Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Деніел Ґоулман. "Емоційний інтелект"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Євгенія Бабенко. "Усі мої тривожні дзвіночки"Книги | Буквоїд
- Віктор Домонтович. "Доктор Серафікус"Книги | Буквоїд
- "Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-ХХІ століть"Проза | Буквоїд
- Євгенія Подобна. "Її вина. 25 історій про сміливість, силу і любов"Книги | Буквоїд
- Павло "Паштет" Белянський. "Битись не можна відступити"Проза | Буквоїд
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Дитяча філософія «Їжачка в тумані»
Сергій Козлов. Їжачок в тумані / Пер. з російської Ганни Осадко. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 184 с.
Інтерпретації славнозвісного мультфільму «Їжачок в тумані» вражають своїм різноманіттям і контрастністю. Хтось переконаний, що мультик геніальний і в ньому криється глибока життєва філософія, а комусь здається, що творці «Їжачка» були ледве не під кайфом, через що мультфільм набув туманно-наркоманського забарвлення. Аргументувати свою позицію вдається далеко не кожному, можливо, тому що не так уже й багато людей знають правду про Їжачка: адже він передусім не мультяшний, а літературний персонаж!
Перекладена українською мовою книга «Їжачок в тумані», в якій зібрано велику кількість захопливих казок про пригоди, радощі та прикрощі повсякденного життя, а головне — про дружбу лісових звірят, не залишає ані сліду сумніву: ці казки — не «наркоманські». «Батько» Їжачка, а також його друзів: Ведмежатка, Віслючка й Зайчика, — російський письменник-казкар Сергій Козлов, очевидно, на все життя зберіг неоціненну здатність дивитися на світ дитячими очима. Допитливі, наївні, щирі, дружелюбні (хоча подекуди й доволі агресивні) звірята своїми образами дуже нагадують дітей, які нібито й граються, проте сприймають усе по-справжньому, наповнюючи свої слова та вчинки одночасно і свіжою дитячою легкістю, і важкою, дуже вже справжньою серйозністю. «От ми з тобою балакаємо, балакаємо, дні летять, а ми з тобою усе балакаємо. — Балакаємо, — погодився Їжачок. — Місяці минають, хмари летять, дерева голенькі, а ми все розмовляємо. — Розмовляємо. — А потім усе промине, а ми з тобою тільки удвох і залишимося. — Якби ж то! — А що з нами станеться? — Ми також можемо полетіти…»
Так, герої Сергія Козлова вміють однаково прекрасно і веселитися, і сумувати. На перший погляд, їхні діалоги не містять нічого особливого, та все ж вони чомусь примушують читачів (а чи глядачів мультфільмів) замислитися — і на якусь мить здається, що ти нарешті зумів дістати з глибини своєї душі щось дуже важливе, те, що раніше було невловимим. Тому, напевно, дехто і вбачає в казках про Їжачка дивну філософію, яка насправді не така вже й дивна — просто вона дитяча .
Філософія філософією, та найціннішою здатністю Їжачка і його друзів є вміння мріяти, вигадувати, фантазувати. Та яке там уміння — це ж справжнісінький талант! Звірята мріють про великого доброго слона, який їх покатає на спині та зігріє взимку диханням хобота (ну, чим не дітлашня?), — і слон приходить! Вони виловлюють вудками з води зірки, місяць і сонце, облизують, немов морозиво, хмаринки у спекотні літні дні, збирають гриби та горіхи в морквяному лісі — і все це так просто й легко, що стає зрозуміло: для них це — звична справа. І залишається тільки насолоджуватися такою неймовірною дитячістю казок і зовсім не дивуватися, а навпаки, вчитися вірити в диво і жити ним. «…Бо ж якби Їжачок не придумав чистити зірки, їх би давно вже ніхто не бачив. Он яка закіптюжена!.. – І воно [Ведмежатко] подуло на зірку й протерло її ганчіркою».
Валер ’ ян Їжакевич
Коментарі
Останні події
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!