
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Авторська колонка
За пазухою чи в кишені?
… Дейкують, народ скаже, як зав’яже. Тим паче, який народ! «Якого Правди сила ніким звойована ще не була», коли згадаємо класика. Утім, щоразу кортить дізнатися, як та Правда народжується, де зростає народна мудрість, яка їй передує, і звідки з’являється ця сама зав’язь афоризму.
Адже обов’язково має бути той перший, хто мовив слушне слово, яке по тому передається з вуст у вуста, щоби згодом стати «народною мудрістю». Здається, у збірці Романа Рудого з Івано-Франківська, який свого часу став лауреатом всеукраїнського конкурсу афоризмів, ми знайдемо чимало відповідей на вищезгадані питання. Вчитуючись у його щоденні думки, поволі розумієш, що будь-яка мудрість, власне, й складається з творчості отаких от світлих філософів, які випускають на волю свої міркування, і головне з них - про те, де прагне опинитися людина: «у Бога за пазухою чи у диявола в кишені»?
З одного боку, як переконує нас автор, «на чорний день і сатана знадобиться» (як тут не згадати класичне «проти більшовиків хоч із чортом»), а з іншого, справді – кишеня чи пазуха? Десь там, здається, і народжуються думки – і про власну вищість, і про чиюсь ницість, і про те, як «кожній думці загрожує бути стертою губкою розуму».
І ось вже не Гегель чи Фіхте, а мудрий чоловік з Франківська пропонує помедитувати над сказаним, передуманим, пережитим. Зрозумівши, знов-таки, звідки усе воно в нас береться: і пазуха, і кишеня, і бажання опинитися хоч будь-де у цьому бездумному світі.
«Мудрість приходить з досвідом, дурість — з молоком».
«Не бійтеся бідності, страхайтеся вбогості думки».
«Нагромадження думок небезпечне провалами пам’яті».
«Будьте простішими — заощаджуйте слова».
«Слова без тяжіння летять на вітер».
Збірка недаремно має назву-роз’яснення – «Словомедитація», адже ці короткі вислови складені життям і занотовані пером мудрості. Афоризми Романа Рудого різні за своїм змістом - серйозні і не дуже, «прикольні» і глибокі, але всі вони допоможуть по-філософськи глянути на повсякденні речі і наше буття. Ця книжка дасть можливість зазирнути в себе, відпочити у словомедитації, ще й розважитись.
Наприклад, згадкою про те, що «краще менше, аніж по горло» - здається, чудове визначення афоризму як словоформи, стилістичної фігури, лаконічної максими. Це не просте нанизування смислів на жанровий гостряк («гостре слово», «гострий розум» та інша хірургія лікаря-мудрагеля), а щось, що нагадує про зв´язок життя з культурою повсякдення. Навіть зі спортом, як «інструментом» давніх греків для надання форми не лише тілу, але й розуму.
«Клінч — обійми без поцілунків».
«Фальстарт — біг поперед батька в пекло».
«Баскетбольний кошик — отвір командної скарбнички».
«Багатоборець — і швець, і жнець...».
Здається, жодного профанації «сучасного» (у тому числі спорту і загалом прогресу) у цьому немає, як може видатися на перший погляд. Мовляв, народництво заперечує будь-що сучасне, а «сільське» відкидає «технічний» урбанізм. Просто деякі нинішні цінності, які, виявляється, існували у різних формах за всі часи, піддаються не те щоби іронічному аналізу, а скоріше – їхньому «проживанню» в умовах якраз «народної» культури. Чи приживеться це, мовляв, у глибинах пам’яті? чи стане «мудрістю»? чи спроможеться на «афористичне» осмислення?
Тому-то думок у автора збірки вистачає на різні «життєві» категорії. Назви розділів, в яких зібрані багаторічні поклади мудрості говорять самі за себе: «Слово про релігію», «Мелодія кохання», «Справи сімейні», «Мистецьким рядком», «По-людськи про людське», «Життєві візерунки», «Людина та час», «Філософія життя». Як вдається авторові така поліфонія? Зрозуміло, що відсіяти полову від зерна істини – на це треба неабиякого хисту і досвіду. Утім, насправді все набагато простіше. «Обійміть життя - і воно вас пригорне», - радять нам у збірці «Афоризмів» Романа Рудого, і додають: «Мудрий полюбляє розумну інформацію, розумний - цікаву, дурний – смішну».
Словом, і в кишені, і за пазухою дрімати читачеві не доведеться. Хіба що медитувати. Хоча б над отаким:
«Сказав до слова, а пришили до діла».
«Віддаючи належне, збагачуєшся сам».
«Важко бути інтелігентом, навіть не можна на все плюнути».
«В очі зуби сушать, а позаочі — кісточки обмивають».
«Коли людина ніяковіє, роблячи підлість, значить у неї ще все попереду».
І головне, не слід забувати про те, як нагадує автор збірки, що «є безліч препаратів від голови і жодного - від розуму». А це означає, що така справа зазвичай «не вмре, не загине».
Роман Рудий. Афоризми. Словомедитація. - Чернівці: Книги — ХХІ, 2021. — 160 с.
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025