
Re: цензії
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
Видавничі новинки
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
Авторська колонка
STEFANYK
Василь Стефаник– Бог селянської кривди, яка звучала в Европі дев’ятою симфонією Бетховена. Покутські селяни ж сприймали його Слово, як сороміцьку пісню в жидівській корчмі.
Що людина робить з Богом? Звертається до нього з молитвою всуєі згадує «незлим тихим словом» як щоденний пісний хліб: „Коло довгого стола сидів Іван та й Проць. Котили по столі завзяті слова і, схилившися, слухали, що стіл говорить. Нарікали та й пили. Проця жінка била, а Іван його вчив бути паном жінці“ [„У корчмі“].
Не можу відчути, не можу вловити часу, коли Стефаника почали боліти Слова. У Снятинській міській школі? У Коломийській гімназії? Анна Павлик зрушила його серце чи розпусні коломийські дівки, серед яких жив школярем? Таке враження, що Він з тим болем народився, все життя прожив і глушив його алкоголем і грубим словом. Іван Федорак (1890 –1954), який директорував у Русові на початку 20-х років ХХ століття, згадує таке:
„За мною виходить Подюк і Заячківський. Франко безумовно більший письменник від Стефаника, але ніколи не вів себе некультурно, як Стефаник позволяє собі, - каже Заячківський“ [Іван Федорак. Мій шлях. Снятин. 2009. – С.227].
Чомусь усі чи майже усі його сучасники не приймали Стефаника, а торгували його словом, як фарисеї в церкві. І так є по нинішній день. Він вистояв. Витримав. Покутський Прометей, якого приймали за простого Палія:
„Він скакав, танцював, реготався. Віконце дрожало, тряслося, і щораз більше тої крові напливало у хатчину. Вибіг на поріг. Звізди падали на землю, ліс скаменів, а десь з-під землі добувалися скажені голоси і зараз пропадали. Хати ожили, дрожали, смажилися в огні.
– Я чужого не хочу, лиш най моє вігорить!“ [„Палій“].
Усі спроби створити хрестоматійний, глянцевий портрет Стефаника вбивають осиковий клин у Його серце. Але Він ніколи не був, не є і не буде з князем тьми, тому не вмирає, а після чергової страти половою, яка осідає від словенят, відроджується мов Фенікс. З’являється на Світ Чистим і Білим, мов Янгол в образі Вічної Дитини:
„ – Я йду, йду, мамо.
- Не йди, не йди сину…
Пішов, бо стелилася перед його очима ясна і далека. Кожні ворота минав, усі білі вікна. Любив свою дорогу, не сходив з неї ніколи. У днину вона була безконечна, як промінь сонця, а вночі над нею всі звізди ночували.Земля цвіла і квітами своїми сміялася до нього. Він їх рвав і затикав за буйний волос.
Кожна квітка кидала йому одну перлу під ноги. Очі його веселі, а чоло ясне, як керничка при пільній дорозі…“ [„Дорога“].
Стефаника не можна, не маємо права читати „залпом“, немов чергову сільську мелодраму. Це український Есхіл – батько української трагедії. А трагічне не піддається сентиментальному знечуленню. Воно потребує вмирання і відродження. А відтак очищення. Тому питання про „літературне мовчання“ Стефаника є навіть не учнівським, а злочинно безтактним. Бо людина раз народжується і раз вмирає. А якщо хтось балакає, що він вмирає постійно і відроджується постійно – бреше. Стефаникове відродження суто індивідуальне. Як тільки нашою (власною?)є наша смерть. Бо ми або проростаємо до Стефаника, або говоримо про мирське. Стефаник йшов по межі: „Кирило Гаморак, приятель, старший від мене на сорок років, сказав: «Не пиши так, бо вмреш»“ [„Cерце“].
Я не знаю, як довго в Україні говоритимуть про Стефаника. Зрештою, мене таке питання і не цікавить. Мені добре від того, що я з таким Чоловіком не розминувся. І Він мене провадить. Не єдиний, але Важний у моєму житті. Якщо наблизитеся, –легко не буде. Але буде СПРАВЖНЬО. Сьогодні така хода майже переможна: „І чого ти, серце моє, гріху багато в собі маєш? І чому ти, серце моє, не тріснеш?“ [„І чого ти, серце моє…“].
Хто хоч раз собі таке питання поставить, той пройде шлях. Стефаник знає.
Євген Баран з Мотрею Стефаник, червень 2019 року
Коментарі
Останні події
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»