Завдяки Гете-інституту в Україні (особливе Vielen Dank пані Евелін Бос) я мав можливість пару днів відволіктися від видавничої рутини і разом з колегами з інших міст та країн обговорити в професійному колі питання програмної стратегії видавництва взагалі і редакційної політики зокрема. Одним з важливих аспектів, що розглядався на нашому семінарі, були питання роботи з авторами і якраз результати цього обміну досвідом я й хочу коротко викласти як рекомендації авторам. 

Але спочатку одне зауваження. У видавничій галузі, як ніде більше, працюють люди, що віддані своїй роботі, я б навіть сказав «поведені» на книжковій справі. Крім того, редакційний відділ видавництва є тим центром, навколо якого обертається весь видавничий процес, тому його співробітникам доводиться контактувати з людьми абсолютно різних напрямків: промоція, реклама, дизайн, поліграфія (виробництво), збут, літагенти і, звісно, автори. Отже, особливо не «навантажуйте» собою редакторів і при негативній відповіді не виливайте увесь свій «праведний гнів» на цих людей. 

Тепер до справи. По-перше, підготуйте свій рукопис. Зараз є нормою, що він повинен бути в електронному вигляді і вже як похідний продукт треба мати роздруківку. Не форматуйте текст без крайньої необхідності, верстка – то не ваша робота. Вимоги до оформлення роздруківки рукопису розміщені на багатьох сайтах видавництв і літературних конкурсів, наприклад «Коронації слова». 

По-друге, підготуйте анкету-пропозицію (німці її називають експозе). Це окремий файл, що надсилається разом з рукописом і містить основну інформацію про автора та твір. Ваше головне завдання «продати» твір видавництву. У видавництві редакційній раді, що приймає остаточне рішення про видання, його буде «продавати» редактор, що отримав ваш рукопис. Ця анкета якраз суттєво полегшить йому життя і дозволить швидше оцінити рукопис. В анкеті бажано дати наступну інформацію: про себе (вік, освіта, творчий доробок та досвід); зміст, основна ідея твору, жанр; на яку цільову аудиторію він розрахований; чому ви його написали (або чому взагалі взялися писати); які книжки читаєте. Може, після заповнення такої анкети вам доведеться навіть переосмислити свій твір і щось в ньому змінити. Я звернувся за порадою до Андрія Кокотюхи, відомого письменника саме в популярній літературі, і він, для прикладу, склав список існуючих на сьогодні в українській літературі жанрів: «Драма», «Детектив», «Мелодрама», «Пригодницький  роман», «Горор», «Комедія», «Фантастика», «Історичний роман», «Фентезі». Як сказав Андрій: «Коли не складається з жанровими ознаками, пиши: Драма:)». 

Тепер можна відправляти рукопис та анкету у видавництво. Перед цим перевірте дві суттєві обставини: чи видає обране вами видавництво твори вказаного в анкеті жанру (якщо ні, то не має сенсу стукати в замкнені двері) і чи грамотно (без граматичних помилок) і зрозуміло зроблена ваша анкета. Коли відправляєте електронний лист у видавництво, попросіть підтвердження отримання та вказати термін, в який ваша пропозиція може бути розглянута. 

Враховуйте, що рукописи в більшості випадків не рецензуються і не повертаються. Для власного заспокоєння можете зареєструвати (але не обов’язково!) рукопис в агенції з авторських та суміжних прав – це не довго і не дорого. Що ж, на завершення залишається побажати вам творчого успіху!