Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Авторська колонка
Карфаген має бути зруйновано
Повертаючись до Шевченківської премії.
Напевне має рацію мій син, коли нещодавно у суперечці зі мною, „ видав на гора “ такий аргумент: „ Що ти мене переконуєш: слово, слово, слово… Де твоє слово? Хто його боїться? Сили бояться, а не слова “, і пішов мій син у спортивну секцію боксу…
Вже роки ми говоримо про потребу змінити ситуацію навколо Шевченківської премії. Говоримо, пишемо, скандалимо, епатуємо, закликаємо, а віз і нині там.
Не так давно в черговий раз писав і я про шевченківські перегони . Писав. Писав. Писав. Слова. Слова. Слова… Але ніякого результату. Крім внутрішньої часткової моральної сатисфакції і декількох реплік знайомих і незнайомих: „ Ви молодець, що це сказали “. Все перетворилося у балаканину.
Відбулося засідання Шевченківського комітету і … результат навіть не здивував. З 28 претендентів у номінації „ художня література “ допустили до Третього туру аж шістьох авторів: Богдана Гориня, Станіслава Чернілевського, Павла Вольвача, Бориса Гуменюка, Любов Пономаренко і Петра Сороку . Які аргументи Комітету – незрозуміло. Чому не потрапили в останній тур той же Володимир Даниленко чи Степан Процюк . Адже читацька і критична опінія названих авторів більш як позитивна. Той же Даниленко минулого року був у головних претендентах на лауреатство. А цьогоріч зʼявилися сильніші автори чи кращі книги? Наша белетристика лише визріває на серйозне сприйняття, і Даниленко і Процюк є серед тих авторів, які змінилися ставлення до сучасної прози української з байдужого і критичного на серйозне і осмислене сприйняття. При цьому не загравали з „г рантівською “ естетичною і світоглядною кон’юнктурою. Не твердили при цьому, що Донбасу і Криму треба позбутися, а сепаратистів треба обійняти, як братів і сестер во Христі…
Чому потрапили у третій тур самі ці автори, а не інші? Таємниця за сімома замками. Хоча десь один зі членів Комітету у приватній бесіді сказав: „ Ми не зобов’язані читати весь той хлам “. У цій простій банальній фразі ключ до розуміння чим сьогодні є Шевченківська премія і чим вона буде не може.
Хоча таємниці ніякої нема. Все відвертіше говорять про „ торги “ навколо Шевченківської премії. Мовляв, бігав один чоловік, дізнавався, чому не потрапив у заключний тур. А йому відповідають: „ Запізнилися. До вас тут був чоловік, все узгодив “. „ Та хіба мені шкода. Та я готовий останню сорочку сусіда пожертвувати “. „ Ну то приходіть наступного року, записуємо в чергу “. Така чи приблизно такого типу бесіда нібито відбулася між X. і Y. (претендентом і експертом).
Я не буду коментувати прізвища тих авторів, які потрапили у заповітний тур. По-перше, не всі книги читав. Локальність книгорозповсюдження непристойно зашкалює. Зрештою, належного читацького обговорення книг так і не відбулося. Один з авторів подав книгу поетичного вибраного, чи можна подавати книгу вибраного на премію, не знаю. Інший не видавався більше 25 років, фактично його не було в літературному процесі, і раптом – участь у Шевченківських перегонах. Я нічого не маю проти і такого варіянту. Але шліфування таланту письменника неможливе без заангажування в літпроцес зі всіма перевитратами такого. Третій – їздить на війну і пише вірші. Кажуть, непогані вірші. Правда, нібито замішаний у скандалах з продажею картин з фронтової зони. Четвертий – дисидент, який не написав художньої книги, а швидше спогади про художницю. Пʼята – вчителька-пенсіонерка, яка у 70-80-х виглядала цікаво. Як тепер виглядає, – як письменниця, – сказати важко. Нарешті, шостий – з добрим чуттям слова, але з вічним заграванням до старої літературної гвардії і християнськими метаннями, які більше нагадують поведінку вередливої дівки перед заміжжям…
Можливо, є рація у тому, аби Шевченківську премію присуджувати раз у два або три роки. Або ж розширити коло експертів, кожен із яких мав би прочитати публічну лекцію обгрунтування або ж спростування амбіцій претендента. Або ж…
Якщо ми не зробимо спроб оживити організм шевченківського преміювання, то розмови про можливу і неможливу корупцію чи корпоративні зговори „ комітетчиків “ нікуди не зникнуть.
Або робимо зміни, або забираємо імʼя Шевченка з профанованого людьми преміювального процесу. Іншого варіянту не бачу.
І на завершення. Не знаю, хто як, а я знаю лавреата Шевченківської премії 2016 року. І мені зовсім невесело від цього знання…
Коментарі
Останні події
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"
- 08.04.2024|13:56Війна та нові співбесідники для України
- 08.04.2024|13:54Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія»
- 05.04.2024|16:06У ВСЛ виходить новий роман Юлії Чернінької "Спадок на кістках"
- 04.04.2024|17:19Анатомія Шонди Раймс, або Як уникнути покарання за серіали? Лекція від кінокритикині Катерини Сліпченко
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук