Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Авторська колонка
Карфаген має бути зруйновано
Повертаючись до Шевченківської премії.
Напевне має рацію мій син, коли нещодавно у суперечці зі мною, „ видав на гора “ такий аргумент: „ Що ти мене переконуєш: слово, слово, слово… Де твоє слово? Хто його боїться? Сили бояться, а не слова “, і пішов мій син у спортивну секцію боксу…
Вже роки ми говоримо про потребу змінити ситуацію навколо Шевченківської премії. Говоримо, пишемо, скандалимо, епатуємо, закликаємо, а віз і нині там.
Не так давно в черговий раз писав і я про шевченківські перегони . Писав. Писав. Писав. Слова. Слова. Слова… Але ніякого результату. Крім внутрішньої часткової моральної сатисфакції і декількох реплік знайомих і незнайомих: „ Ви молодець, що це сказали “. Все перетворилося у балаканину.
Відбулося засідання Шевченківського комітету і … результат навіть не здивував. З 28 претендентів у номінації „ художня література “ допустили до Третього туру аж шістьох авторів: Богдана Гориня, Станіслава Чернілевського, Павла Вольвача, Бориса Гуменюка, Любов Пономаренко і Петра Сороку . Які аргументи Комітету – незрозуміло. Чому не потрапили в останній тур той же Володимир Даниленко чи Степан Процюк . Адже читацька і критична опінія названих авторів більш як позитивна. Той же Даниленко минулого року був у головних претендентах на лауреатство. А цьогоріч зʼявилися сильніші автори чи кращі книги? Наша белетристика лише визріває на серйозне сприйняття, і Даниленко і Процюк є серед тих авторів, які змінилися ставлення до сучасної прози української з байдужого і критичного на серйозне і осмислене сприйняття. При цьому не загравали з „г рантівською “ естетичною і світоглядною кон’юнктурою. Не твердили при цьому, що Донбасу і Криму треба позбутися, а сепаратистів треба обійняти, як братів і сестер во Христі…
Чому потрапили у третій тур самі ці автори, а не інші? Таємниця за сімома замками. Хоча десь один зі членів Комітету у приватній бесіді сказав: „ Ми не зобов’язані читати весь той хлам “. У цій простій банальній фразі ключ до розуміння чим сьогодні є Шевченківська премія і чим вона буде не може.
Хоча таємниці ніякої нема. Все відвертіше говорять про „ торги “ навколо Шевченківської премії. Мовляв, бігав один чоловік, дізнавався, чому не потрапив у заключний тур. А йому відповідають: „ Запізнилися. До вас тут був чоловік, все узгодив “. „ Та хіба мені шкода. Та я готовий останню сорочку сусіда пожертвувати “. „ Ну то приходіть наступного року, записуємо в чергу “. Така чи приблизно такого типу бесіда нібито відбулася між X. і Y. (претендентом і експертом).
Я не буду коментувати прізвища тих авторів, які потрапили у заповітний тур. По-перше, не всі книги читав. Локальність книгорозповсюдження непристойно зашкалює. Зрештою, належного читацького обговорення книг так і не відбулося. Один з авторів подав книгу поетичного вибраного, чи можна подавати книгу вибраного на премію, не знаю. Інший не видавався більше 25 років, фактично його не було в літературному процесі, і раптом – участь у Шевченківських перегонах. Я нічого не маю проти і такого варіянту. Але шліфування таланту письменника неможливе без заангажування в літпроцес зі всіма перевитратами такого. Третій – їздить на війну і пише вірші. Кажуть, непогані вірші. Правда, нібито замішаний у скандалах з продажею картин з фронтової зони. Четвертий – дисидент, який не написав художньої книги, а швидше спогади про художницю. Пʼята – вчителька-пенсіонерка, яка у 70-80-х виглядала цікаво. Як тепер виглядає, – як письменниця, – сказати важко. Нарешті, шостий – з добрим чуттям слова, але з вічним заграванням до старої літературної гвардії і християнськими метаннями, які більше нагадують поведінку вередливої дівки перед заміжжям…
Можливо, є рація у тому, аби Шевченківську премію присуджувати раз у два або три роки. Або ж розширити коло експертів, кожен із яких мав би прочитати публічну лекцію обгрунтування або ж спростування амбіцій претендента. Або ж…
Якщо ми не зробимо спроб оживити організм шевченківського преміювання, то розмови про можливу і неможливу корупцію чи корпоративні зговори „ комітетчиків “ нікуди не зникнуть.
Або робимо зміни, або забираємо імʼя Шевченка з профанованого людьми преміювального процесу. Іншого варіянту не бачу.
І на завершення. Не знаю, хто як, а я знаю лавреата Шевченківської премії 2016 року. І мені зовсім невесело від цього знання…
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року