Перший рік повномасштабного вторгнення ударив по всім сферам суспільно значимої діяльності. Сильно зачепило й культурну. Багато митців від початку не мали сил на творчість, проте з часом з’явилася нагальна потреба відрефлексувати набутий досвід, свої і чужі переживання. У 2023 р. починають виходити друком романи, мальописи та інші мистецькі проєкти, пов’язані з військовою агресією росії проти України. Одним із таких проєктів став шостий випуск альманаху україномовної фантастики «Das ist fantastisch!», що отримав підзаголовок «RUBICON». Редакція альманаху пояснює підзаголовок наступним чином: «це певна межа, точка неповернення, яка розділяє життя на «до» та «після» (с. 5). 

У випуску зібрані статті, інтерв’ю та оповідання, поєднані фокусною тематикою – «Війна і фантастика». Серед статей є як літературознавчі матеріали, так і аналітика, що торкається української видавничої сфери, проілюстрована інфографікою. Може здатися, що підводити підсумки ще зарано, адже війна, на жаль, досі триває. Але в такій формі подачі матеріалів теж є своя цінність: «зафіксувати» для історії думки українських видавців та митців у сфері фантастики через рік від початку повномасштабного вторгнення.

У цьому контексті велику цінність мають аналітичні матеріали Олега Сіліна та Пана Юрія. Обидва автори аналізують за роками ринки видання україномовних фантастичних книг та україномовних мальописів відповідно. І доходять висновку, що попри війну «просідання» видавничого бізнесу виявилося не таким болючим, як могло здатися від початку. Олег Сілін зазначає, що падіння видання фантастики у 2022 р. відбулося приблизно до показників 2016 р. (при цьому українських авторів видали навіть більше, ніж у «ковідний» 2020 р.) (с. 57). Пан Юрій у матеріалі, присвяченому мальописам, пише, що «по суті видавці відкотилися майже у 2018 р.» (с. 104). Отже, завдяки цим статтям можемо констатувати, що в перший рік повномасштабної війни видання жанрової літератури (фантастики) та мальописів за кількістю виданих авторів «відкотилося» на 4-6 років.

Цікавою видається і думка самих українських видавців. У статті Ії Новицької зібрані інтерв’ю різних представників видавничої сфери, що спеціалізуються на фантастиці та фентезі. Зокрема, багато хто зазначає, що в перші місяці війни відчував розгубленість, а перші спроби повернутися до роботи відбувалися навесні. Одна з головних проблем, з якою зіштовхнулися українські видавці на початку повномасштабного вторгнення, - це перебої у роботі друкарень, значна частина яких знаходиться у Харкові. У другому півріччі багато видавців зафіксували підвищення попиту на книги (зокрема, на фантастику). Під кінець року дехто зумів вийти на довоєнні показники роботи і має обережно-оптимістичні прогнози щодо своєї діяльності. Дехто ж сподівається вийти на довоєнні показники у 2023 р. У статті можна відзначити декілька моментів у роботі видавців, пов’язаних із війною: збільшення кількості електронних та аудіокниг, збільшення продажів закордон (що видавництво «НК-Богдан» пов’язує зі зростанням кількості вимушених переселенців) (с. 66), відтермінування раніше анонсованих видань.

Окрім аналітичних статей, в альманасі представлені літературознавчі матеріали. Так, Володимир Кузнєцов розмірковує, основуючись на зарубіжній військовій фантастиці, якою може бути повоєнна фантастика від українських авторів; горор-спільнота «Бабай» препарує одвічну тягу людини до жорсткого, химерного та жахливого в контексті військових дій та їх впливу на створення «потворних» та «скалічених» літературних персонажів; Сергій Легеза аналізує польську літературу у жанрі альтернативної історії і доходить висновку, що їй здебільшого не притаманні потраплянці та переможні сценарії; Святослав Чирук, читаючи листи Дж. Р. Р. Толкіна написані у часи Другої Світової війни, порівнює проблеми, з якими зіштовхнувся письменник, з проблемами сучасних українців (погано чутна повітряна тривога, неосвітлені вулиці, необхідність світломаскування тощо); Денис Скорбатюк, описуючи історію українських мальописів, звертає увагу на нові видання, присвячені повномасштабному вторгненню.

Важливою для «фіксації моменту» є стаття Альони Сіліної про діяльність українського фендому (спільноти любителів фантастики) під час війни. Авторка описує, чим займалися спільноти протягом першого року повномасштабного вторгнення, звертає увагу на різні заходи і фестивалі, які були проведені, чи тільки збираються провести. У своїй статті Альона Сіліна пише і про інтерес з боку західних читачів до української фантастики (про це свідчить ряд перекладів українських авторів 2022-2023 рр.). Проте, на її думку, ця тенденція може носити тимчасовий характер.

Слід сказати, що у фензіні також представлені інтерв’ю з українськими митцями, чия творчість пов’язана з фантастикою, про їхню діяльність та рефлексії щодо повномасштабної війни. Так, редакція поспілкувалася з письменником Володимиром Арєнєвим, перекладачем Віталієм Кривоносом, видавцями мальописів сестрами Марією, Дарією та Тетяною Ланцутами, сценаристом Ярославом Войцешеком, організатором фестивалю «Аль Мор» Володимиром Андрійчуком та учасницями проєкту «Фантастичні talk(s)».

Наприкінці альманаху представлено 5 оповідань, об’єднаних періодом написання, - усі вони створені після початку повномасштабної війни.

На скільки потрібен такий проєкт у довготривалій перспективі – час покаже. Проте вже на цей час можна сказати, що в українських митців, що працюють у жанрі фантастики, накопичилась значна кількість творів, планів, переживань і рефлексій, які мають бути зафіксовані і проговорені. І ці думки мають цінність, бувши озвученими зараз, бо завжди є вірогідність, що з більш віддаленої «фокусної відстані» сьогоднішні події відчуватимуться не так, і акценти стоятимуть у  інших місцях. 

Слід зазначити, що цей випуск альманаху був створений завдяки грантовій підтримці фонду «Ізоляція» та Європейського Союзу в рамках проєкту «ZMINA 2.0». Фензін розповсюджується безкоштовно, електронна версія доступна на сайті:

http://dfjournal.com.ua/?p=1