не видят даже её беременности и вряд ли увидят родившуюся внучку.
Семейные связи истончаются не только по линии муж — жена, их практически нет и в детско-родительских отношениях. Мать замечает лишь, что дочка «вредничает», как это свойственно подросткам, Лали же считает мать глупой никчёмной курицей, годной лишь на то, чтобы пилить за неубранную комнату и тырить отцовские деньги. К отцу дочь относится чуть снисходительней, но и только: самое своё важное жизненное решение девочка принимает в абсолютном одиночестве.
Разумеется, никаких выводов читатель не получит, но по прочтении очень хочется похлопать себя по бокам: нет ли чего в карманах компрометирующего. А то в семье, сами знаете, разное бывает.
Ирина Головинская
Коментарі
Останні події
- 09.08.2026|10:54Моринці готуються до Ше.Fest: музика, театр і сучасна українська культура на батьківщині Шевченка
- 09.08.2026|08:22«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Візитівка»
- 08.08.2026|08:49«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»
- 07.08.2026|08:20«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Минувшина»
- 06.08.2026|08:20«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Хрестоматія
- 05.08.2026|11:26Понад 8 мільйонів книжок згоріли у Харкові: як допомогти українським видавництвам відновитися
- 05.08.2026|11:17Українські письменниці Інна Ковальчук та Тетяна Череп-Пероганич видали спільну збірку оповідань
- 05.08.2026|10:04Чому вони для мене разом...
- 05.08.2026|08:28«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 04.08.2026|13:27Ірину Шувалову відзначено норвезькою нагородою Ordknappen 2026
