Останнім часом з особливим натхненням читаю всі пости про "10 головних книжок". Чомусь думаю, що головні своі 9 книжок людина , як правило , читає в підлітковому віці. А потім вже рідко знаходить щось таке, щоб іі вразило. 
Моі 10 виглядають так:
1. Марк Твен, "Пригоди Тома Сойера і Геккельбері Фінна";
2. Чарль Діккенс, "Пригоди Олівера Твіста" і " Життя Девіда Коперфілда";
3. Достоєвський,  "Ідіот" і " Брати Карамазови";
4. Толстой, "Війна і мир";
5. Багряний ,"Тигролови" і "Сад Гетсиманський" 
6. Флобер, "Мадам Боварі";
7. Чехов (важко щось вибрати, ну, нехай "Три сестри" і "Дядя Ваня");
8. Булгаков, "Майстер і Маргарита"; 
9. Джойс, "Уліс" (перечитати 2 рази не можливо, вставляє з першого) потік свідомості- це мене вразило, можливо тому, що часто це мій спосіб думок); 
10. Джонатан Лінн, "Так, пане міністре!, "Так, пане прем´єр - міністр!" (це вже вразило у зрілому віці):