Re: цензії
- 08.05.2026|Ігор ПавлюкТрава на мінному полі під крилом Жайворона
- 05.05.2026|Ігор ЧорнийСтороннім вхід заборонено
- 05.05.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЛудження ліри
- 03.05.2026|Віктор ВербичПопри простір безперервної війни та пітьму безчасся
- 29.04.2026|БуквоїдПісля смерті. Як у повісті «Повернення» Максим Бутченко поєднав Маріуполь, чужі тіла і впертий пошук родини
- 28.04.2026|Аркадій Гендлер, УжгородДля поціновувачів полікультурного минулого України
- 27.04.2026|Валентина Семеняк, письменницяСвітлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Без мазохизма
«Змия в раю» Леопольда Захер-Мазоха напомнит скорее о Тургеневе, чем о знаменитой «Венере в мехах».
Леопольд Захер-Мазох. Змия в раю. М.: Текст, 2009.
Книги австрийского прозаика с сомнительной репутацией в последние годы появляются одна за другой. После знаменитой «Венеры в мехах» пришёл черёд менее известных произведений Захер-Мазоха. «Змия в раю» написана в 1890 году, у книги есть интригующий подзаголовок «роман из русского быта», а действие её происходит на окраине имперской России, в приднепровских поместьях и Лемберге (нынешний Львов).
Судя по одному из эпиграфов (пушкинская «Гавриилиада»), сюжет должен отсылать нас к первым главам книги Бытия. Когда с первых же страниц мы узнаём, что герой романа, помещик Сергей Ботушан, возвращается в свою родную Михайловку из Европы, интуиция подсказывает: спокойный и налаженный быт окрестных помещиков будет неминуемо разрушен. Мы предвкушаем коктейль из тургеневского стиля и известного рода подробностей, пристрастием к которым так прославился Захер-Мазох.
Право же, сегодня читать Мазоха без оглядки на психиатра Рихарда Крафт-Эбинга, введшего в обиход термин «мазохизм», решительно невозможно. Читатель поневоле будет искать скрытых смыслов в неторопливом и вполне линейном повествовании, иногда находя их на поверхности, иногда извлекая из глубин. Однако если таковые поиски поставить во главу угла, то в данном случае читателя ждёт разочарование. «Змия» — вполне спокойная проза, без надрыва и воплей плоти. Именно поэтому лучше отвлечься от пресловутого мазохизма и отдаться плавному течению повествования, наслаждаясь старомодным языком (ах, теперь так не пишут!): «Она лежала на бархатистых мхах и, стыдливо уткнув лицо в ладони, обливалась горючими слезами».
Это отчётливо «литературный» роман, все персонажи которого маркированы кругом чтения: невинная девушка Наталья, дочь соседского помещика Менева, двадцать раз перечитала «Айвенго» и «Дон-Кихота», а вот её родственница Зиновия предпочитает Поль де Кока и Доде, обещая пристрастить к ним и Наталью.
Собственно, Зиновия и является той самой «змией», которая обещана нам в заглавии. После безуспешных попыток пробудить сонное помещичье царство, Ботушан сватается к Наталье, получает отказ и уезжает в Лемберг, где встречает роковую Зиновию. У женщины-вамп будет много поклонников, но читатель, ждущий крафт-эбинговых деталей, будет обманут в своих ожиданиях.
Несколько раз в тексте мелькнут обнадёживающие меховые накидки и туфелька, которые вызовут странные чувства у Сергея, ожидающего Зиновию в её будуаре. Одного из своих поклонников Зиновия предложит заковать в кандалы. В поместье будет разыграна пьеса с античным сюжетом, которая позволит героям поиграть не только на сцене, но и друг с другом. Но эти недомолвки, придыхания, обещания «сделать всё, что она захочет» выглядят сугубо невинно и если на что-то и намекают, то делают это до невозможности целомудренно. Тем более что и заканчивается роман более чем традиционно ― свадьбой, знаменующей окончательную победу Тургенева над Крафт-Эбингом.
Олег Рогов
Коментарі
Останні події
- 08.05.2026|20:15Роман «Простак» Марі-Од Мюрай виходить в Україні: старт передпродажу
- 08.05.2026|20:11Велике поповнення бібліотек: 122,5 тисячі нових книжок поїдуть до читачів
- 05.05.2026|10:21Чинник досконалості мови (Розгорнута анотація)
- 03.05.2026|06:51«Подвиги Геракла: Стратегія перемоги у міжнародних відносинах»: вийшла друком книжка українського дипломата Данила Лубківського
- 03.05.2026|06:49У перекладі польською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 30.04.2026|09:22Оголошено переможців Всеукраїнського конкурсу «Стежками Каменяра» – 2026
- 29.04.2026|10:20До Луцька завітає автор книжок-бестселерів Володимир Станчишин
- 28.04.2026|10:53«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
- 28.04.2026|10:461-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
- 28.04.2026|10:43У Львові відбудеться благодійний вечір Артура Дроня
