Re: цензії

12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»
22.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
«Листи з неволі»: експресії щодо прочитаного
20.12.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Експромтом
20.12.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Дуже вчасна казка
11.12.2025|Ольга Мхитарян, кандидат педагогічних наук
Привабливо, цікаво, пізнавально
Головна\Авторська колонка\Приємна мить у врем’я люте

Авторська колонка

22.01.2024|15:20|Ярослав Орос

Приємна мить у врем’я люте

Сашко Клименко, мій однокурсник, відомий фотокор. У своєму багатющому архіві днями натрапив на отсю світлину та надіслав мені.

Я дуже зрадів, як побачив нас, молодих, з Станіславом Вишенським. Сашко сфотографував обох напередодні розвалу Союзу. На одному з перших «антисовєцьких» мітингів у Києві біля Республіканського стадіону. Десь поза кадром мав би бути й Василь Рубан. Утрьох ми не пропускали жодного мітингу.

Відтоді спливло чимало води… Союз канув у Лету. Україна проголосила Незалежність. Тридцять років кравчукізму, кучмізму та їже з ними намарне не минуло. Виросли мої діти та підростають онучки. Я – постарів. І сталося те, що мало статися: запекла, неминуча війна з Росією. 

Кожен по-своєму трактує нинішній час. А я сприймаю його як належне. Чому бути, того не минути. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом. Ідеться і про пострадянську Вкраїну, і про ту саму Росію. Зістарились обоє, віками клеячи дурня одна до одної.  

Тепер полуда з очей спала. Ба навіть Зеленський затесався в укрпатріоти. Що вже казати про «любих друзів» Ющенка та порохоботів! Мо’ й добре… Де мудрі, там і дурні. Нічого не скажеш. Аби почати, а там воно й піде. Залежаний камінь уже зрушено з місця. Вода ще каламутна, та ринула розбурханим руслом. Україна візьме своє, а Росія втратить, що мала. Залишиться Московщиною. 

Таке мені навіяло фото, отсе надіслане О. Клименком. Тоді я був завзятий і твердо вірив зо своїми побратимами, що воно, по-нашому, неодмінно станеться. Тільки:

– …молодість не вернеться,

    Не вернеться вона!

На жаль. 

На фото: Станіслав Вишенський, Ярослав Орос. (Фото О.Клименка). 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

12.01.2026|10:20
«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
07.01.2026|10:32
Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
03.01.2026|18:39
Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
23.12.2025|16:44
Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
23.12.2025|13:56
«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
23.12.2025|13:07
В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
23.12.2025|10:58
“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
23.12.2025|10:53
Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
22.12.2025|18:08
«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського
22.12.2025|10:45
26 грудня Соломія Чубай запрошує львів’ян на концерт “Різдво — час вірити в Дива”


Партнери