
Re: цензії
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Авторська колонка
Карфаген має бути зруйновано
Повертаючись до Шевченківської премії.
Напевне має рацію мій син, коли нещодавно у суперечці зі мною, „ видав на гора “ такий аргумент: „ Що ти мене переконуєш: слово, слово, слово… Де твоє слово? Хто його боїться? Сили бояться, а не слова “, і пішов мій син у спортивну секцію боксу…
Вже роки ми говоримо про потребу змінити ситуацію навколо Шевченківської премії. Говоримо, пишемо, скандалимо, епатуємо, закликаємо, а віз і нині там.
Не так давно в черговий раз писав і я про шевченківські перегони . Писав. Писав. Писав. Слова. Слова. Слова… Але ніякого результату. Крім внутрішньої часткової моральної сатисфакції і декількох реплік знайомих і незнайомих: „ Ви молодець, що це сказали “. Все перетворилося у балаканину.
Відбулося засідання Шевченківського комітету і … результат навіть не здивував. З 28 претендентів у номінації „ художня література “ допустили до Третього туру аж шістьох авторів: Богдана Гориня, Станіслава Чернілевського, Павла Вольвача, Бориса Гуменюка, Любов Пономаренко і Петра Сороку . Які аргументи Комітету – незрозуміло. Чому не потрапили в останній тур той же Володимир Даниленко чи Степан Процюк . Адже читацька і критична опінія названих авторів більш як позитивна. Той же Даниленко минулого року був у головних претендентах на лауреатство. А цьогоріч зʼявилися сильніші автори чи кращі книги? Наша белетристика лише визріває на серйозне сприйняття, і Даниленко і Процюк є серед тих авторів, які змінилися ставлення до сучасної прози української з байдужого і критичного на серйозне і осмислене сприйняття. При цьому не загравали з „г рантівською “ естетичною і світоглядною кон’юнктурою. Не твердили при цьому, що Донбасу і Криму треба позбутися, а сепаратистів треба обійняти, як братів і сестер во Христі…
Чому потрапили у третій тур самі ці автори, а не інші? Таємниця за сімома замками. Хоча десь один зі членів Комітету у приватній бесіді сказав: „ Ми не зобов’язані читати весь той хлам “. У цій простій банальній фразі ключ до розуміння чим сьогодні є Шевченківська премія і чим вона буде не може.
Хоча таємниці ніякої нема. Все відвертіше говорять про „ торги “ навколо Шевченківської премії. Мовляв, бігав один чоловік, дізнавався, чому не потрапив у заключний тур. А йому відповідають: „ Запізнилися. До вас тут був чоловік, все узгодив “. „ Та хіба мені шкода. Та я готовий останню сорочку сусіда пожертвувати “. „ Ну то приходіть наступного року, записуємо в чергу “. Така чи приблизно такого типу бесіда нібито відбулася між X. і Y. (претендентом і експертом).
Я не буду коментувати прізвища тих авторів, які потрапили у заповітний тур. По-перше, не всі книги читав. Локальність книгорозповсюдження непристойно зашкалює. Зрештою, належного читацького обговорення книг так і не відбулося. Один з авторів подав книгу поетичного вибраного, чи можна подавати книгу вибраного на премію, не знаю. Інший не видавався більше 25 років, фактично його не було в літературному процесі, і раптом – участь у Шевченківських перегонах. Я нічого не маю проти і такого варіянту. Але шліфування таланту письменника неможливе без заангажування в літпроцес зі всіма перевитратами такого. Третій – їздить на війну і пише вірші. Кажуть, непогані вірші. Правда, нібито замішаний у скандалах з продажею картин з фронтової зони. Четвертий – дисидент, який не написав художньої книги, а швидше спогади про художницю. Пʼята – вчителька-пенсіонерка, яка у 70-80-х виглядала цікаво. Як тепер виглядає, – як письменниця, – сказати важко. Нарешті, шостий – з добрим чуттям слова, але з вічним заграванням до старої літературної гвардії і християнськими метаннями, які більше нагадують поведінку вередливої дівки перед заміжжям…
Можливо, є рація у тому, аби Шевченківську премію присуджувати раз у два або три роки. Або ж розширити коло експертів, кожен із яких мав би прочитати публічну лекцію обгрунтування або ж спростування амбіцій претендента. Або ж…
Якщо ми не зробимо спроб оживити організм шевченківського преміювання, то розмови про можливу і неможливу корупцію чи корпоративні зговори „ комітетчиків “ нікуди не зникнуть.
Або робимо зміни, або забираємо імʼя Шевченка з профанованого людьми преміювального процесу. Іншого варіянту не бачу.
І на завершення. Не знаю, хто як, а я знаю лавреата Шевченківської премії 2016 року. І мені зовсім невесело від цього знання…
Коментарі
Останні події
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко
- 24.05.2025|13:15«Україна. Свобода. Європа»: Старий Лев презентує книгу журналіста Ростислава Хотина
- 23.05.2025|09:25Meridian Czernowitz видає третю поетичну збірку Шевченківської лауреатки Ярини Чорногуз — «Нічийний шафран»
- 20.05.2025|11:40Оголошено Короткий список VII Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея 2025 року
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року