Кацапстан лупить ракетами по моєму місту, а вдатні хохли справляють – куди. Ми з моєю внучкою, попри те, ходимо Старим Містом. Я розповідаю внучці:

– Тут я вкрав, у сьому будинку, «Спогади» (1861-1907) Євгена Чикаленка, видані в Нью-Йорку 1955 року.

Другокласниця глядить на мене та й каже:

– Діду, ти злодій?

– Аякже… Я крав і краду в діаспорі все для тебе.

Вулиця Чикаленка сьогодні для моєї внучки. Вона не сприймає її назву – Пушкінська.

Скільки я пив і пропив на колишній вулиці Пушкінській у Кийові, а таки не пропив те, що вкрав у діаспорі. «Спогади» Є. Чикаленка.

Моя внучка пишається, що прошкує зі своїм дідом вулицею Чикаленка!